Серцево-судиннi захворювання. Основи методики фiзичного виховання. Пролапс мiтрального клапана
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
тренувань i збiльшуються навантаження, а також тривалiсть заняття. В програму вводиться бiг тривалiстю до 3 хвилин , в темпi 140-150 крокiв за хвилину, впровадження малорухливих спортивних iгор, наприклад волейболу. Тривалiсть навантаження подовжуСФться до 14-16 хвилин. Рекомендованим порогом iнтенсивностi навантаження СФ 75-85%. Частота серцевих скорочень не вище 130-140 ударiв за хвилину. КритерiСФм переходу до наступного етапу тренувань СФ адекватна реакцiя на фiзичнi навантаження, значне пiдвищення СЧх переносимостi, економiзацiя дiяльностi серця, суттСФве пiдвищення психоемоцiйного та загального стану органiзму та покращення якостi життя.
Третiй етап основного перiоду покликаний закрiпити досягнутий ефект, сприяти переходу пацiСФнтiв у функцiонально вищий клас, покращити працездатнiсть. Навантаження iнтенсифiкуються за рахунок збiльшення темпу виконання i кiлькостi повторень вправ, використання дво- i трихвилинного бiгу в темпi 120-130 i 140-160 крокiв за хвилину, рухливих iгор. РЖнтенсивнiсть фiзичних навантажень на рiвнi до 90 % порога iндивiдуальноСЧ толерантностi. ВiдбуваСФться подальше подовження фiзичних навантажень до 15-20 хв. На пiку навантаження ЧСС повинна досягати приблизно 135-145 за хвилину.
Слiд зауважити, що в пiсляiнфарктному перiодi самостiйнi заняття фiзичними вправами потрiбно проводити обережно, регулярно консультуючись у лiкаря-кардiолога та лiкаря ЛФК.
Якщо пiд час фiзичного навантаження виникли: сильна задуха, запаморочення, виражена слабкiсть або пiтливiсть, дискомфорт або бiль в грудях, руцi, шиСЧ чи спинi, нерiвномiрне серцебиття, то потрiбно негайно припинити заняття i звернутися до лiкаря!
Рухова активнiсть при гiпертонiчнiй хворобi
Основнi завдання фiзичних тренувань при гiпертонiчнiй хворобi:
- нормалiзацiя процесiв збудження i гальмування в ЦНС;
- вiдновлення порушеноСЧ регуляцiСЧ судинного тонусу;
- загального змiцнення органiзму;
- покращення емоцiйного стану хворого;
- пiдвищення працездатностi i якостi життя.
Методика застосування фiзичних вправ при гiпертонiчнiй хворобi передбачаСФ використання спецiальних вправ, якими СФ вправи на розслаблення м`язiв, дихальнi вправи та вправи для тренування вестибулярного апарату. Вони сприяють зниженню артерiального тиску i нормалiзують порушену вестибулярну функцiю.
В комплекс занять входять гiмнастичнi вправи, лiкувальна ходьба, прогулянки, плавання, малорухливi спортивнi iгри. Заняття повинно тривати 30-40 хвилин. Використовують вправи для великих i середнiх м`язових груп, що вiдносно менше пiдвищують артерiальний тиск, нiж вправи за участю невеликих м`язiв. Вiдповiдно виконання вправ для рук приводить до бiльше вираженого пiдйому АТ, нiж виконання вправ для нiг. Рухи потрiбно виконувати повiльно, з повною амплiтудою, без напруження. Не бажано затримувати дихання, натужуватись. Обов`язковими СФ вправи на розслаблення м`язiв, рiвновагу, координацiю рухiв, тренування вестибулярного апарату. Лiкувальну ходьбу починають з вiдстанi 1,5 км у темпi 80-90 крокiв за хвилину. Вправи у водi i плавання також добре дiють на розслаблення м`язiв, судинний тонус, серцево-судинну i дихальну системи, психоемоцiйний стан хворих.
Поступово збiльшують iнтенсивнiсть, тривалiсть i обсяг навантажень. Дистанцiю ходьби збiльшують до трьох, а пiзнiше 5-7 кiлометрiв. Включають вправи з обтяженнями (гантелi до 1 кг), впроваджують рухливi iгри (баскетбол, бадмiнтон, тенiс). Корисними СФ СЧзда на велосипедi, ходьба на лижах, катання на ковзанах.
Для пiдтримання досягнутих результатiв потрiбно виконувати фiзичнi вправи протягом всього життя. Лише рух, який СФ найбiльш фiзiологiчним засобом впливу на органiзм, зможе забезпечити Вам високий життСФвий тонус, хороший настрiй, впевненiсть у своСЧх силах i тривале життя без хвороб.
5. Пролапс мiтрального клапана. Класифiкацiя
Пролапс мiтрального клапана (ПМК) один iз тих станiв, з якими лiкарi стикаються досить часто, але не завжди знають, як вести таких хворих. До того ж досi триваСФ дискусiя щодо того, вважати ПМК аномалiСФю, що не потребуСФ активноСЧ лiкувальноСЧ тактики, чи хворобою, що вимагаСФ обовязкового медичного втручання.
ПМК це патологiчний стан, що характеризуСФться аномальним прогинанням у лiве передсердя однiСФСЧ чи обох стулок мiтрального клапана (МК) пiд час систоли лiвого шлуночка (ЛШ). РЖсторiя вивчення проблеми ПМК розпочалася ще в позаминулому столiттi, коли в 1887 р. Guffer та Borbillon уперше описали аускультативний феномен середньосистолiчного клацання. Проте безпосередню причину систолiчного клацання та пiзнього систолiчного шуму зясували лише через кiлька десятилiть лiкарi J. Barlow та W. Pocock, якi в 1963-1968 рр. проводили ангiографiчнi обстеження хворих iз цим феноменом (синдром Барлоу).
Класифiкацiя Видiляють первинний ПМК (iдiопатичний), що маСФ нозологiчну самостiйнiсть, та вторинний, що СФ ускладненням або одним iз проявiв кардiального захворювання (ревматизму, неревматичного мiокардиту, iнфекцiйного ендокардиту, кардiомiопатiСЧ тощо) або спадкового захворювання сполучноСЧ тканини (синдром Марфана, Елерса-Данлоса тощо). У сучаснiй зарубiжнiй медичнiй практицi використовуСФться класифiкацiя ПМК, в основу якоСЧ покладено ступiнь мiксоматозу МК (C.M. Schanwell, 2001):
класичний ПМК з потовщенням стулки МК ?5 мм;
некласичний ПМК з потовщенням стулки МК <5 мм.
Для оцiнки ступеня мiксоматозноСЧ дегенерацiСЧ Я.А. Сторожакова запропонувала таку класифiкацiю (1997):
РЖ ступiнь потовще