Синонімія сучасної німецької мови
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
?ми це стилістично нейтральні слова, що відрізняються один від одного відтінками основного, загального для кожного з них значення. Основне призначення семантичних синонімів в мові служити засобом точного виразу думки в кожному окремому випадку мовного вживання.
Стилістичні синоніми це слова, тотожні за своїм значенням і різні по стилістичному забарвленню. Те або інше слово ми визначаємо як стилістичний синонім при зіставленні з відповідним стилістично нейтральним словом, тому в кожній парі стилістичних синонімів або у ряді неодмінного буде слово стилістично нейтральне.
На відміну від семантичних синонімів, серед стилістичних синонімів спостерігається велика кількість іменників з конкретним значенням. Це цілком закономірно, оскільки один і той же конкретний предмет в різні епохи життя мови в різних місцях його розповсюдження міг отримувати різні найменування.
Стилістичні синоніми вкрай неоднорідні. Серед них виділяються дві великі групи:
1) застарілі слова (архаїзми);
2) слова, що мають значне розповсюдження в мові, але які функціонують або в межах певної території (діалектизми), або в певних стилях усної і письмової мови (у просторіччі, в книжковому стилі тощо).
Семантико-стилістичні синоніми це слова та їх еквіваленти, що позначають одне і те ж явище обєктивній дійсності і що розрізняються не тільки стилістичним забарвленням, але і відтінками загального для кожного з них значення.
1.4 Явище контекстуальної синонімії
Попри всі розбіжності у тлумаченні синонімії дослідники вважають, що при розгляді явища синонімії необхідно чітко розрізняти плани мови й мовлення, а також визначити статус мовної та мовленнєвої синонімії як обєктів лінгвістичного дослідження. Проблему синонімії, яка належить до дискусійних проблем мовознавства, неможливо вирішити лише тими засобами, які може запропонувати семантика, оскільки, на відміну від слова як одиниці мовної системи, що має лише одну референцію посилання на обєкт, слово як одиниця мовлення вказує не лише на обєкт, але й на мовця чи реципієнта, а в деяких випадках і на контекст. Отже, при визначенні суті мовної синонімії слід виходити, по-перше, з явища паралельності вживання різних номінативних одиниць на позначення одного й того самого змісту; по-друге, застосовувати комплекс критеріїв, зважаючи на три основні аспекти семіотики: семантику, синтактику та прагматику.
Синонімія як незамкнене, рухоме лексичне явище є конгломератом номінативних одиниць, що має головні та периферійні зони, які можливо розглядати як системно-організовані моделі: синонімічні ряди, синонімічні гнізда, або кластерні моделі.
Встановлено, що для німецьких художніх творів характерними є випадки контекстуальної синонімії простого іменника, іменника-деривата і складного іменника-інновації, комунікативного еквівалента, який заповнює існуючу комунікативну лакуну (узуальна незакріпленість таких складних слів нерідко сигналізується дефісним способом написання). Наприклад: Ihre ganze Deckung, ihre Psycho-Rstung, zeigt sich jetzt [24, с.202]. Dann kommt Anna mit in die Kche, die aber so voller Tpfe, Geschirr und Zutaten ist, das es Anna gefhrlich erscheint, sich auch nur zu ruspern, so als knne durch einen einzigen Luftzug alles zum Kippen, zum Durcheinandergeraten und Insichzusammenstrzen gebracht werden [15, с.96]. Такі контекстуальні синоніми, як Deckung прикриття і Psycho-Rstung психозброя, передають ідентичний зміст, проте, не можуть уважатися семантичними дублетами, оскільки зміна способу вираження, як правило, модифікує значення.
Отже, контекстуальна синонімія визначається нами як мовленнєве явище, яке передбачає референтну ідентичність, семантичну подібність, єдність функціонально-стилістичних показників та однакову прагматичну спрямованість номінативних одиниць, які синонімізувалися в контексті. В семантичному плані контекстуальні синоніми характеризуються незаданістю системою мови, номінативною факультативністю, невідтворюваністю поза контекстом і пантемпоральністю, тобто новизною, яка не залежить від часу. Явище контекстуальної синонімії ілюструє взаємодію двох протилежних тенденцій, характерних для процесу комунікації. З одного боку, це прагнення до мовної економії, яке полягає в уникненні дублювання однакового набору сем у межах одного контексту, з іншого прагнення до різноманітності форм викладення інформації.
Дослідження контекстуальних синонімів-іменників німецької мови було здійснено з урахуванням того, що їх виникнення повязане з творчими елементами, присутніми в процесі номінації. Встановлено, що контекстуальна синонімія іменників може виникати внаслідок синонімізації в контексті:
1) номінативних одиниць зі спільними узуально закріпленими семою чи семами;
2) номінативної одиниці з узуально закріпленою семантикою і лексичних інновацій;
3) номінативної одиниці з мовною семантикою і номінативних одиниць з переосмисленою семантикою.
Семантичний звязок між контекстуальними синонімами встановлюється завдяки їхній суміжності, функціональній подібності, синтагматичним та парадигматичним звязкам.
Елементарною реалізацією контекстуальних синонімів-іменників у мовленні є пара контекстуальних синонімів у вигляді контекстуального синонімічного ряду. Для теоретичного обмеження його кількісного подовження немає підстав. Ядерний контекстуальний синонім, представлений іменником з мовно закріпленим значенням, ідентифікує актуальний зміст решти контекстуальних синонімів у ме