Свiтова органiзацiя торгiвлi: цiлi та функцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
звязаними.
Передбачуваностi розвитку торговельних процесiв сприяСФ й вимога прозоростi нацiональноСЧ торговельноСЧ полiтики. Така прозорiсть досягаСФться як iнформуванням вiдповiдних структурних пiдроздiлiв СОТ про змiни в законодавствi та намiрах застосування певних iнструментiв торговельноСЧ полiтики, оприлюдненням вiдповiдних нормативних актiв у засобах масовоСЧ iнформацiСЧ, так i шляхом застосування механiзму огляду торговельноСЧ полiтики. Вимоги прозоростi торговельних заходiв записанi в усiх секторальних угодах СОТ: Генеральнiй угодi з тарифiв i торгiвлi (Стаття X Публiкацiя та застосування правил торгiвлi); Генеральнiй угодi про торгiвлю послугами (Стаття III Прозорiсть); Угодi про торговельнi аспекти прав iнтелектуальноСЧ власностi (Стаття 63 Вiдкритiсть).
Принцип справедливоСЧ конкуренцiСЧ не можна в буквальному розумiннi цього слова пiдтвердити якимось одним з положень угод СОТ. Проте сукупнiсть цих угод саме й спрямована на створення умов для справедливоСЧ конкуренцiСЧ. Це i положення щодо режиму найбiльшого сприяння та нацiонального режиму, й антидемпiнговi процедури та заходи, i положення про субсидiСЧ та компенсацiйнi заходи тощо. СОТ не слiд сприймати як iнститут, СФдиною метою якого СФ вiльна торгiвля. В розпорядженнi краСЧн залишаСФться достатня кiлькiсть захисних заходiв, але вони мають застосовуватися без порушення умов добросовiсноСЧ конкуренцiСЧ[1,с.123].
Принцип сприяння розвитку та економiчним реформам СФ найдискусiйнiшим в оцiнцi дiяльностi органiзацiСЧ. З одного боку, справдi, членство в СОТ надаСФ можливостi користування перевагами режиму найбiльшого сприяння, системою розвязання суперечок, що стимулюСФ нацiональний експорт та обСФктивно прискорюСФ розумiння необхiдностi проведення серйозних економiчних реформ. З iншого боку, лiбералiзацiя внутрiшнього ринку та взятi краСЧною зобовязання ускладнюють, як правило, соцiально-економiчну, а часом i полiтичну ситуацiю в краСЧнi, що унеможливлюСФ здiйснення необхiдних реформ. Само по собi членство в СОТ не розвязуСФ проблеми розвитку та реформування економiки краСЧни, а лише створюСФ умови для використання урядами краСЧн-членiв потенцiйних переваг участi у мiжнароднiй торговельнiй системi. Тому, характеризуючи принцип сприяння розвитку та економiчним реформам, слiд означити декiлька суттСФвих, на наш погляд, аспектiв. По-перше, принципи, якi кладуться в основу дiяльностi мiжнародних органiзацiй, СФ вiддзеркаленням прагнень щодо досягнення цiлей та органiзацiСЧ дiяльностi з цiСФю метою, а не конкретним результатом функцiонування органiзацiСЧ. З цього приводу доречно нагадати Марракеську декларацiю вiд 15 квiтня 1994 року, в якiй мiнiстри пiдтвердили що заснування СвiтовоСЧ органiзацiСЧ торгiвлi провiщаСФ нову еру глобального економiчного спiвробiтництва, вiдображаСФ широке бажання працювати в умовах бiльш справедливоСЧ i вiдкритоСЧ багатосторонньоСЧ системи на користь та добробут своСЧх народiв. По-друге, принцип СФ дуже комплексним, таким, що включаСФ фактично два процеси: проведення економiчних реформ та економiчний розвиток. А цi процеси не завжди СФ гармонiйно взаСФмоповязаними, тобто не всi економiчнi реформи (з рiзних причин) приводять до економiчного зростання. Проте економiчне зростання майже завжди СФ наслiдком вдалих реформ. Тому слiд погодитися, що участь у свiтовiй торговельнiй системi, справдi, сприяСФ реформуванню нацiональних економiк. Так, у Марракеськiй декларацiСЧ вiд 15 квiтня 1994 року мiнiстри вiдзначали, що пiд час переговорiв у багатьох краСЧнах, що розвиваються, та краСЧнах, якi в минулому мали планово-централiзовану економiку, були впровадженi важливi заходи, спрямованi на реформування економiки та лiбералiзацiю торгiвлi[5,с.240].
Висновки
Дослiдження внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв розвитку зовнiшньоСЧ торгiвлi УкраСЧни та експортноСЧ полiтики УкраСЧни, узагальнення свiтового досвiду лiбералiзацiСЧ торговельних режимiв дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування.
Свiтова органiзацiя торгiвлi це торгове майбутнСФ УкраСЧни у свiтi, який змiнюСФться. Перехiдний до ринковоСЧ системи процес протiкаСФ в умовах бiльш широкого i масштабного загальносвiтового трансформацiйного процесу в напрямку створення глобальноСЧ економiки, яка базуСФться на новiтнiх iнформацiйних технологiях та всеосяжнiй транснацiоналiзацiСЧ процесiв виробництва й обмiну. Залишатися осторонь цих процесiв УкраСЧна не може.
На сьогоднi перед УкраСЧною постала проблема, що полягаСФ у певному протирiччi мiж необхiднiстю iнтегруватися до свiтовоСЧ економiки, з одного боку, та забезпеченням внутрiшньоСЧ економiчноСЧ стабiлiзацiСЧ, захистом внутрiшнього ринку, власного товаровиробника i нацiональних iнтересiв, з iншого.
Система, на яку ми орiСФнтуСФмося мiжнародна торговельна система (ринкова), потребуСФ демонополiзацiСЧ, появи дiСФвих власникiв, конкуренцiСЧ, змiни психологiСЧ населення, виробiтки не тiльки законодавчих основ, але й механiзмiв СЧх, реалiзацiСЧ. Членство в СОТ обовязкова умова для будь-якоСЧ краСЧни, що прагне iнтегруватися у свiтове господарство за умов глобалiзацiСЧ мiжнародних економiчних вiдносин.
Вступивши до СОТ, УкраСЧна матиме можливiсть безпосередньо взяти участь у новому раундi багатостороннiх торговельних переговорiв (тАЬРаундi розвиткутАЭ) та вiдстоювати на цих переговорах власнi нацiональнi iнтереси при формуваннi нових багатостороннiх правил торговельно-економiчного регулювання.
Список