Роль адвокатури в системi захисту прав людини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
тАЬРоль адвокатури в системi захисту прав людинитАЭ
План
Вступ
- РЖсторiя виникнення та розвитку адвокатури
- Поняття та сутнiсть адвокатськоСЧ дiяльностi
- Особливостi дiяльностi, права та обовязки адвоката в УкраСЧнi
- Роль адвокатури в механiзмi захисту прав людини
- Юридична природа свiтових стандартiв адвокатури
Висновки
Список використаноСЧ лiтератури
Вступ
В умовах формування правовоСЧ держави в УкраСЧнi зростаСФ значення правових iнститутiв, покликаних захищати права людини. РЗх дiСФвiсть, значення для суспiльства повиннi розглядатися саме пiд кутом СЧх здатностi забезпечувати проголошенi i визнанi свободи кожноСЧ людини. Побудувати демократичну державу без створення гарантiй правового захисту неможливо, а для реалiзацiСЧ поставленоСЧ мети вкрай важливо забезпечити механiзм функцiонування такого специфiчного правозахисного iнституту як адвокатура. Вiд розвитку останньоСЧ великою мiрою залежить рiвень захищеностi людини. Прiоритетнiсть завдань i функцiй, покладених на адвокатуру, вимагаСФ, щоб вона була мiцною незалежною,високопрофесiйною. Держава зобовязана створити вiдповiднi умови для СЧСЧ функцiонування i забезпечення громадян висококвалiфiкованою правовою допомогою, у тому числi безкоштовною у встановлених законом випадках.
Так повелося з давнiх часiв, що у складнiй життСФвiй ситуацiСЧ, яка вимагаСФ застосування права, ми звертаСФмося до адвоката тому адвокатськi послуги повиннi бути доступними всiм без винятку. Мiжнароднi документи про адвокатську дiяльнiсть передбачають, що уряди краСЧн повиннi гарантувати ефективну процедуру i ефективний механiзм для реального й однакового доступу до послуг адвокатiв усiм особам, якi мешкають на СЧхнiх територiях. Але чи забезпечила наша держава усiм своСЧм громадянам можливiсть отримувати квалiфiковану правову допомогу? Чи СФ адвокатура дiСФвим гарантом захищеностi кожноСЧ людини вiд неправомiрних посягань? РЖ чи дiйсно украСЧнськi адвокати СФ високопрофесiйними спецiалiстами своСФСЧ галузi, здатними квалiфiковано захистити права громадян?
Актуальнiсть обраноСЧ теми зумовлена великою кiлькiстю запитань, проблем, дебатiв повязаних з дiяльнiстю адвокатiв в умовах переосмислення базових цiнностей суспiльством i побудови демократичноСЧ держави з соцiальною спрямованiстю.
Теоретичним пiдТСрунтям наукового реферату слугували працi вчених i юристiв: Васьковский Е.В., Жураковский В.А., Калинин В.В., Руденко М. В., Говоруха М. М., Рибалко Г., Мюллерсон Р. А., Николайко РЖ. В., Гришина Т. М., Суфулька С.Ф., Святоцький О.Д., Медведчук В.В., Кистякiвський А. Е., Бiрюкова А. та iнших.
1. РЖсторiя виникнення та розвитку адвокатури
В IX-X столiттi на Русi iснувала система норм усного звичаСФвого права. Найдавнiшою iсторичною памяткою першого писаного збiрника законiв КиСЧвськоСЧ Русi СФ Руська Правда [17, 28]. За часiв правлiння Ярослава Мудрого особа, яка, наприклад, пiдозрювалася у вбивствi, мала сама забезпечити свiй захист чоловiк повинен був на суд привести двох свiдкiв, якi б пiдтвердили те, що вiн не винен. Трохи пiзнiше, в Розширенiй Правдi зявляються послухи - люди, якi не захищають обвинуваченого, але беруть на себе вiдповiдальнiсть за цю особу i своСЧми одноголосними свiдченнями знiмають з нього обвинувачення. У Новгородi в 1385р. була проведена судова реформа, за якою був введений iнститут представництва. Пiзнiше, в ст. 58 ПсковськоСЧ СудноСЧ грамоти [17, 311] обумовлювався порядок розгляду справ у судi: в судове примiщення допускалися лише сторони; судове представництво здiйснювалось для захисту iнтересiв жiнок, малолiтнiх, монахiв та монахинь, осiб похилого вiку i глухих. З 1497 р. певна роль захисту припадала на так званих добрих людей.
Професiйна адвокатура в УкраСЧнi регулювалась Литовськими Статутами. Однак у цi часи ще вiдсутнi будь-якi норми, якi б висвiтлювали умови, на яких певна особа могла б виступити у судi в ролi захисника. Захисником мiг бути кожен мешканець мiста.
Так, Литовськi Статути, якi дiяли на всiх украСЧнських землях аж до 1840 р. встановлюють умови, необхiднi для виконання обовязкiв захисника в судах.
У першiй половинi XVIII ст. розпочалася робота з кодифiкацiСЧ украСЧнського права, яка закiнчилась у 1743 р. В результатi цього було вироблено проект кодексу украСЧнського права пiд назвою Права, по которым судится малороссийский народ [17]. Згiдно з цим актом (3-й артикул 26 глави) осiб, якi беруть участь у розглядi справи в судi, прирiвнюють до державних службовцiв i надають СЧм певну недоторканiсть.
В УкраСЧнi у перiод Гетьманщини адвокатура вже визнавалася як окремий стан, хоча ще не була обСФднана у професiйну спiлку. Як самостiйний правовий iнститут адвокатура була запроваджена пiсля проведення на початку 60-х рр. XIX ст. судовоСЧ реформи, в результатi чого, поряд з проголошенням таких буржуазно-демократичних принципiв, як вiдокремлення його вiд адмiнiстрацiСЧ, загальний i рiвний для всiх суд, гласнiсть процесу тощо, було закрiплено й право обвинуваченого на захист [15].
Подальший розвиток дослiджуваного iнституту вiдбуваСФться для украСЧнського права в складних iсторичних умовах, якi визначаються особливостями формування права в Радянськiй УкраСЧнi, Захiднiй УкраСЧнi, Закарп