Самооцінка й рівень домагань

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

Зміст

 

Вступ

1. Самооцінка і рівень домагань

  1. Поняття про самооцiнку
  2. Поняття про рiвень домагань

2. Взаємодія самооцінки та рівня домагань

3. Динаміка самооцінки йрівнядомагань урізнівікові періоди

3.1 Старший дошкільний вік

3.2 Молодший шкільний вік

3.3 Підлітковий вік та юнацтво

3.4 Вплив самооцінка та рівня домагань на навчальну діяльність

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

Внутрішнійсвітособистості, її самосвідомість завждиперебувалив центріувагине тільки філософів, учених, але й письменників і художників. Інтерес людини до себе, до свого внутрішньогосвіту здавнабувпредметом особливої уваги.

"Є тільки одна й тільки одна річ увсесвіті, про який ми знаємо більше, ніж могли бдовідатисяврезультаті спостереження ззовні, - сказавК.С. Люiс. - Ця річ - ми самі. У нас є, так мовити, внутрішня інформація; ми вкурсі справи".Поведінкалюдини завжди так чи інакшесполучаєтьсяз йоговиставоюпро себе("образ"Я") і з тим, яким вінпрагби бути. Вивчення властивостей самосвідомості, адекватності самооцінок, структури й функцій"образа"Я" представляє не тільки теоретичний, але й практичний інтерес у звязку з формуванням життєвої позиціїособистості.

Самооцінка відноситься до ядра особистостій суттєвовпливає на поведінку індивіда. Вона тісно повязана зрівнем домаганьлюдини- ступенемтруднощів іцілей, які він ставить перед собою. До проблеми самооцінки йрівнюдомаганьзверталисябагато вітчизняних психологів. Самооцінка - цінність, значимість якої індивід наділяє себе в цілому й окремісторонисвоєїособистості, діяльності,поведінки. Самооцінка виступає як відносностійкийструктурнийутвір, компонент самопізнання і як процес самооцінювання. Основу самооцінки становитьсистема особистіснихзмістів індивіда, прийнята їм система цінностей. Самооцінка формується при активній участі самоїособистостійвідбиваєсвоєрідність її внутрішнього світу. В А.В. Петровського рівеньдомагань перегукується з Я- Ідеальним. Учений уважає, що "…самооцінкаєрезультат…свого роду проекція реального "Я" на "Я" ідеальне.

У західній психології до вивчення самооцінкиоберталипогляди багато вчених. По класичній концепції У.Джемса (1890)виставапро актуалізацію ідеального - япокладеневосновупоняття самооцінки, якевизначаєтьсяяк математичневідношенняреальних досягнень індивіда до його домагань. Т. Шибутанi пише про самооцінку так: "Якщоособистість- це організація цінностей, то ядром такої функціональної єдностієсамооцінка".

Поняття самооцінки було детально досліджене Р.Бернсом. Учений розглядав самооцінку в складі системи,відомої як " Я-Концепціяособистості". На думку Бернса Я-Концепція - це сукупність усіхвиставіндивіда про себе, сполучена з їхньою оцінкою Р. Бернс.

Метоюданої роботиєвивчення самооцінки,рівнядомагань і їхвзаємодія.

Предмет даної роботи - самооцінка і рівень домагань.

Відповідно до мети можемо виділити наступні задачі:

  1. Провестианаліз матеріалів вітчизняних ізакордоннихдосліджень на теми Самооцінка та Рівень домагань.

2. Виділити спiввiдношення самооцінки йрівнядомагань.

3. Роздивитися динаміку самооцінки йрівнядомагань урізнівікові періоди.

1. Самооцінка і рівень домагань

 

1.1 Поняття про самооцiнку

 

Самооцінка - це моральна оцінка своїх власних учинків, моральних якостей, убеждений, мотивів;однеіз проявів моральної самосвідомості йсовістіособистості.Здатністьдо самооцінки формується в людині в процесі його соціалізації, у міру свідомого засвоєння їмтихморальнихпринципів, які виробляютьсясуспільством, і виявлення свогоособистоговідношеннядо власних учинків наосновіоцінок, що даються цим учинкам навколишніми.

Можна сказати так: самооцінка є оцінки інших, прийнятіособистістюв якості масштабу власноїповедінки, або, говорячи по-іншому, власна оцінкаособистості, яку вонавважаєнеобхідноїзвести взагальниймасштаб. Завдяки здатностідо самооцінки людей знаходить можливість значною мірою самостійнонаправлятий контролювати свої дії й навіть виховувати себе. [Божович Л.И. 92-108]

Відомийавтор книг по психології Т.А. Ритченко приводитьтаке визначення самооцінки: "Наосновісамопізнанняв людини виробляється певнеемоційно-ціннісне відношеннядо себе, яке виражається в самооцінці. Самооцінка припускаєоцінку своїх здатностей, психологічних якостей і вчинків, своїх життєвих цілей і можливостей їх досягнення, а також свого місця серед інших людей".

Самооцінка може бутизаниженою,завищеноюйадекватною. В однаковій ситуації люди зрізною самооцінкою будуть поводитисязовсімпо-різному,почнутьрізнідії, тим самим по-різному будутьвпливатина розвиток подій. Наосновізавищеної самооцінкивлюдини виникає ідеалізованавиставапро своюособистість,своєїцінність для навколишніх, Він не бажає визнавати власних помилок, ліні,недолікузнань, неправильноїповедінки, часто стає твердим, агресивним,неуживчивым.

Явно занижена самооцінкаведедо непевності в собі, боязкості, соромязливості,неможливостіреалізовувати свої задатки йздатності. Такі люди звичайно ставлять перед собоюбільшнизькі цілі,ніжті, яких могли б досягтися, перебільшують значення невдач, мають гостру потребу в підтримцінавколишніх, занадто критичні до себе.Людиз низькою самооцінкою дуже ранимі.Усеце приводить довиникненнякомплексу неповноцінності,відбивається?/p>