Geum.ru

Сигові риби

Курсовой проект - Биология

Другие курсовые по предмету Биология

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХХХХХХ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Факультет екологічний

Кафедра: Зоології та іхтіології

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

 

Тема: Сигові риби

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 1-ої групи

3-го курсу

 

 

Науковий керівник:

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

В роботі використовувалось сім джерел інформації, включаючи матеріали мережі Інтернет. Робота складається з 11 розділів, в яких описані 11 підвидів сигових риб, таких як:

  1. Сиг - Coregonus Lavaretus L.
  2. Сиг-вальок (Coregonus суlindraceus)
  3. Сиг уссурійський (Coregonus ussuriensis)
  4. Сиг прохідний (Coregonus lavaretus)
  5. Сиг звичайний великий (Coregonus lavaretus)
  6. Сиг звичайний малий (Coregonus охyrhynchus)
  7. Сиг-пижян (Coregonus pidschian)
  8. Чир, або Щокур (Coregonus nasus)
  9. Муксун (Coregonus muksun (Pallas))
  10. Пелядь (сирок) (Coregonus peled)Тугун (Coregonus tugun)
  11. Тугун (Coregonus tugun)

Розділи мають відповідні ілюстрації риб, окрім сига-валька. Всього в роботі є 10 ілюстрацій перерахованих вище риб.

Зміст

Вступ4

  1. Сиг - Coregonus Lavaretus L.6
  2. Сиг-вальок (Coregonus суlindraceus)9
  3. Сиг уссурійський (Coregonus ussuriensis)10
  4. Сиг прохідний (Coregonus lavaretus)11
  5. Сиг звичайний великий (Coregonus lavaretus)13
  6. Сиг звичайний малий (Coregonus охyrhynchus)14
  7. Сиг-пижян (Coregonus pidschian)14
  8. Чир, або Щокур (Coregonus nasus)16
  9. Муксун (Coregonus muksun (Pallas))17
  10. Пелядь (сирок) (Coregonus peled)18
  11. Тугун (Coregonus tugun)20

Висновок26

Список використаної літератури27

Вступ

Сиги вод СНД відносяться до двох видів: ряпушки і власне сиги, кожен з безліччю форм. По екології всіх сигів підрозділяють на прохідних, озерно-річкових і озерних. Перші нагулюються в морі або в озері, звідки йдуть на нерест високо вгору по річці: це прохідний балтійський сиг, волховський сиг, або сиголов, невська ряпушка. Озерно-річкові сиги живуть в озері, а на нерест підіймаються в річки, але не високо, іноді нерестяться в передгирлових ділянках в озері; такого типу сиги є в Ладозі, Онезькому озері і багатьох озерах Карелії. Озерні сиги постійно живуть і розмножуються в озерах: це чудський сиг Псков-чудського озера, сиг-лудога, темний сиг, валаамка, рипус Ладозького і Онезького озер, а також ряпушка цих і багатьох інших озер Росії.

Забарвлення сигів менш строкате, ніж у лососів: тіло покриває крупна срібляста луска без яскравих кольорових плям. Шлюбний наряд теж скромний; лише у самців, дуже рідко у самок, деяких сигів на лусці і голові розвиваються гребінчасті і горбкуваті вирости. Всі сиги забарвлені майже однаково: у них сріблясто-білі боки, сіра з синюватим, зеленуватим або оливково-бурим відтінком спинка, молочно-біле або злегка сірувате черевце і сірі плавники. Інтенсивність забарвлення у різних сигів різна. Яких-небудь плям на тілі або плавниках у них немає. Така особливість забарвлення сигів знайшла точне віддзеркалення в їх англійській назві - white fish - “біла риба”.

Сиги (білорибиці або нельми) мабуть, найчисленніший, наймінливіший і самий невивчений рід. До нього відносяться риби з дещо стислим з боків тілом і з порівняно маленьким ротом. Нерідко верхня щелепа буває коротшою нижньої, в таких випадках рот дивиться вгору. Сиги з таким верхнім ротом харчуються планктоном, в основному дрібними ракоподібними, що мешкають в товщі води. Іноді щелепи однакової довжини - такий рот називається кінцевим, оскільки розташований на кінці рила. Голова сига з кінцевим ротом нагадує голову оселедця, тому їх часто в народі називають оселедцями, але наявність жирового плавника відразу видає в них лососевих. У сигів, які харчуються організмами, що мешкають на дні, рот нижній - верхня щелепа значно довша за нижню щелепу.

Сиги розмножуються восени, нерестяться звичайно з кінця вересня до листопаду: у різних форм сигів терміни ікрометання можуть бути різними. Ікру сиги відкладають на грубозернистий пісок або камянисті ділянки дна поблизу берегів на невеликих глибинах. Ікринки сигів дрібні, жовті і в ґрунт самкою не зариваються.

Не дивлячись на те, що жирне і смачне мясо сигів відвіку високо цінується людиною, і вони є обєктами інтенсивного промислу, дотепер неясно, скільки видів і форм сигів мешкає в наших озерах і річках. Причина полягає в їх надзвичайній навіть для сімейства лососевих мінливості. Практично сигів будь-якого озера можна виділити в особливі форми по особливостях будови, темпам росту і живлення та іншим сторонам способів життя. Так, в 1932 р. розрізняли в одному виді сигів 20 форм; у 1948 р. цих форм налічували вже 57, а тільки для озер Карелії вказували 43 форми! Американські іхтіологи також описали безліч видів сигів в водоймищах США і Канади. На щастя, цей період вже кінчається. Так, сигів з озер Швейцарії, де налічували їх більше десятка, звели в один вид, та ж переоцінка йде і у нас, і в Америці.

Сиг - Coregonus Lavaretus L.

 

 

Хоча сиги відноситься до одного біологічного виду, вони утворюють велику кількість форм і різновидів, що розрізняються як морфологічними особливостями, так і способом життя.

За основу морфологічних особливостей звичайно беруть кількість зябрових тичинок на першій зябровій дузі. По цій ознаці сигів розділяють на три групи: малотичинкові (до 30 т?/p>