Свiтова органiзацiя торгiвлi: цiлi та функцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµном пiдданим будь-якоСЧ iншоСЧ краСЧни, повиннi бути негайно та безумовно наданi пiдданим всiх iнших Членiв.
Наведенi визначення режиму найбiльшого сприяння СФ рiзними за формою, але вони вiддзеркалюють один i той самий принцип недискримiнацiСЧ в торгiвлi краСЧнЧленiв СОТ. З принципу недискримiнацiСЧ можливi деякi винятки, умови застосування яких зазначенi у вiдповiдних статтях ГАТТ, ГАТС та ТРРЖПС.
Зрозумiло, що режиму найбiльшого сприяння недостатньо для забезпечення недискримiнацiйноСЧ торгiвлi внаслiдок того, що рiвнi умови доступу на ринок краСЧни можуть бути нiвельованi нацiональним режимом по вiдношенню до iноземних експортерiв. А тому основним змiстом нацiонального режиму згiдно з домовленостями СОТ СФ недискримiнацiя iноземних товарiв, послуг або елементiв iнтелектуальноСЧ власностi на внутрiшньому ринку. Це положення уточнюСФться у вiдповiдних статтях ГАТТ, ГАТС та ТРРЖПС:
ГАТТ, стаття III Нацiональний режим щодо внутрiшнього оподаткування та регулювання: ...внутрiшнi податки й iншi внутрiшнi збори та закони, правила й вимоги, якi стосуються внутрiшнього продажу, пропозицiСЧ до продажу, купiвлi, транспортування, розподiлу чи використання товарiв, а також правила внутрiшнього кiлькiсного регулювання, якi встановлюють вимоги щодо змiшування, переробки чи використання товарiв у певних кiлькостях чи пропорцiях, не повиннi застосовуватися до iмпортованих чи вiтчизняних товарiв таким чином, щоб створювати захист для вiтчизняного виробництва.
ГАТС, стаття XVII Нацiональний режим: у секторах, якi входять до нацiонального Розкладу, i за виконання умов та квалiфiкацiйних вимог, обумовлених у ньому, кожен Член повинен надати послугам i постачальникам послуг будь-якого iншого Члена щодо всiх заходiв, якi стосуються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, анiж той, який вiн надаСФ таким самим своСЧм послугам або постачальникам послуг.
ТРРЖПС, Стаття 3 Нацiональний режим: кожен Член повинен надати пiдданим iнших Членiв режим не менш сприятливий, анiж той, який вiн надаСФ своСЧм пiдданим щодо охорони iнтелектуальноСЧ власностi, за винятками, якi вже передбаченi, вiдповiдно, у Паризькiй конвенцiСЧ (1967), Бернськiй конвенцiСЧ (1971), Римськiй конвенцiСЧ або в Договорi з iнтелектуальноСЧ власностi стосовно iнтегральних мiкросхем. Що стосуСФться виконавцiв, виробникiв фонограм та радiомовних органiзацiй, таке зобовязання застосовуСФться лише щодо прав, передбачених цiСФю Угодою. Будь-який Член, що скористаСФться можливостями, передбаченими у Статтi VI БернськоСЧ конвенцiСЧ (1971 р.) або в параграфi 1 Статтi XVI РимськоСЧ конвенцiСЧ, маСФ поiнформувати Раду ТРРЖПС, як передбачено в цих положеннях[2,с.332].
З нацiонального режиму, як i з режиму найбiльшого сприяння, можуть бути зробленi певнi винятки, порядок застосування яких регламентуСФться вiдповiдними документами та домовленостями СОТ.
Принцип вiльноСЧ торгiвлi реалiзуСФться в СОТ шляхом проведення раундiв багатостороннiх торговельних переговорiв з метою лiквiдацiСЧ iснуючих торговельних барСФрiв i створення умов для бiльш вiльноСЧ торгiвлi. Ранiше зазначалося, що з моменту заснування ГАТТ у 1947 роцi було проведено вiсiм раундiв таких переговорiв, а СЧх безпосереднiм результатом було зниження ставок мита на товари, середнiй рiвень яких нинi становить приблизно 5 % вiд вартостi товару. Крiм того, лiбералiзацiСЧ торгiвлi сприяли й домовленостi про вiльний (тобто з нульовою ставкою мита) доступ багатьох товарiв на внутрiшнi ринки краСЧн-членiв. ЛiбералiзацiСЧ свiтовоСЧ торгiвлi сприяло також зростання частки адвалорних тарифiв, якi СФ справедливiшими з погляду мiжнародноСЧ торгiвлi порiвняно зi специфiчними та комбiнованими, з-посеред усiх застосовуваних тарифiв. На сьогоднi майже 90 % ставок тарифiв, що застосовуються членами СОТ, СФ адвалорними.
Розвитку бiльш вiльноСЧ торгiвлi сприяСФ i домовленiсть краСЧн-членiв про заборону застосування кiлькiсних обмежень (iмпортних квот, лiцензiй). РДдиною сферою застосування кiлькiсних обмежень у виглядi тарифних квот на сьогоднi залишаСФться сiльське господарство.
Застосування заходiв з лiбералiзацiСЧ торгiвлi СФ, як правило, поступовим. Для впровадження взятих на себе зобовязань надаСФться певний перiод. Вiн СФ довшим для краСЧн, що розвиваються.
Передбачуванiсть розвитку мiжнародноСЧ торгiвлi досягаСФться двома шляхами: звязуванням тарифiв по тарифних позицiях та забезпеченням прозоростi нацiональноСЧ торговельноСЧ полiтики.
Коли краСЧниЧлени СОТ у результатi торговельних переговорiв домовляються вiдкрити своСЧ внутрiшнi ринки для iноземних товарiв i послуг, то вони звязують себе вiдповiдними зобовязаннями. Передусiм це стосуСФться, звичайно, рiвня iмпортних тарифiв по тарифних позицiях. Звязування тарифу означаСФ, що краСЧна, яка взяла на себе таке зобовязання, повинна:
- не пiдвищувати ставку тарифу вище звязаного рiвня;
- протягом певного термiну (для бiльшостi краСЧн вiн становить 5 рокiв) поступово знизити ставку мита до мiнiмального узгодженого рiвня.
Такi зобовязання краСЧни фiксуються в тарифних розкладах i СФ доступними для ознайомлення всiх Членiв СОТ. Зрозумiло, що знання чинноСЧ максимальноСЧ ставки мита та розкладу СЧСЧ зниження робить торгiвлю передбачуваною. Одним з позитивних моментiв Уругвайського раунду з погляду реалiзацiСЧ принципу передбачуваностi в торгiвлi СФ пiдвищення питомоСЧ ваги звязаних тарифiв. При цьому на сьогоднi 100% тарифiв на продукцiю сiльського господарства СФ