Ряд вугреподібні (Anguilliformes)
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
но. Це пристосування до життя в мутній воді: сидячи у своїй норці, вугор не піддає себе небезпеки засмітити зябра, тому що сам створює навколо себе зону чистої води.
3.8 Міріхт
Міріхт (Myrichthys астмі-natus), рис.13. Нерідко в порожнині тіла великих морських риб знаходять змієподібних вугрів різних видів. Очевидно, риба проковтує гострохвостого вугра, але здобич, перш ніж переваритися, встигає проткнути стінку кишечнику своїм гострим хвостом і проникнути в порожнину тіла й внутрішні органи. Зрештою, вугор гине від нестачі кисню, а потім розсмоктується, резорбується фагоцитами риби.
3.9 Офіхт
Кілька особин офіхта (Ophi-chthyys apicalis) були знайдені в порожнині тіла великого (65 см) луціана, пійманого в Тонкінській затоці. Два з них у яєчнику, од ного в самому яєчнику, двох у складках брижів і ціла грудка молоді (до 18 см у довжину) у плавальному міхурі. Всі вугри перебували на різних стадіях розкладання.
3.10 Сфагебранх
Сфагебранх (Sphagebranchus longipinnis) маленький вугор, у якого відсутні грудні плавці, спинні й анальний дуже малі, а очі покриті напівпрозорою плівкою, знайдений у порожнині тіла риби-причепи й камбали. Багато подібних випадків описані для Індійського й Атлантичного океанів. Створюється враження, що тут спостерігається перехід до внутрішнього паразитизму, не доведений до кінця, тому що вугри зрештою все-таки гинуть.
4. Родина вугри щукорилі
Родина вугри щукорилі (Muraenesocidae) поєднує 2-3 види роду щукорилі вугри (Muraenesox). Назва його дуже вдала: голова цих великих (до 2 м) риб дуже нагадує голову щуки. Тіло щукорилого вугра позбавлене луски, у поперечному перерізі кругле, стиснуте з боків тільки хвіст; спина жовта або бура, черево сріблисте, спинний й анальний плавці облямовані темною смугою. Це активний хижак: у шлунках щукорилих вугрів знаходили риб і головоногих молюсків. Поширені щукорилі вугри (М. cinereus, М. talabon, M. talabonoicles) у тропічній і субтропічній зоні Тихого й Індійського океанів. Вони служать у прибережних водах Японії, Китаю й Індії обєктом інтенсивного промислу. Ловлять їх на тачкову снасть.
Хамо (Muraenesox cinereus) або японський щукорилий вугор, заходить в гирла рік й опріснені лагуни. Як ми вже згадували, у Японії він служить обєктом рибництва.
Лептоцефали хамо зустрічаються в берегів Японії до кінця жовтня й досягають 100-115 мм довжини, зменшуючись під час метаморфозу до 74 мм.
Висновок
Вугреподібні є унікальними тваринами. Вони мають велике значення в житті людини і в природі.
Скрізь, де морський вугор водиться в достатній кількості, його промишляють на тачкову снасть - яруси й вудки, наживлені рибою. Мясо його не настільки смачне, як у річкового вугра, і в Європі цінується набагато нижче. Навпроти, морські вугри, що живуть біля узбережжя Північної Америки, вважаються одними із самих цінних риб.
Промислового значення морингієві не мають.
Представників муренових скрізь побоюються, але при нагоді охоче вживають у їжу. В деяких видів мурен мясо може бути отруйним і викликати небезпечне отруєння.
Вугровий промисел у колишньому СРСР перебував у гіршому положенні, ніж у країнах Західної Європи. У Чорне море скляні вугри майже не заходять, і відзначені лише одиничні випадки піймання вугрів у Дунаєві, Дністрі, Бузі, Дніпру (до Могильова), Доні, Кубані й Ріоні. У північно-східній частині Чорного моря з 1944 по 1955 р. піймано лише 11 вугрів, що скотилися на нерест (з них 10 виявилися самками).
У деякі ріки Англії, Шотландії й Західної Європи скляні вугорьки (ельвери, сивеллі) заходять такими незліченними масами, що раніше їх ловили, вичерпуючи з води сачками із дрібним вічком, готуючи з них разом з яйцями щось начебто рибного омлету. Тепер цей варварський промисел припинений. Живі вугорьки стали предметом експорту й мільйонами вивозяться в інші країни, де їх використають для посадки в ставки, озера й ріки. Молоді вугри досить живучі, і відхід під час перевезення рідко становить більше одного відсотка.
Список використаної літератури
- Анисимова И.М., Лавровский В.В. Ихтиология: Учебник для вузов.2-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1991. - 288 с: ил.
- Гринжевський М.В., Третяк О.М., Алимов С.І., Грициняк 1.1., Борбат М.О., Теодорович М. Нетрадиційні обєкти рибництва в аквакультурі України. - К.: Світ, 2001. - С.168.
- Аксенова М., Исмаилова С. Энциклопедия: Биология. - М.: Аванта+, 1995. - 686 с: ил.
- Жизнь животных. Рыбы. / Под ред. Т.Р. Расса. - М.: Просвещение, 1971. - Т.4., ч.1. - 656 с.
- Правдин И.Ф. 1966. Руководство по изучению рыб. М.: Пищ. пром-сть.376 с.
- www.fishing.com.ua