Серцево-судиннi захворювання. Основи методики фiзичного виховання. Пролапс мiтрального клапана
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?их факторiв кровообiгу. Так, фiзичнi вправи для дрiбних мязових груп, сприяють просуванню кровi по венах, дiючи як мязова помпа. Така дiя фiзичних вправ компенсуСФ недостатнiсть кровообiгу.
Фiзичнi вправи метод боротьби з застiйними проявами в органiзмi. Мобiлiзацiя резервноСЧ функцiСЧ судинноСЧ системи покращуСФ циркуляцiю кровi та лiмфи, що сприяСФ зменшенню застiйних явищ в органiзмi.
3) При виконаннi спецiальних дихальних вправ на вдосi понижуСФться внутрiшньо грудний тиск i збiльшуСФться присмоктуюча здатнiсть грудноСЧ клiтки внаслiдок чого покращуСФться надходження кровi по венах до серця (правого передсердя). Одночасно пiдвищуСФться тиск в брюшнiй порожнинi, понижуСФ застiйнi явища у внутрiшнiх органах.
4) При мязовiй дiяльностi понижуСФться тонус дрiбних артерiй, внаслiдок чого розкриваються резервнi капiляри, що покращують обмiн мiж кровю i тканинами та понижуСФ периферiйний опiр току кровi, полегшуючи роботу серця. При скороченнi мязiв посилюСФться кровоток по венах, а при розслабленi полегшуСФться перехiд кровi в капiлярне русло.
5) Мязова дiяльнiсть фактор, що сприяСФ вiдновленню вегетативних функцiй серцево-судинноСЧ системи, якi порушенi хворобою. Ця дiя вiдбуваСФться через утворення моторно-вiiеральних рефлексiв (розвиток тимчасових звязкiв мiж корою та внутрiшнiми органами i мязовою системою), внаслiдок чого нормалiзуСФться сила скорочення мязiв, ритм, судинна реактивнiсть тощо.
6) Дозованi фiзичнi вправи пiдвищують тонус блукаючого нерва та продукцiю гормонiв, якi понижують артерiальний тиск. В результатi чого в станi спокою понижуСФться АТ та ЧСС. Дихальнi вправи з подовженим видихом та сповiльненням дихання через нервово-рефлекторнi механiзми мають току ж дiю.
Лiкувальна фiзична культура показана при всiх захворюваннях серцево-судинноСЧ системи. Протипоказання мають лише тимчасовий характер, а саме: в гострiй стадiСЧ захворювання (мiокардiт, ендокардiт та iншi в перiод частих та iнтенсивних приступiв болю в дiлянцi серця та при порушеннях серцевого ритму); при наростаннi серцевоСЧ недостатностi; при важких ускладненнях зi станом iнших органiв. При покращеннi загального стану хвороСЧ дитини та затуханнi гострих явищ, необхiдно приступити до занять фiзичною культурою.
Для визначення фiзичного навантаження при серцево-судиннiй патологiСЧ необхiдно врахувати: 1) прояви основного захворювання та
2) ступiнь коронарноСЧ недостатностi (3ст.)
3) особливостi хвороб, що супроводжують основну
4) попередню фiзичну пiдготовленiсть та адаптованiсть до фiзичних навантажень.
3. Основи методики фiзичного виховання при серцево-судиннiй патологiСЧ
Проводити фiзичнi вправи потрiбно регулярно, щонайменше три рази на тиждень (iдеально - щодня) по 30 хвилин, бажано на свiжому повiтрi або в добре провiтрюваних примiщеннях. Найкраще проводити тренування в ранковий або вечiрнiй час доби, причому не ранiше, як через 2 години пiсля прийому СЧжi. Розпочинати тренування потрiбно з 5-10 хвилин, поступово нарощуючи тривалiсть та iнтенсивнiсть занять. Пiсля закiнчення перiоду адаптацiСЧ до тренувань потрiбно займатись регулярно з приблизно однаковим навантаженням.
Кожне заняття повинно подiлятися на три етапи: пiдготовчий, основний i заключний. Метою пiдготовчого етапу СФ поступова активiзацiя дихальноСЧ та серцево-судинноСЧ систем, пiдготовка СЧх до основного навантаження. Вправи виконуються повiльно i поСФднуються iз дихальними вправами. Тривалiсть пiдготовчого перiоду 3-5 хвилин.
Метою основного перiоду СФ здiйснення послiдовного навантаження всiх м`язiв тiла. РЖнтенсивнiсть вправ маСФ бути достатньо напруженою, але не виснажливою. Навантажувальнi вправи потрiбно обов`язково чергувати iз розслаблюючими, котрi включають нахили тулуба i дихальнi вправи. Рекомендовано дотримуватися навантажень, що становлять 50%-80% вiд максимальних можливостей органiзму. РЖнтенсивнiсть фiзичних навантажень треба регулярно визначати за допомогою пiдрахунку частоти пульсу. Оптимальну частоту серцевих скорочень можна визначити для себе за допомогою таких нескладних розрахункiв:
Для початкiвцiв оптимальна ЧСС = 170 вiк;
Для тих, що тренуються регулярно оптимальна ЧСС = 180 вiк;
Для тих, що готуються до змагань оптимальна ЧСС = 170 вiку.
Максимально допустима частота серцевих скорочень зменшуСФться з вiком i змiнюСФться пiсля перенесених серцево-судинних захворювань.
Оригiнальним способом регулювання iнтенсивностi фiзичних вправ СФ одночасне ведення розмови. Якщо говорити заважко, значить iнтенсивнiсть тренування СФ зависокою i потрiбно зменшити навантаження.
Ще однiСФю важливою характеристикою процесу тренування СФ так звана щiльнiсть заняття. Вона виражаСФ процентне спiввiдношення часу, який йде на безпосереднСФ виконання вправ, до всього часу тренування. На початкових етапах рекомендовано дотримуватися щiльностi бiля 50%, тобто половина часу йде на виконання вправ, а iнша йде на паузи мiж вправами. В подальшому потрiбно прагнути досягти щiльностi до 80%, коли на паузи мiж вправами йде всього 1/5 загального часу тренування.
Заключний перiод кожного заняття полягаСФ в поступовому зменшеннi навантаження i виконаннi легких вправ протягом 5-7 хвилин. За цей промiжок часу нормалiзуСФться робота всiх систем органiзму, зменшуСФться частота серцевих скорочень, приходять до вихiдних значень основнi показники гомеостазу.
Фiзичнi вправи iнтенсифiкують процеси обмiну речовин в органiзмi. Розщеп