Geum.ru

Санітарно-гігієнічна експертиза

Курсовой проект - Маркетинг

Другие курсовые по предмету Маркетинг

онні станції;

  • дезінфекційні станції;
  • санепідустанови на залізницях, водному та повітряному транспорті;
  • санепідстанції обєктів, що мають особливий режим роботи;
  • наукові установи (науково-дослідні інститути, наукові та науково-практичні обєднання, контрольні, експертні установи, центри) гігієнічного та епідеміологічного профілю державної санітарно-епідеміологічної служби України;
  • комітет з питань гігієнічного регламенту МОЗ України, інші установи.

    • На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи МОЗ покладаються функції спеціально уповноважених відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та обєктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

    Державну санітарно-епідеміологічну службу представляють установи і заклади цього напряму. Очолює службу Міністерство охорони здоровя України, йому підпорядковуються Головне санітарно-епідеміологічне управління, а також частини і підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Служби безпеки України.

    Головному санітарно-епідеміологічному (надалі санепід) управлінню підпорядковані Український центр державного сан-епіднагляду, інститути гігієни харчування. У відомстві головного управління знаходяться обласні санепідстанції, яким підпорядковані районні станції адміністративних територій і міські санепідстанції.

    Керівництво роботою СЕС на транспорті здійснює головний державний санітарний лікар відповідного виду транспорту. Державні санітарно-епідеміологічні служби Міністерства оборони, внутрішніх справ України, Служби безпеки України очолює головний державний санітарний лікар відповідного міністерства, відомства.

    У митницях призначення і пунктах пропуску контроль за оформленням вантажів і відповідністю товарів вимогам санітарних норм здійснюється органами санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

    Основними напрямами діяльності, яку здійснюють державні санітарно-епідеміологічні служби, є:

    1. проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
    2. визначення заходів з профілактики захворювань і дотримання безпеки населення і захисту від шкідливого впливу довкілля;
    3. забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і запобігання розповсюдженню особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб тощо;
    4. проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

     

    1.3 Гігієнічна експертиза товарів мета і завдання

     

    Гігієнічна експертиза це оцінка експертами відповідності сировини, продукції і упакування визначеним гігієнічним вимогам.

    Державна санітарно-гігієнічна експертиза полягає у комплексних вивченні та оцінці можливого негативного впливу на здоровя населення небезпечних факторів. Вивченню та оцінці піддягають документи (проекти, технологічні регламенти, державні стандарти та інша нормативно-технічна документація) на вироби, сировину, технології, діючі обєкти та повязані з ними небезпечні фактори на відповідність вимогам санітарних норм.

    Основною метою гігієнічної експертизи є встановлення безпечності товарів для споживача у процесі всього його життєвого циклу.

    На підставі санітарно-гігієнічної експертизи видається висновок документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливість небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів.

    Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоровя людини.

    Гігієнічна експертиза харчових продуктів здійснюється згідно з правами та обовязками, покладеними на органи та установи СЕС МОЗ України.

    Вимоги безпеки до здоровя та життя населення є обовязковими у державних стандартах та інших нормативних документах.

    Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у нормативній документації, стандартах, відповідністю продукції вимогам безпеки до життя та здоровя населення здійснюють органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом проведення випробувань.

    Випробування проводяться у наступних цілях:

    1. визначення змін органолептичних властивостей харчових продуктів, їх характеру й ступеня, а також цих змін;
    2. виявлення відхилень в хімічному складі продуктів та визначення їх причин;
    3. встановлення можливостей передавання через інфіковані продукти збудників харчових отруєнь та інфекційних захворювань;
    4. виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок, шкідливих домішок та інших чужорідних речовин в кількості, що перевищує гігієнічні нормативи і природний вміст у продукті;
    5. виявлення ступеня бактеріального забруднення продуктів і характеру їх мікрофлори;
    6. встановлення умов виробництва і санітарного режиму підприємств, транспортування, збереження і реалізації харчових продуктів, порушення яких призводить до змін їх органолептичних властивостей, до бактеріального чи хімічного забруднення.

    В результаті проведення гігієнічної експертизи вирішуються питання можливості і безпечності використання даної партії харчових продуктів для споживання населення або необхідності