Свiтовий порядок як система
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?успiльством тощо, а з iншого, уявлення про високi моральнi цiнностi добра, справедливостi, честi, совiстi, любовi у народiв рiзних цивiлiзацiй значною мiрою схожi.
Найвищi загальнолюдськi цiнностi вiдображено в Статутi ООН: всезагальний мир та безпека, дружнi вiдносини на основi принципiв рiвноправя i самовизначення, мирна спiвпраця, справедливiсть у мiжнародних вiдносинах. Безперечно, кожному народу на Землi i кожнiй людинi маСФ бути забезпечено право на життя, свободу, мир i прагнення до щастя. Людське життя маСФ бути визнане найвищою цiннiстю. Кожному мають бути гарантованi умови для гармонiйного розвитку особистостi.
Бiльшiсть краСЧн свiту вiдчувають на собi аморальнiсть сучасного свiтового порядку, що сприяСФ поширенню антизахiдних та антиамериканських настроСЧв. ПосилюСФться прагнення багатьох держав i народiв, особливо АзiСЧ та ЛатинськоСЧ Америки, розвивати свою економiку i проводити зовнiшню полiтику самостiйно, виходячи iз своСЧх нацiональних iнтересiв, а не на основi моральних приписiв, продиктованих захiдним свiтом.
Свiтовий порядок неможливий без створення ефективних процедур мiждержавного спiвробiтництва, що передбачають особливий мiжнародний порядок, який вiдповiдаСФ загальним основним цiлям i цiнностям СЧх громадян.
2. Полярнiсть у сферi мiжнародних вiдносин
Фактично з часiв розкладу античноСЧ (ойкуменiчноСЧ) однополярностi у мiждержавних вiдносинах склалося реальна багатополярнiсть, яку можна розумiти як iснування у свiтi як мiнiмум декiлькох панiвних держав, спiвставних за своСЧми полiтичними, економiчними можливостями та iдеологiчно-культурним впливом.
Дипломатiя фактично перетворилася на засiб збереження багатополярностi з часiв ствердження ВестфальськоСЧ системи. Адже логiка поведiнки цiлоСЧ низки держав стала визначатись намаганням не допустити надто яскравого посилення можливостей своСЧх потенцiйних суперникiв.
Такi можливостi довгий час дефiнувалися як геополiтичнi себто як "сукупнiсть можливостей держав, що визначаються природньо-географiчними факторами у широкому сенсi географiчне положення, територiя, населення, конфiгурацiя кордонiв, рiвень економiчного розвитку окремих територСЧй та повязана iз цим iнфраструктура. На думку представникiв геополiтичного напрямку, геополiтичнi можливостi визначають положення тiСФСЧ чи iншоСЧ краСЧни у системi мiжнародних вiдносин.
Двополярнiсть була радше формою iзоляцiСЧ СРСР. Вiдмовившись вiд утопiСЧ свiтовоСЧ революцiСЧ, СРСР змiцнив та пiдвищив свiй статус у мiжнародних вiдносинах, статус тАЬквазi-гегемонатАЭ своСФСЧ власноСЧ свiтополiтичноСЧ системи другого свiту. СРСР перетворився радше на партнера США у побудовi стратегiчноСЧ взаСФмозалежностi на свiтовому рiвнi, анiж на того завзятого суперника, яким вiн виступаСФ у тАЬнад-державницькiйтАЭ та бiполярнiй риторицi холодноСЧ вiйни.
В 20 ст. зумовлена структура мiжнародних iнститутiв i блокiв НАТО, ООН i таке iн. Цi геополiтичнi блоки iмперiСЧ нового типу, якi будуть носiями суверенiтету або буде тАЬСФдиний свiтовий урядтАЭ в особi американськоСЧ адмiнiстрацiСЧ, що СФ глобалiзмом.
Сьогоднi питання стоСЧть досить жорстко: або глобалiзм, або багатополярний свiт, яка по сутi означаСФ радикальну переоцiнку цiнностей, свiтоглядний переворот, планетарну консервативну революцiю, оскiльки прихильники багатополярного свiту тiСФю, чи iншою мiрою, опиняться в таборi захисникiв традицiйного суспiльства, релiгiйноСЧ культури, перед обличчям американського meeting pot, загальноСЧ унiфiкацiСЧ та невiлювання. За такого свiтового порядку виникаСФ загроза не тiльки нацiональним культурам, мовам, релiгiям, етносам. Це передусiм, загроза людинi i цивiлiзацiСЧ. Людина без якостей не справжня людина. Реальною iстотою без властивостей, без пiдсвiдомостi, без совiстi та iсторичного корiння СФ клон. Будучи виробленим штучно, вiн отримуСФ програму поведiнки цiлком ззовнi. Людство повинно вiдстояти себе перед обличчям нового свiтового порядку та його клонами.
Багатополярний свiт це не тiльки запитання, але й вiдповiдь. Вiдстояти такий свiт для нинiшнiх УкраСЧни, РосiСЧ, Бiлорусi, Казахстану головне завдання. На вирiшення цього завдання потрiбно кинути все ресурси, iдеологiю, всю структуру зовнiшньоСЧ та внутрiшньоСЧ полiтики, соцiальну стратегiю, економiку, партнерськi вiдносини щодо поставок енергоресурсiв тощо. Якщо ми робимо такий вибiр, багатополярний, ми автоматично потрапляСФмо до одного конкiсту. Якщо погоджуСФмося з одно полярнiстю до iншого. Якщо вiдкладаСФмо вибiр то в жодний,як зараз. Ми не можемо займатися жодною нагальною проблемою всерединi УкраСЧни анi реформою полiтичноСЧ системи, анi приватизацiСФю, поки ми не визначемось.
Багатополярний свiт також передбачаСФ глобалiзацiю, але регiональну, для нас, наприклад, у рамках СНД. У багатополярний свiт СФ тiльки РДвразiйський Союз, СФдина РДвропа, обСФднана Азiя тощо. Змiни у свiтi неминучi. Брутальнi, жорсткi, жорстокi, негайнi та драматичнi.
Однак, ми бачимо, що феномени геополiтичноСЧ глобалiзацiСЧ досить погано поСФднуються з теорiСФю циклiчноСЧ культури (зокрема Шпенглер), адже кожна культура, вiдповiдно до концепцiСЧ представникiв цього напряму, СФ замкненим органiзмом, на який дуже мало впливають сусiднi культури. Таким чином, сучасне спрямування геополiтики вiдверто суперечить циклiчнiй концепцiСЧ культур, адже передбачаСФ мультикультуралiзм.
Тому, говорячи про геополiтику, ми можемо сперечатись дуже довгого, гарно це чи погано, програСФ хтось, чи виграСФ,