Роль та перспективи дiяльностi прокуратури у формуваннi демократичноСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни
Ужгородський нацiональний унiверситет
Юридичний факультет
Кафедра
Реферат на тему:
Роль та перспективи дiяльностi прокуратури у формуваннi
демократичноСЧ держави
Студента 3-го курсу
Науковий керiвник:
Ужгород 2007
ЗМРЖСТ
РОЗДРЖЛ РЖ. ПЕРСПЕКТИВА ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ПРОКУРАТУРИ
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ТРАНСФОРМАЦРЖЯ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ
РОЗДРЖЛ РЖ. ПЕРСПЕКТИВА ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ПРОКУРАТУРИ
УкраСЧна, вступивши на шлях розвитку i становлення дiйсно суверенноСЧ i незалежноСЧ держави, неухильно орiСФнтуючись на визнанi свiтовим спiвтовариством демократичнi i гуманiстичнi по своСФму складi i спрямованiстю мiжнароднi стандарти, приступила до формування державних iнститутiв, системи нацiонального права.
В умовах катастрофiчного росту злочинностi, у тому числi органiзованоСЧ i корумпованоСЧ, а також погiршення СЧСЧ кримiногенноСЧ характеристики, зростаСФ роль органiв прокуратури в посиленнi нагляду за органами, що ведуть боротьбу зi злочиннiстю та проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть у забезпеченнi одного з головних принципiв кримiнального судочинства - невiдворотностi покарання за кожний вчинений злочин.
В УкраСЧнi здiйснюються великомасштабнi перетворення, спрямованi на змiцнення демократiСЧ й створення правовоСЧ держави. Проходить переоцiнка цiнностей в економiчнiй, соцiальнiй, духовнiй та iншiй сферах життя суспiльства. ОднiСФю з головних проблем громадського розвитку СФ змiцнення законностi та правопорядку.
Це висуваСФ на перший план завдання забезпечення законностi, захисту прав i законних iнтересiв громадян, верховенство закону. Кримiногенна ситуацiя в державi набираСФ загрозливого характеру i все далi погiршуСФться. ЗростаСФ протидiя силам правопорядку.
Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збiльшуСФться кiлькiсть небезпечних злочинiв, поСФднаних з насильством, жорстокiстю й цинiзмом. Злочиннiсть стаСФ бiльш органiзованою. Вона СФ одним з головних факторiв, що негативно впливають на забезпечення правопорядку i внутрiшньоСЧ безпеки держави.
Характерною ознакою суспiльних вiдносин стала зневага до законiв та СЧх iгнорування.
Кримiнальнi структури проникнули в сферу економiки, зовнiшньо-економiчну дiяльнiсть, кредитно-банкiвську систему. Рекет контролюСФ дiяльнiсть субСФктiв бiзнесу.
За такоСЧ ситуацiСЧ правоохороннi, iншi державнi органи в окремих випадках проявляють терпимiсть до грубих порушень громадського порядку та iнших факторiв беззаконня. Усi це загострюСФ соцiальну напругу, наносить моральну й матерiальну шкоду суспiльству, спричиняСФ недовiру значноСЧ частини населення до закону.
У звязку з цим зростаСФ роль не тiльки прокуратури а й взагалi контрольно-наглядовоСЧ функцiСЧ держави, щодо виконання вимог закону.
Гарантiя свободи маСФ бути збалансована гарантiСФю проти сваволi. Незалежнiсть i вiдповiдальнiсть мають бути врiвноваженi. Пiдпорядкованiсть усiх прокурорiв Генеральному прокуроровi УкраСЧни i його вiдповiдальнiсть перед парламентом будуть гарантувати потужний баланс незалежностi i контролю.
Повне включення прокуратури до складу виконавчоСЧ влади несе в собi небезпеку впливу з боку останньоСЧ на прокуратуру та служiння СЧСЧ полiтичнiй метi i базовим полiтичним поглядам Уряду.
Виходячи з вимог КонституцiСЧ УкраСЧни щодо самостiйностi прокуратури як державноСЧ системи, правове положення прокуратури в проектi нового Закону УкраСЧни "Про прокуратуру", слiд визначити як щось середнСФ мiж виконавчою i судовою владою. Таке становище прокуратури даСФ обСФктивну можливiсть виконувати незалежний нагляд за законнiстю органiв, що ведуть боротьбу зi злочиннiстю та проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, а також адмiнiстрацiями мiiь позбавлення волi.
З проголошенням УкраСЧни суверенною державою обСФктивно виникла необхiднiсть у реформуваннi державного апарату, зокрема прокуратури. Цей процес прискорився i набравши бiльш конкретних форм у звязку з вступом УкраСЧни до Ради РДвропи i прийняття КонституцiСЧ УкраСЧни.
Але тут треба мати на увазi, що реформа це не революцiя. Реформа вiд латинськоСЧ означаСФ перетворення, змiну, нововведення, що не знищуСФ основ iснуючоСЧ структури. Конституцiя УкраСЧни, хоч i внесла деякi суттСФвi змiни в органiзацiю i дiяльнiсть прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостiйноСЧ iнституцiСЧ з СЧСЧ специфiчними функцiями та повноваженнями. РЖ такий пiдхiд певною мiрою вiдповiдаСФ iсторичному досвiду.
Науковий пiдхiд до вирiшення питання щодо мiiя прокуратури потребуСФ серйозного аналiзу функцiонування правоохоронних органiв, зокрема прокуратури, у бiльшостi СФвропейських краСЧн. Наприклад, прокуратура СловацькоСЧ Республiки та Угорщини самостiйнi органи, непiдпорядкованi виконавчiй владi. У Польщi та АвстрiСЧ прокурори пiдпорядкованi мiнiстровi юстицiСЧ. Вiд виконавчоСЧ влади, незалежнi прокурори в Бiлорусi, ЛатвiСЧ, РосiСЧ, ПортугалiСЧ та МакедонiСЧ. Навпаки, пiдпорядкованi виконавчiй владi прокурори Нiмеччини, ФранцiСЧ, ДанiСЧ, ГолландiСЧ. Поряд iснують ще двi моделi.
В РЖспанiСЧ, АлбанiСЧ, БолгарiСЧ, ХорватiСЧ прокуратура входить до складу судовоСЧ влади, а у ШвецiСЧ прокуратура хоча i СФ частиною виконавчоСЧ влади -не пiдпорядкована мiнiстру юстицiСЧ. Повне пiдпорядкування прокуратури законод