Самовиховання підлітків
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
±і оцінки.
1. Безпросвітність. Мій стан постійно тяжкий, постійної тяжко, тоскно, катастрофічно; я абсолютно не такий (не така), яким належить бути здоровій повноцінній людині; зовсім не управляю собою мій стан управляє мною...
2. Рідкі проблиски. Здебільшого почуваю і веду себе не так, як хотілось би; лише зрідка моменти, коли почуваю себе господарем самого себе і відчуваю гармонію між собою і світом. Ці миттєвості хотілось би зробити безперервними.
3. З перемінним успіхом. Не можу сказати, що собою задоволений, але й не хочу хникати. Всяк буває... Періоди спаду, відсутність настрою, тонусу, самоконтролю виникають іноді самі собою, а частіше під впливом зрозумілих або ж не дуже зрозумілих. Але взагалі, коли захочу, майже завжди можу взятися за себе.
4 В порядку. В основному не можу на себе поскаржитися. Лише в окремих випадках при сильній втомі, перевантаженнях відчуваю що тримати контроль над собою стає важче. Вживаю заходів Виявляється, я відійшов від себе недалеко, слід трошки перепочити.
5. Повний блиск. Управляю собою постійно і безперервно. Не буває миттєвостей, щоб я в чому-небудь себе не послухався. Розпоряджаюсь собою незалежно від умов. На свій розсуд, за своїми програмами задаю собі потрібний стан, без будь-яких зусиль його досягаю. Стопроцентне працездатний, з насолодою відпочиваю і розважаюсь. Мені завжди все вдається. Для мене немає неможливого!
Самооцінки можуть, звичайно, охоплювати і довгі, і недовгі проміжки: наприклад, день на одиницю, пять хвилин на пятірку. А яка сума, що переважає?
Тим, хто поставить собі сумарну одиницю, очевидно, необхідна допомога лікаря, психолога... Для рідких проблисків також бажані хоча б рідкі зустрічі з психотерапевтом, якому довіряєш, чи просто з хорошим другом... Як двієчники, так і трієчники, безпосередньо потребують психотехніки і просто везіння, якщо знайдеться для цього досвідчений консультант. Тим, хто в порядку, теж не завадить підвищити кваліфікацію, але можна й так протриматись. Ну, а повному блиску, щасливцям, круглим відмінникам? Як не дивно, але вони теж потребують деякої поради. На всяк випадок не завадить заглянути до популярної медичної енциклопедії. Зясувати, що таке гіпоманіакальний стан, що таке ейфорична некритичність... Лиш на всяк випадок.
Спочатку зясуємо, що з нами відбувається залежно від нашої волі, а що незалежно.
Позасвідомо працюють печінка, селезінка, кістковий мозок, білі кровяні тільця та інше внутрішнє господарство організму, в тому числі й більшість клітин мозку.
Несвідомо перевертаємось у сні, скрикуємо від болю, хапаємося за поранене місце, наслідуємо, намагаємося не бути одинокими і продовжити рід, одержати свою міру насолоди і страждань.
Підсвідомо тривожимося за майбутнє, коли для цього начебто ще немає підстав, відчуваємо заборонені потяги, намагаємося показати себе в кращому світлі, навіть коли це зовсім непотрібно, водночас будуємо і реальні, і нереальні плани, заздримо, іноді розвязуємо задачі і пишемо твори.
Свідомо ходимо до школи, вчимося, говоримо компліменти, при холодній погоді тепло одягаємося, приймаємо ліки, спілкуємося тощо.
Виходячи з цих визначень, почнемо роботу над собою з корекції свідомого у нашій поведінці. Для цього попрацюємо над розумовими здібностями.
4. Розвиток розумових цінностей. Думка та мова
Здається, все тут зрозуміло: вчися в школі, відвідуй гурток, читай книжки і ось ти уже розвинений, начитаний, розумний. Така проста схема виглядає не дуже привабливо для підлітка, він одразу ж стикається з труднощами.
Це все доступно кожному, але ж не кожен досягає бажаного розвитку розумових здібностей. Слід памятати, що інтелект впливає на все наше життя: середовище, природа, товариство, стиль спілкування, знання, вміння, інформація, спадковість, спосіб життя у сімї, емоції, самоосвіта. Можна сказати, що розвиток розумових здібностей кожен з нас тримає у своїх власних руках.
Кожна людина має певні здібності, але часто вони не повністю або й зовсім не використовуються. Певне, усі чули від учителів: працюєш на уроці не в повну силу; є здібності, але не працюєш. І це небезпідставні заяви.
Проблемам розвитку розумових здібностей присвячено безліч наукових праць, популярних видань, і найголовніший висновок з них - людина повинна сама ретельно працювати над своїм розумом з caмого дитинства, а школа, вчителі, батьки лише створюють певні умови, направляють пошук знань, консультують.
Дж. Грехем Скотт у книзі Сила розуму зазнає, що природна інтуїція - це велика внутрішня сила, яка має могутність і допомагає в подоланні стресів і розслабленні, підвищенні енергії та знятті втоми, набутті більшої впевненості в собі почуття власної гідності, постановці мети та її досягненні, удосконаленні майстерності і зростанні творчої енергії, створенні бажаного іміджу.
Велика ефективність цієї внутрішньої сили пояснюється тим, що вона могутньо діє двома основними методами: рецептивним (вироблення проникливості, інформації й розуміння) і активним (використання інформації для зміни себе самого, впливу и інших людей і події).
Ці здібності набувають, базуючись на інтуїції, в свою чергу, виникає завдяки вмінню створювати зорові образи або картини в своїй уяві. Цим вмінням кожний з нас володіє або може розвинути його до певної межі.
Щоб пізнати силу свого розуму, треба знати себе, яким чином ви краще спри?/p>