Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
tn.), граб звичайний (Carpinus betulus L.) та інші породи, зокрема, ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), ялиця біла (Abies alba Mill.), тощо. Як видно зі складу порід, абсолютну перевагу мають високоцінні види. За групами порід вони поділяються на хвойні 47,4% (сосна, ялина тощо), широколистяні 41,9% (дуб, бук, ясен тощо), дрібнолистяні 10,2% (береза, тополя, верба тощо), чагарники 0,5%.
В лісах зростає 852 облігатні і 222 факультативні види, що становить, відповідно, 18,8 і 4,9% від природної флори України. Якщо брати до уваги лише перший показник то йому за кількістю видів дорівнюють тільки степи і втричі поступаються луки та болота, а також водна та прибережно-водна флора. Пояснюється це, як вже зазначалося, широкою палітрою екотопів, що займають ліси: від перезволожених під вільховими та обводнених під біловербовими до мезоксерофітних під сосновими, від мегатрофних під дубовими до оліготрофних під сосновими і від камянистих з тонким шаром бурозему під кримськососновими до глибоких темно-сірих або чорноземних опідзолених під дубовими. Тому в крайніх умовах обводнення в заплавних з проточним режимом біловербових лісах звичайними видами, що домінують, є типові гідрофіти: Phragmites australis (Cav.) Trin ex Steud; у заболочених вільхових Thelypteris palustris Schott, Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb.; звичайнодубових Molinia coerulea (L.) Moench; у сухих звичайнососнових зростають Роа angustifolia L., Festuca beckeri (Hack.) Trautv., Carex colchica J. Gay, Helictotrichon pubescens (Huds.) Pilg., Koeleria glauca (Spreng.) ОС, Stipa subulosa (Parz.) Sljussarenko, Veronica spicata L., Phleum phleoides (L.) Karst., Potentilla arenaria Borkh. тощо, а в сухих соснових та ялицевих Криму Filipendula vulgaris Moench., Brachypodium pinnatum (L.) Beauv., Achnatherum bromoides (L.) Nevski& Roshev., Festuca rupicola Heuff, Teucrium chamaedrys L., Carex humilis Leys. та інші., типово ксерофітні види лучних степів [3].
Облігатні види належать до пяти відділів: Lycopodiophyta 2 родини, З роди, 7 видів; Equisetophyta 1 родина, 1 рід, 3 види; Polypodyophyta 11 родин, 17 родів, 27 видів; Pinophyta 3 родини, 6 родів, 14 видів; Magnoliophyta 75 родин, 298 родів, 801 вид. Десять провідних родин, а саме Rosaceae (90 видів), Asteraceae (79), Роасеае (62), Сурегасеае (46), Fabaceae (45), Ranunculaceae (40), Orchidaceae (33), Аріасеае і Lamiaceae по (30) та Liliасеае (29 видів) налічують 484 види, що становить 56,9%, а три перші 27,1% всіх видів. Наведений систематичний спектр родин вагомо відрізняється від відповідного спектру флори України, в якому перше місце займає родина Asteraceae, далі йдуть Роасеае і Fabaceae, лише на четвертому місці Rosaceae [3].
Політипічними родинами, що налічують 10 і більше родів, види яких зростають в лісах, є Scrophulariaceae, Asteraceae, Rosaceae, Fabaceae, Роасеае, Ranunculaceae, Orchidaceae, Аріасеае, Liliaceae.
Певний інтерес становить і огляд найбагатших на види політипічних родів, що вказує на більш широку спеціалізацію їх в лісових умовах. Це Саrех (43 види), Ніеrасіит (28), Crataegus (22), Rosa (21), Viola (13), Lathyrus (12), Veronica, Campanula, Poa, Rubus, Festuca (по 11) та Centaurea (10 видів). Повністю лісових родин звичайно, за винятком тих, що обєднують виключно дерева, немає. Можна лише зауважити більшу чи меншу повязаність лісових видів з певною родиною, наприклад Aspidiaceae. Лише лісових родів серед 10 провідних немає. З нечисленних за кількістю видів типово лісовими родами є Arum, Polygonatum, Dentaria тощо. Цікаво, що останній рід належить до великої родини Brassicaceae, що налічує 65 родів і серед найбільших за кількістю видів родин відзначається найгіршою представленістю лісових видів. Практично не представлені лісові види в таких великих родинах, як Polygonaceae та Chenopodiaceae [7].
Представленість геоелементів у флорі лісів обумовлюється геохоричним положенням України, на її території проходять межі чотирьох областей і розташовані дві гірські країни з висотною поясністю рослинності. Це дає підставу вже апріорі стверджувати, що в лісах майже однакову роль відіграватимуть бореальні та неморальні види. І дійсно, перших є 325, або 38%. Своїм походженням вони зобовязані горам Сибіру (Pinus sylvestris, Picea abies, Betula varucosa, Populus tremula, Sorbus aucuparia, Frangula alnus, Oxalis acetosella, Pteridium aquilinum та ін.), других 376 видів, або 44%. Це деривати тургайських лісів третинного періоду, що складаються з видів двох еколого-генетичних груп, а саме типово неморальних, які сформувалися в північніших районах і налічують 268 видів, і присередземноморських, що зростають в південніших районах і налічують 108 видів. До перших в переважній більшості належать широкоареальні види (Tilia cordata, Fraxinus ехеlsiоr, Quercus robur, Q. platanoides, Coryllus avellana, Aegopodium podagraria, Convallaria majalis, Asperulla odorata, Carex pilosa, Stellaria holostea тощо) з незначною участю центральноєвропейських (Carpinus betulus, Fagus sytvatica, Acer pseudoplatanus, Isopyrun thalictroides, Aposeris foetida, Polygonatum verticillatum тощо), до других види з обмеженим ареалом, що звичайно не переходять Донецьку височину і північну смугу Лісостепу. Це Quercus pubescens, Cornus mas, Fraxinus angustifola, Viburnum lantana, Staphyllea pinnata, Cotinus coggygria, Algonychon purpureo-caeruleum, Polygonatum latifolium, Laser trilobum тощо. Кількісно видам розглянутих геоелементів значно поступаються усі інші. Гірські, що налічують 76 видів, або 9%, зростають у лісах верхнього лісового поясу Карпат (Роа chaixii, Centaurea kotschyana, Ніеrасіит bupleurifolium, Euphorbia carniolica, Tozzia carpatica тощо) і для Гірського Криму, за винятком кількох видів, нехарактерні. Лучностепові види зростають переважно в південних світлих дубових лісах, яким вони притаманні генетичне, їх 52 зокрема, Caragana frutex, Anthericum ramosum, Роа angustifolia, Melica taurica, Agrostis vinealis, Carex humilis, Prunella grandiflora та ін. Найменш численну групу з 23 видів складають середземноморські, в тому числі і вічнозелені, що зростають у нижньому лісовому поясі (Arbutus andrachne, Juniperus exscelsa, Ruscus ponticus, R. hypoglossum, Cistus tauricus, Jasminum fruticans, Psoralea bituminosa, Himantaglossum caprinum, Ophrys taurica, Comperia comperiana, Tamus communis тощо). Ендеми є характернішими для гірських, а не рівнинних лісів. Найширше вони представлені в кримських хвойних лісах, де мають переважно третинний вік. Це як середземноморські (Pinus stankewi