Роль адвокатури в системi захисту прав людини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°ттi та Пiвнiчнiй Буковинi. У 1922 р. було прийнято перше Положення про адвокатуру УкраСЧнськоСЧ РадянськоСЧ СоцiалiстичноСЧ Республiки, за яким при губернських радах народних судiв створювалися колегiСЧ захисникiв у кримiнальних i цивiльних справах. В ньому йшлося про колегiСЧ оборонцiв, однак, визначення адвокатури не давалося; поняття адвокатура та колегiя оборонцiв не розмежовуються.
Незабаром Наркомюст УРСР затвердив Положення про юридичнi консультацiСЧ. З прийняттям КонституцiСЧ УРСР 1937 р. вiдбулося подальше вдосконалення органiзацiйних форм адвокатури. Були закрiпленi такi важливi принципи, як забезпечення обвинуваченому права на захист, недоторканiсть особи, розширена дiяльнiсть адвокатури.
В Законi Про адвокатуру в СРСР (1979 р.) поняття адвокатури даСФться на описовому рiвнi: адвокатура сприяСФ охоронi прав i законних iнтересiв громадян i органiзацiй.
У 1992 роцi прийнято Закон УкраСЧни Про адвокатуру. Розпочалося формування правовоСЧ соцiальноСЧ держави в УкраСЧнi. СтаСФ очевидним той факт, що без подальшого реформування адвокатури, поглиблення СЧСЧ самостiйностi, незалежностi, створення необхiдних умов для забезпечення доступностi юридичноСЧ допомоги кожнiй особi неможливе функцiонування всiСФСЧ правовоСЧ системи нашоСЧ держави.
2. Поняття та сутнiсть адвокатськоСЧ дiяльностi.
У будь-якiй правовiй державi адвокату належить особлива роль. Адвокат маСФ дiяти не тiльки в iнтересах клiСФнта, а й в iнтересах утвердження верховенства права в цiлому, гарантування i дотримання прав людини. Основнi положення про роль адвокатiв, прийнятi на VIII Конгресi ООН по запобiганню злочинам, що вiдбувся в серпнi 1990 р., вказують на особливiсть адвокатськоСЧ дiяльностi в суспiльствi, яку маСФ поважати i гарантувати уряд пiд час розробки нацiонального законодавства та його застосування як адвокатами, так i суддями, прокурорами, членами законодавчоСЧ та виконавчоСЧ влади й суспiльства в цiлому [10, 493]. В свою чергу, адвокат зобовязаний суворо дотримуватися вимог професiйноСЧ етики, визнаних свiтовим спiвтовариством та УкраСЧною, Загального кодексу правил для адвокатiв РДвропейського спiвтовариства, Правил адвокатськоСЧ етики [5, 8] .
Конституцiя УкраСЧни в ст. 59 закрiпила право кожного на правову допомогу. Тому саме ця стаття КонституцiСЧ проголошуСФ iснування одного з найважливiших правових iнститутiв - адвокатури, основним завданнями якоСЧ СФ забезпечення права на захист вiд обвинувачення та надання правовоСЧ допомоги при вирiшеннi справ у судах та iнших державних органах [1].
Адвокатура, не СФ правоохоронним органом, однак дiяльнiсть цього недержавного обСФднання безпосередньо повязана iз правоохоронною дiяльнiстю.
Завданням адвокатури СФ сприяння згiдно КонституцiСЧ та законiв УкраСЧни захисту прав i свобод та законних iнтересiв фiзичних та юридичних осiб [16].
Адвокатська дiяльнiсть СФ рiзноплановою i визначаСФться загальними завданнями, якi ставить перед адвокатурою Конституцiя УкраСЧни, Закон та мiжнароднi акти.
Вiдповiдно до ст. 3 КонституцiСЧ УкраСЧни права i свободи визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини СФ головним обовязком держави [1].
З метою забезпечення права на захист вiд обвинувачення та надання правовоСЧ допомоги при вирiшеннi справ у судах та iнших державних органах в УкраСЧнi, адвокати займаються такими видами дiяльностi:
- дають консультацiСЧ та розяснення з юридичних питань, уснi i письмовi довiдки щодо законодавства та практики його застосування;
- складають позовнi заяви, скарги та iншi акти правового характеру;
- посвiдчують копiСЧ документiв у справах, якi вони ведуть;
- здiйснюють представництво у судi, iнших державних органах, iнтересiв громадян та юридичних осiб;
- надають юридичну допомогу пiдприСФмствам, установам, органiзацiям;
- здiйснюють правове забезпечення пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi та зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi громадян i юридичних осiб;
- виконують обовязки захисника вiдповiдно до кримiнально-процесуального законодавства у процесi дiзнання, досудового слiдства та в судовому розглядi справи [16].
Сутнiсть адвокатськоСЧ дiяльностi випливаСФ з змiсту його права на правову допомогу. На думку, Ю. Ф. Лубшева, право на захист це сукупнiсть процесуальних прав, заради забезпечення обвинуваченому охорони його законних iнтересiв, заради унеможливлення безпiдставного притягнення його до вiдповiдальностi. Функцiю захисту, Ю. Стецовський визначаСФ як дiяльнiсть, спрямовану на виявлення обставин, що виправдовують обвинуваченого, виключають або помякшують вiдповiдальнiсть останнього, а також здiйснюють охорону його особистих i майнових прав [18].
Адвокат як захисник законних прав та iнтересiв громадян застерiгаСФ органи досудового слiдства та суд вiд порушення конституцiйних прав свого пiдзахисного. А, головне, опираючись на свiй процесуальний статус, адвокат змiцнюСФ законнiсть, стимулюСФ охорону обвинувачення до прийняття процесуальних рiшень у точнiй вiдповiдностi до вимог закону [10].
3. Особливостi дiяльностi адвокатури в УкраСЧнi.
Дiяльнiсть адвокатури в УкраСЧнi регулюСФться Законом УкраСЧни Про адвокатуру (далi - Закон) вiд 19.12.1992 р. згiдно з яким, адвокатура це добровiльне професiйне громадське обСФднання, покликане сприяти захисту прав i свобод та представляти законнi iнтереси громадян УкраСЧни, iноземцiв, осiб без громадянства,