Синонімія сучасної німецької мови
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
, ein Kranker, den man verurteilen oder heilen kann. Das ist es, was sie will [26, c.30]. Вжиті в тексті контекстуальні синоніми Morder вбивця, Krimineller злочинець, Kranker хворий інтенсифікують негативну оцінку ситуації та допомагають мовцеві передати свій емоційний стан обурення. Поєднання неодноразово застосованих мовцем відносно себе самого оцінних характеризуючих назв, які, як уважає мовець, могли б бути вжиті стосовно нього третьою особою, та вищезгаданої пресупозиції спрямоване на реалізацію двох взаємоповязаних прагматичних інтенцій: вразити співрозмовника та переконати його в неправдивості звинувачень проти себе.
Інтерпретація значень контекстуальних синонімів-іменників, які мають імплікаційну прагматику, передбачає звернення адресанта до дейктичних та культурних параметрів контексту. Так, наступний уривок з оповідання Р.Ротмана Erleuchtung durch Fuball Просвітлення через футбол, містить контекстуальні синоніми Jungs von Dynamo Kiew Russen (хлопці з Динамо Київ росіяни): die Jungs von Dynamo Kiew grinsten, als sie das mde Zuspiel der Griechen sahen. Einer stolperte sogar ber den Ball und die Russen tippten sich an die Handgelenke [7, c.34]. Саме такий вибір контекстуальних синонімів на позначення обєкта висловлення зумовлений тими фоновими знаннями з географії, які увійшли до свідомості і, відповідно, мовної картини світу пересічного жителя Німеччини ще за часів існування Радянського Союзу, коли зазначені слова були синонімами для переважної частини європейців. Таким чином, існує певний взаємозвязок між типом прагматичної інформації та типом контекстуальних сигналів, які допомагають розпізнати цю інформацію, оскільки, окрім семантичних чинників, вирішальну роль при вербалізації певного поняття відіграють прагматичні параметри висловлення.
Вирішальну роль у збагаченні синонімічних ресурсів мови відіграють семантико-стилістичний та комунікативно-прагматичний аспекти мовлення.
Контекстуальна синонімія як мовленнєве явище передбачає референтну ідентичність, семантичну подібність, єдність функціонально-стилістичних показників та однакову прагматичну спрямованість номінативних одиниць, які синонімізувались у контексті. Незаданість системою мови, номінативна факультативність, невідтворюваність поза контекстом і пантемпоральність є невідємними властивостями контекстуальних синонімів.
Аналіз значень контекстуальних синонімів-іменників у німецьких художніх творах виявив, що вони мають складну імплікативно організовану багатомірну структуру, що складається з денотативного, мотиваційного, оцінного, емотивного, стилістичного та прагматичного компонентів і реалізується в контексті. Усі компоненти значень досліджуваних одиниць орієнтовані на досягнення певної прагматичної мети.
Контекстуальні синоніми-іменники містять у своїй семантичній структурі додаткові смисли, за рахунок яких розширюється семантична структура висловлення, що є підставою вважати їх номінативними одиницями з підвищеною інформативною значущістю. У звязку з цим контекстуальні синоніми-іменники вивчались як одиниці лексичного рівня, номінативна функція яких ускладнена емотивною, оцінною, експресивною, прагматичною та низкою стилістичних функцій. Установлено, що експресивне значення контекстуальних синонімів-іменників є результатом взаємодії загального комунікативного наміру мовця і мовних засобів експресивності. Контекстуальна синонімія іменників виникає внаслідок зміщення фокуса уваги з цілого обєкта на певні його ознаки і сприяє, таким чином, виділенню обєкта та його запамятовуванню, що створює сприятливі умови для успішної комунікації.
Контекстуальні синоніми-іменники реалізують оцінне значення на лексико-синтаксичному рівні за рахунок повторного вираження позитивної чи негативної оцінної інформації про обєкт висловлення з різними ступенями інтенсивності. Емоційний потенціал досліджуваних одиниць обумовлений емоційним станом субєкта висловлення, конотативною структурою самих контекстуальних синонімів та / або атракцією емотивно односпрямованих номінативних одиниць у межах одного контексту.
Висновки
Синоніми слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.
Синонімічні відношення охоплюють більшість елементів лексичного рівня системи загальновживаної мови. Синонімія є характерною і для спеціальної мови, і для її підсистеми термінології.
Мовознавець, А.П. Євгеньєва стверджує, що синоніми:
а) служать для деталізації і виділення тієї або іншої ознаки, істотної, з погляду того, хто говорить або пише;
б) служать вираженню ступеню;
в) виражають інтенсивність дії, що позначається;
г) виражає субєктивну оцінку.
Складність і багатоплановість відносин синонімів полягає, зокрема, в тому, що дана мікросистема іноді виходить за межі синонімічного ряду. Це може бути у випадках, коли вкрай полярні одиниці вже не є синонімами в тому сенсі який ми розуміємо. У подібних випадках синонімічний ряд перехрещується з тематичною групою.
З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика. Це абсолютні синоніми (лексичні дублети). Вони зявляються в мові:
а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів;
б) внаслідок словотворчих процесів;
в) як результат співіснування запозичених і питомих слів.
Уміле й доречн