Роль та перспективи дiяльностi прокуратури у формуваннi демократичноСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
, захисту прав людини та iнтересiв держави у кримiнальному судочинствi. Запропонована норма суперечить принципу публiчностi, оскiльки в УкраСЧнi кримiнальний процес не маСФ позовного характеру, при якому долю справи вирiшують сторони, а вiдмова прокурора вiд обвинувачення може бути помилковою, незаконною, мати суто субСФктивну спрямованiсть i суперечити вимогам прокурора, який затвердив чи склав обвинувальний висновок з цiСФСЧ справи. Найбiльш принциповими i значними в теоретичному та практичному планi СФ проблеми визначення в законi предмета, обСФкта, завдання з усiх функцiй прокуратури. В основу предмета нагляду покладаСФться стан додержання законiв, прав i свобод громадян у суспiльних вiдносинах, передбачених КонституцiСФю УкраСЧни. Завдання прокуратури подiляються на загальнi i тi, що повиннi виконуватися в окремих галузях прокурорського нагляду. У будь-якому випадку органи прокуратури повиннi залишатися самостiйною, високопрофесiйною, доступною для населення службою законностi, важливим ланцюгом у багатоканальнiй системi забезпечення законностi, змiцнення правопорядку i реального захисту конституцiйних прав та свобод громадян, а реформування прокуратури маСФ бути виваженим, науково обТСрунтованим, без ризикових експериментiв на правах i свободах людей, без слiпого копiювання правових iнститутiв зарубiжних краСЧн. Становлення УкраСЧни як самостiйноСЧ держави супроводжуСФться складними i суперечливими проблемами, у тому числi загостренням успадкованих тАЮхвороб" минулоСЧ соцiально-полiтичноСЧ системи. Серед них, чи не найперше мiiе за своСФю масштабнiстю i глибиною проникнення в суспiльний органiзм займаСФ злочиннiсть, насамперед органiзована, яку не без пiдстав характеризують як найвищу стадiю кримiналiтету. Як вiдомо першi органiзованi злочиннi угруповання створювалися в основному з метою рекету з числа деяких колишнiх спортсменiв. Згодом СЧх лiдери користуючись економiчною кризою та недосконалiстю законодавства, i перейшли з кримiнально-бандитського напряму до бiзнесу. Вони знов таки нечесним шляхом, примножують сьогоднi своСЧ капiтали, вiдмиваючи тАЮбруднi" кошти, створюють розгалужену мережу фiрм та iнтенсивного скуповують нерухомiсть. Для штучного пiдняття свого iмiджу вдаються до благодiйних акцiй i через засоби масовоСЧ iнформацiСЧ впливають на громадську думку. Деякi з ватажкiв тАЮпротягнули" своСЧх ставленикiв або самi спромоглися стати депутатами Рад рiзних рiвнiв. Через пiдкуп, шантаж та погрози вони впливають на владнi структури, лобiюють прийняття вигiдних СЧм рiшень. Тому не випадково мiжнародною науково-практичною конференцiСФю з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i нелегальним наркобiзнесом рекомендовано виробити загальнодержавну стратегiю i систему боротьби з органiзованою злочиннiстю в УкраСЧнi спрямувавши СЧх на вирiшення невiдкладних практичних завдань i вiдповiдних проблем на перспективу.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ТРАНСФОРМАЦРЖЯ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ
Соцiально-економiчнi та полiтичнi перетворення, якi виникли в УкраСЧнi, вимагають теоретичного осмислення повязаних з цим проблем.
Це насамперед стосуСФться питань реформування украСЧнськоСЧ економiки, переходу СЧСЧ вiд командно-адмiнiстративних до ринкових методiв господарювання.
Необхiдною умовою успiшного завершення цих процесiв СФ забезпечення режиму законностi в краСЧнi. У вирiшеннi цiСФСЧ задачi значна роль належить дiяльностi органiв прокуратури, здiйснюючих нагляд за дотримуванням та правильним застосуванням законiв.
Розмовляючи про мiiе та призначення прокуратури у системi державних органiв, слiд пiдкреслити необхiднiсть збереження наглядовоСЧ функцiСЧ прокуратури, у тому числi, загального нагляду. Це можна пояснити поширюванням порушень законностi, зокрема, з боку державних органiв та посадових осiб; складностями повязаними з зверненням до судового захисту прав; непрофесiоналiзму i низькою активнiстю контролюючих органiв.
Життя потребуСФ кардинального наведення порядку у системi банкiвських та кредитно-фiнансових вiдносин. Проведеннi прокуратурою перевiрки додержання банкiвського законодавства у рядi областей УкраСЧни виявили численнi порушення при кредитуваннi субСФктiв пiдприСФмства, халатного вiдношення посадових осiб банкiв до виконання службових обовязкiв.
У перiод переходу до ринковоСЧ економiки перед прокуратурою стоять задачi, повязаннi з захистом прав та законних iнтересiв громадян, представляючих невiдСФмну частину органiзацiйно-правових гарантiй прав та свобод людини.
Необхiдно удосконалити практику прокурорського нагляду у сферi приватизацiСЧ, тому що саме тут iнтереси держави бiльш всього порушуються знижуванням оцiнки обСФктiв приватизацiСЧ, недотриманням умов купiвлi-продажу невеликих державних пiдприСФмств.
Всебiчний аналiз сформованого у краСЧнi стану законностi i правопорядку свiдчить про всезагальну безвiдповiдальнiсть, що обумовлено негативними процесами полiтичного та економiчного характеру.
Поляризацiя суспiльства торкнулась i кримiнальних правовiдносин. Злочинне середовище все бiльш чiтко розподiляСФться на тАЮбiлокомiрну", яка тАЮорудуСФтАЭ у сферi економiки, кредитно-банкiвських та фiнансових системах, зовнiшнiх вiдносин. Ця тАЮпята влада" все вiдчутнiше впливаСФ на суспiльно-полiтичнi процеси, заважаСФ нормальному розвитку демократичних вiдносин, подальшому розвитку державностi.
Тому, необхiдною умовою продовження цих процесiв СФ забезпечення режи