Сигові риби
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
?обіт її новий ареал протягнувся від області Мурманська на півночі до Таджикистану на півдні, від Німеччини на заході і до Забайкалля на сході. У 60-70-х роках пелядь була акліматизована в Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Фінляндії. З Чехії вона проникла до Угорщини. У 1978-1979 рр. пелядь запустили в систему озер Монголії. За рахунок акліматизаційних і робіт рибоводів ареал пеляді значно розширився, вона успішно прижилася в багатьох країнах. У нових умовах пелядь характеризується швидким ростом, що дозволяє використовувати її як товарну рибу вже на першому році життя. 90-96 % товарної пеляді вирощують в озерах, інші 4-10 % - в ставках і водосховищах. По способу життя розрізняють річкову пелядь (сирок) і дві форми озерної: крупну і карликову пелядь з низьким тілом і сильною точковою пігментацією на тілі.
Пелядь є одним з основних обєктів промислу на півночі, віддає перевагу озерам і затишним ділянкам в річках, тримається в товщі води. Це - зграєва риба. У неї високе тіло з горбовиною, черевна частина тіла світла, на голові і спинному плавнику є чорні плямочки.
Озерна пелядь нереститься на вільних від мулу підводних піщаних мілинах після льодоставу, річкова - в річках, на ділянках з швидкою течією, головним чином на перекочуваннях, на крупній гальці, перед льодоставом і частиною після нього. Нерест продовжується три-чотири місяці. Харчується пелядь переважно планктонними ракоподібними, карликова форма споживає мотиля і інші організми донної і прибережної фауни.
Пелядь відноситься до жирних риб: вміст жиру в ній залежить від сезону здобичі і розмірів особин.
За змістом білка пелядь з окремих водоймищ трохи розрізняється. Кількість ліпідів в мясі коливається залежно від різних чинників. Підвищений вміст жиру в мясі пеляді спостерігається в літній період, коли збільшується біомаса зоопланктону. До осені жирність статевозрілих особин зменшується у звязку з витратами енергії на дозрівання гонад.
З пеляді виробляють делікатесну продукцію завдяки високим смаковим достоїнствам мяса.
Пелядь з водоймищ вселення характеризується високою харчовою цінністю і за змістом білка, загальних ліпідів і їх складу не поступається пеляді з місць корінного незаселеного.
Пелядь реалізують в охолодженому, мороженому і солоному вигляді, а також використають для виробництва продукції холодного копчення, пресервів, консервів і кулінарії.
У пеляді висока протеолітична активність мязів, що обумовлює її малу стійкість в зберіганні, зате хороше дозрівання при посолі. Вихід ікри в III-IV стадії зрілості складає 3-5 % маси риби. Найбільший вміст білків в ікрі відмічений у пеляді штучного розведення 24,5 % (озера Соснове, Сартлан), зміст жиру - від 8 до 16,5 %. Це цінна сировина, його використовують для виробництва делікатесної продукції.
Тугун (Coregonus tugun)
Тугун вид наших сигів, неправильно званий на р. Об сосвінським оселедцем, відрізняється від ряпушок кінцевим ротом з щелепами рівної довжини, округлішим в поперечному перетині тілом і широкою спиною. Він досягає 20 см в довжину і населяє річки Сибіру від Обі до Хатанги, не виходячи в море, і (за рідкісними виключеннями) не мешкає в озерах. По Єнісею він доходить до Ангари. Тугун - типова річкова риба, харчується він ракоподібними і впавшими у воду комахами. Хапає він і комах, що рояться над поверхнею води. Як і ряпушки, він нереститься в кінці осені. Для тугуна характерна рання статева зрілість: у р. Томі він дозріває на 2-у році життя. У багатьох сибірських річках він зустрічається в промислових кількостях.
Нельма (Stenodus leucichthys)
Нельма або білорибиця. Як і у сигів, у нельми досить крупна, сріблястого кольору луска і дрібна ікра; шлюбний наряд виражений слабо. Але рот у нельми великий, як у лососів, а особливості черепа відрізняють її і від лососів, і від сигів. Нельма - крупна риба, до 130 см в довжину і 30-35 кг ваги. Жирне мясо її дуже смачне. Цей вид мешкає в північних річках - від Поноя і Онеги на заході до річок Юкон і Маккензі на сході. Ареал нельми нагадує в цьому відношенні ареал арктичного гольця, але, на відміну від гольця, легко утворюючого озерні форми, нельма надає перевагу річкам. Лише в небагатьох озерах нельма зустрічається в значних кількостях (озеро Зайсан, Норильське, Кубенське озеро в басейні Північної Двіни). Ця риба не любить солоної води і, виходячи в море, тримається опріснених просторів Льодовитого океану і північно-східної частини Берингового моря. Значна частина стада нельми все життя проводить у великих сибірських річках, мігруючи від гирла до верховя. Терміни ходу нельми в різних річках сильно різняться: звичайно вона починає йти вгору ще під льодом і йде то з більшою, то з меншою інтенсивністю протягом всього літа. Помічено, що до кінця ходу зустрічаються риби з незрілими гонадами, явно не здатні віднереститися цього року (нерест в кінці вересня - жовтні). Ці риби повинні до нересту провести рік в річці, вони відповідають озимій формі сьомги. Нельма - риба, що порівняно повільно росте. У Єнісеї вона досягає статевозрілості на 8-10-у році, в Печорі - на 13-у, в Колимі - на 11-14-у, в Обі - на 14-18-у році (самці дозрівають дещо раніше). Тому популяції нельми легко піддаються перелову. У ряді річок (Олена, Анадирь) знайдені природні гібриди нельми з різними видами сигів.
Омуль (Coregonus autumnalis)
Омуль прохідна риба. Він нагулюється в прибережних частинах Льодовитого океану і йде на нере?/p>