Роль та перспективи дiяльностi прокуратури у формуваннi демократичноСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
авчiй владi маСФ своСЧ переваги у високому ступенi незалежностi прокурорiв вiд будь-яких органiв. Але поряд з цим маСФ також i недолiки в надмiрнiй юридичнiй владi прокурорiв
В УкраСЧнi здiйснюються великомасштабнi перетворення, спрямованi на змiцнення демократiСЧ й створення правовоСЧ держави. Проходить переоцiнка цiнностей в економiчнiй, соцiальнiй, управлiнськiй, духовнiй та iнших сферах життя суспiльства. ОднiСФю з головних проблем громадського розвитку СФ змiцнення законностi та правопорядку.
Це висуваСФ на перший план завдання забезпечення законностi, захисту прав i законних iнтересiв громадян, верховенство закону. Кримiногенна ситуацiя в державi набираСФ загрозливого характеру i все далi погiршуСФться. ЗростаСФ протидiя силам правопорядку.
Майже повсюдно, особливо у великих центрах, збiльшуСФться кiлькiсть небезпечних злочинiв, поСФднаних з насильством, жорстокiстю й цинiзмом. Злочиннiсть стаСФ бiльш органiзованою. Вона СФ одним з головних факторiв, що негативно впливають на забезпечення правопорядку i внутрiшньоСЧ безпеки держави. Характерною ознакою суспiльних вiдношень стала зневага до законiв та СЧх iгнорування.
Кримiнальнi структури проникли у сферу економiки, зовнiшньо-економiчну дiяльнiсть, кредитно-банкiвську систему. Рекет контролюСФ дiяльнiсть субСФктiв бiзнесу.
За такоСЧ ситуацiСЧ правоохороннi, iншi державнi органи в окремих випадках проявляють терпимiсть до грубих порушень громадського порядку та iнших фактiв беззаконня. Все це загострюСФ соцiальну напругу, наносить моральну й матерiальну шкоду суспiльству, спричиняСФ недовiру значноСЧ частини населення до закону.
На стан законностi та правопорядку негативно впливаСФ також вiдсутнiсть чiткого механiзму виконання законiв, що поряд з халатнiстю, безвiдповiдальнiстю та низкою диiиплiною створюСФ сприятливе середовище для пограбування держави, для корупцiСЧ, хабарництва, iнших службових злочинiв, формуСФ негативну думку в суспiльствi.
Елементи правового нiгiлiзму сприяли позбавленню виконавчоСЧ влади та зниженню в окремих регiонах УкраСЧни активностi й результативностi прокурорського нагляду за дотриманням законiв.
З проголошенням УкраСЧни суверенною державою обСФктивно виникла необхiднiсть у реформуваннi державного апарату, зокрема прокуратури.
Цей процес прискорився i набрав бiльш конкретних форм у звязку з вступом УкраСЧни до Ради РДвропи i прийняттям КонституцiСЧ УкраСЧни.
Конкретнi напрями реформування прокуратури можуть бути рiзних рiвнiв. Найвищий рiвень мiжнародно-правового значення, коли реформування органiзацiСЧ i дiяльностi прокуратури необхiдно провести з урахуванням i рекомендацiй Ради РДвропи i вiдповiдних стандартiв.
Другий напрям реформування прокуратури повязаний суто з реалiзацiСФю вимог чинноСЧ КонституцiСЧ УкраСЧни i СЧСЧ Перехiдних положень.
Третiй напрям реформування прокуратури може бути в межах самоСЧ системи прокуратури, що може бути здiйснений Генеральним прокурором УкраСЧни. Наприклад, Генеральний прокурор УкраСЧни проводить суттСФву реорганiзацiю структури самого апарату ГенеральноСЧ прокуратури УкраСЧни, системи органiв прокуратури i всiСФСЧ системи в цiлому. ОбТСрунтованiсть проведення цих реформ доведе лише практика.
Органiзацiя i дiяльнiсть прокуратури УкраСЧни вiдповiдаСФ усiм демократичним принципам. Хоч з розпадом Радянського Союзу експерти Ради РДвропи, та й iншi радикальнi реформатори дуже прискiпливо шукали прокурорськi iнструменти, якi суперечили б демократичним принципам права, але, по сутi СЧх так i не знайшли. Органiзацiя i дiяльнiсть прокуратури УкраСЧни не суперечить таким фундаментальним демократичним принципам права як:
1) вiдповiднiсть загальнолюдським цiнностям i забезпеченню законностi;
2) демократизму закону, на основi якого створена i функцiонуСФ прокуратура;
3) гуманiзм при застосуваннi норм права;
4) рiвнiсть усiх перед законом;
5) вiдповiдальнiсть особи згiдно з законом за наявностi вини;
6) вiдкритiсть дiяльностi прокуратури i СЧСЧ доступнiсть для простих людей;
7) поСФднання СФдиноначальностi i колегiальностi в роботi та iншi демократичнi засади органiзацiСЧ i дiяльностi прокуратури.
А якщо окремi працiвники прокуратури й порушують СЧх, то це аж нiяк не означаСФ, що вся прокурорська система СФ недемократичною.
Реформування прокуратури УкраСЧни i наближення СЧСЧ до високо-демократичних державних зарубiжних iнституцiй маСФ здiйснюватися з урахуванням наших реалiй. А способи, форми, методи реалiзацiСЧ Перехiдних положень КонституцiСЧ мають бути закономiрними i планомiрними, а не мати випадковий, штучний характер. Перед тим як скасувати якусь структуру, яка дiяла на користь людинi i суспiльству, потрiбно створити нову бiльш ефективну. На думку багатьох вчених, при реформуваннi прокуратури, необхiдно i розробити i прийняти вiдповiдну державну програму, щоб цей процес не був пущений на самоплив i не мав схоластичного i випадкового характеру. При i реформуваннi прокуратури висловлюються думки проти того, щоб i перевищувати роль прокурора в судi як державного обвинувача i слiпо переносити зарубiжнi аналогiСЧ на нашу дiйснiсть. У даному випадку маСФться на увазi норму з КПК УкраСЧни про те, що вiдмова обвинувача вiд обвинувачення тягне за собою закриття провадження у справi у випадках, коли проти цього не заперечують пiдсудний чи потерпiлий.
За наявностi корупцiСЧ, органiзованоСЧ злочинностi прийняття цiСФСЧ норми означатиме кiнець забезпеченню законностi