Свiтова органiзацiя торгiвлi: цiлi та функцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?, субсидiСЧ та компенсацiйнi заходи, захиснi заходи, заходи проти демпiнгу тощо).
Принципи бiльш вiльного експорту та iмпорту послуг, незалежно вiд типу СЧх поставки (чи то транскордонна торгiвля, чи споживання послуг за кордоном, чи комерцiйна присутнiсть, чи присутнiсть фiзичних осiб), були вперше документально закрiпленi в Генеральнiй угодi про торгiвлю послугами (ГАТС). Внаслiдок специфiки торгiвлi послугами режим найбiльшого сприяння i нацiональний режим застосовуються з певними винятками, якi СФ iндивiдуальними для кожноСЧ краСЧни-члена. Скасування кiлькiсних обмежень також маСФ вибiрковий характер i СФ результатом торговельних переговорiв. Члени СОТ беруть на себе iндивiдуальнi зобовязання в рамках ГАТС, що записанi в СЧх графiках (розкладах), у яких зазначаСФться, якi iз секторiв послуг i якою мiрою вони готовi вiдкрити для доступу iноземних фiрм[5,с.239].
Угода СОТ з торговельних аспектiв прав iнтелектуальноСЧ власностi являСФ собою сукупнiсть правил з торгiвлi та iнвестицiй в iдеСЧ та творчу дiяльнiсть, у яких встановлюСФться, як iнтелектуальна власнiсть маСФ бути захищена в процесi здiйснення торговельних операцiй. До поняття iнтелектуальна власнiсть входять авторське право та сумiжнi права, товарнi знаки, географiчнi зазначення в назвах товарiв, промисловi зразки, патенти, топографiСЧ iнтегральних мiкросхем, нерозголошувана iнформацiя (наприклад, торговельнi секрети).
Угода про правила та процедури врегулювання суперечок передбачаСФ створення системи, за допомогою якоСЧ краСЧни могли б урегульовувати суперечливi питання пiд час консультацiй. Якщо це не вдаСФться, то вони можуть використовувати чiтко визначену поетапну процедуру, яка передбачаСФ можливiсть вирiшення проблемних питань групою експертiв. Крiм того, надаСФться право подавати апеляцiю на прийнятi рiшення з вiдповiдним правовим обТСрунтуванням своСФСЧ позицiСЧ щодо цього питання. Про зростаючу довiру до даноСЧ системи свiдчить статистика: з часу набуття чинностi Угодою (1995 р.) було розглянуто стiльки ж торговельних суперечок (майже 300), скiльки за всю iсторiю iснування ГАТТ (19471994рр.).
Метою Механiзму огляду торговельноСЧ полiтики СФ забезпечення полiпшення дотримання всiма краСЧнамиЧленами СОТ правил, норм i зобовязань, узятих за Багатостороннiми угодами про торгiвлю. Крiм того, механiзм огляду створюСФ можливiсть регулярного колективного визначення сутi i проведення оцiнки всiх аспектiв торговельноСЧ полiтики та практики окремих урядiв i СЧх впливу на функцiонування багатосторонньоСЧ торговельноСЧ системи. З 1995 р. було здiйснено огляд торговельноСЧ полiтики 85 краСЧнчленiв органiзацiСЧ, включаючи РДС[3,с.185].
3. Принципи СОТ
Угоди СвiтовоСЧ органiзацiСЧ торгiвлi СФ мiжнародними правовими документами, що детально регламентують усi можливi процеси та дiСЧ стосовно предмета кожноСЧ конкретноСЧ угоди. Розглянутi вище угоди стосуються рiзних аспектiв мiжнародноСЧ торгiвлi, але всi вони розробленi з урахуванням ключових принципiв функцiонування мiжнародноСЧ торговельноСЧ системи. При цьому пiд принципами розумiють основнi, вихiднi положення, правила дiяльностi. Секретарiат СОТ видiляСФ такi ключовi принципи мiжнародноСЧ торговельноСЧ системи:
- недискримiнацiя;
- вiльна торгiвля;
- передбачуванiсть;
- справедлива конкуренцiя;
- сприяння розвитку та економiчним реформам.
Принцип торгiвлi без дискримiнацiСЧ реалiзуСФться шляхом застосування режиму найбiльшого сприяння, за якого краСЧна забезпечуСФ однаковi умови торгiвлi для всiх учасникiв СОТ, та нацiонального режиму, при якому iмпортованi товари не можуть пiддаватися дискримiнацiСЧ на внутрiшньому ринку краСЧни. Таким чином, принцип недискримiнацiСЧ досягаСФться на двох рiвнях: мiж краСЧнами - Членами СОТ (через режим найбiльшого сприяння) та мiж нацiональними та iноземними товарами на внутрiшньому ринку (через нацiональний торговельний режим).
Положення щодо режиму найбiльшого сприяння СФ настiльки важливим, що воно СФ прiоритетним в основних угодах СОТ ГАТТ, Г АТС, ТРРЖПС.
У Генеральнiй угодi з тарифiв i торгiвлi режиму найбiльшого сприяння присвячена Стаття 1 - Загальний режим найбiльшого сприяння щодо мит i митних зборiв будь-якого роду, накладених на iмпорт чи експорт, або у звязку з ними, або накладених на мiжнароднi платежi за iмпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит i зборiв та всiх правил та формальностей у звязку з iмпортом й експортом, будь-яка перевага, сприяння, привiлей чи iмунiтет, якi надаються будь-якою стороною, що домовляСФться, вiдносно будь-якого товару, що походить з будь-якоСЧ iншоСЧ краСЧни чи призначений для будь-якоСЧ iншоСЧ краСЧни, повиннi негайно i безумовно надаватися аналогiчному товару, що походить iз територiСЧ всiх iнших сторiн чи призначений для територiСЧ всiх iнших сторiн[6,с.88].
У Генеральнiй угодi з торгiвлi послугами режим найбiльшого сприяння трактуСФться ось яким чином (стаття II Режим найбiльшого сприяння): щодо будь-якого заходу, який охоплюСФться цiСФю Угодою, кожен член повинен надати негайно та безумовно для послуг i постачальникiв послуг будь-якого iншого Члена режим, не менш сприятливий, анiж той, який вiн надаСФ для таких самих послуг або постачальникiв послуг будь-якоСЧ iншоСЧ краСЧни.
Угода про торговельнi аспекти прав iнтелектуальноСЧ власностi трактуСФ режим найбiльшого сприяння в Статтi 4 Режим нацiСЧ, яка користуСФться найбiльшими перевагами: будь-яка перевага, сприяння, пiльга чи iмунiтет, що надаСФться Чл