Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
µльного та лісового господарства і базується на економіко-фінансових механізмах оцінки їх вартості [4].
Вирішення проблеми використання та відтворення лісів України на принципах збалансованого розвитку має загальнодержавне значення і віддзеркалює сучасні процеси та тенденції в Європі (резолюції всеєвропейських конференцій щодо захисту лісів: Страсбург, 1990, Гельсінкі, 1993, Лісабон 1998, Відень, 2003, до яких приєдналася Україна). В резолюціях передбачено проведення погоджених колективних дій, спрямованих на впровадження науково обгрунтованих систем збалансованого, невиснажливого лісокористування. Переоцінка поглядів на взаємини людини з природою ставить на перше місце принцип неруйнівного використання ресурсів біорізноманіття і, в першу чергу, лісових ресурсів.
4.1 Лісові ресурси України: стан, шляхи переходу на принципи невиснажливого лісокористування, збереження ландшафтного та біорізноманіття
Започаткована Конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) переоцінка поглядів на взаємини між людиною і лісом ставить на перше місце екологічне значення лісів у сучасному суспільстві. Серед прийнятих важливих екологічних угод на конференції було підписано Конвенцію про зміни клімату, КБР і Заяву про принципи глобального консенсусу щодо невиснажливого використання лісів. Лісові екосистеми розглядаються як головний компонент біосфери, здатний стабілізувати та відновлювати її природну рівновагу.
Вирішення проблем лісокористування та відтворення лісів в Україні на принципах збалансованого розвитку набуває загальнодержавного значення.
Орієнтація країн світу на принципи збалансованого, неруйнівного та невиснажливого лісокористування знайшла своє відображення в резолюціях міжнародних конференцій із захисту лісів Європи. Резолюціями передбачено проведення взаємоузгоджених колективних дій, спрямованих на впровадження науково обгрунтованих систем лісогосподарювання [4].
Це вимагає принципово нового підходу при розробці стратегічних планів ведення лісового господарства України на принципах збалансованого розвитку.
Назріла необхідність в обгрунтуванні нової моделі лісового господарства України, яка б обєднувала економічні, соціальні й екологічні цілі, розробці національної лісової політики України. Ця політика повинна враховувати рекомендації останніх міжнародних конвенцій з проблем охорони довкілля та базуватись на визнанні виключної важливої ролі українських лісів не тільки в економіці держави, айв стабілізації навколишнього середовища. В основу лісової політики в Україні повинні бути покладені принципи збалансованого розвитку.
4.2 Критерії сталого управління лісами
Існуючі списки критеріїв сталого управління лісами (СУЛ) за своєю суттю дуже подібні й мало відрізняються. Існує більше двох десятків різноманітних систем СУЛ, розроблених для національних і міжнародних рівнів після конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992).
Кожен з критеріїв включає в себе систему певних індикаторів. Тому самі по собі критерії є постійними, що визначає загальні принципи господарювання, а індикаторам відведено діагностуючу роль.
У червні 1994р. на Конференції міністрів лісового господарства країн Європи в Женеві було схвалено так званий Гельсінський список критеріїв та індикаторів (для країн Європи). Цей список включає шість критеріїв СУЛ:
I. Охорона і відновлення лісових ресурсів та їх внесок до глобального кругообігу вуглецю.
II. Підтримка життєздатності та нормального функціонування лісових екосистем.
III. Підтримка та підвищення продуктивних функцій лісів.
IV. Підтримка, збереження та примноження біологічного різноманіття лісових екосистем.
V. Підтримка та розвиток захисних функцій лісів у лісовому господарстві (переважно протиерозійні та водозахисні функції лісів).
VI. Підтримка інших соціально-економічних функцій. Для цих критеріїв було визначено 27 індикаторів.
У лютому 1996р. в Сантьяго-де-Чілі країни Монреальського процесу схвалили декларацію щодо критеріїв та індикаторів для сталого управління помірних та бореальних лісів. Зазначимо, що з країн Євразії тільки Росія є членом Монреальського процесу. Згідно з ним індикаторами СУЛ є:
I. Збереження біорізноманіття.
II. Підтримка продуктивних функцій лісових екосистем.
III. Підтримка здоровя і життєздатності лісових екосистем.
IV. Охорона і підтримка ґрунтових і водних ресурсів.
V. Підтримка внеску лісів у глобальний вуглецевий кругообіг.
VI. Підтримка і розширення довгострокової багатосторонньої соціально-економічної користі.
Загалом документи Монреальського процесу є більш деталізованими порівняно з аналогічними Гельсінськими документами і для семи критеріїв визначено 67 індикаторів. Проте за суттю критерії СУЛ цих процесів дуже подібні.
В українсько-шведському проекті Стратегічний план розвитку лісового сектору України наведено такі критерії СУЛ:
I. Підвищення продуктивності лісів і збереження продуктивного потенціалу лісових земель.
II. Підтримка здоровя і життєвості лісів і дерев поза лісом.
III. Збереження і підтримка захисних функцій лісів і дерев поза лісом.
IV. Створення структури природних ландшафтів, що забезпечують стійкий розвиток земель агрокомплексу і прийнятливу якість навколишнього середовища населених територій.
V. Збереження і підтримка біорізноманіття на породному, екоси