Розрахунок економічного ефекту від впровадження роботів
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?і звітного періоду.
Постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожний обєкт пропорційно встановленій базі розподілу, виходячи з нормальної потужності підприємcтва. Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу реалізованої продукції в період їх виникнення.
В загальному вигляді величину загальновиробничих витрат можна спрогнозувати за нормативами по відношенню до основної заробітної плати робітників, які виготовляють цю продукцію.
Витрати на утримання обладнання розраховуємо за формулою 6.13.
, (6.13)
де Но норма нарахування (110-120)
Цехові витрати за формулою 6.14
, (6.14)
де Нц норма нарахування (60-70)
Величину загальновиробничих витрат розраховуємо за формулою 6.15.
, (6.15)
де Нзв норма нарахування (0,9)
Сума всіх статей витрат утворює виробничу собівартість виробів.
Результати розрахунків всіх видів витрат зводимо до таблиці 7.
Таблиця 7 Собівартість обробки деталей річного випуску
Стаття витратУмовне позначенняБазовий варіантПроектний варіант12341. Основні матеріали за відрахуванням відходівМ439393,5439393,52. Витрати на електроенергіюВе90731,9248803,853. Витрати на амортизацію основних фондівА53959,260423,04. Витрати на основну заробітну плату виробничих робітниківЗр3496234,83496234,85. Додаткова заробітна плата робітниківЗдод341413,5341413,56. Збори на обовязкове державне пенсійне страхуванняЗпс113690711369077. Збори на обовязкове соціальне страхування 51677,651677,68. Збори на обовязкове соціальне страхування на випадок безробіття44787,244787,29. Збори на обовязкове соціальне страхування від нещасних випадків 34451,734451,710. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання3569322,7353569322,73511. Цехові витрати2017443,2852017443,28512. Загальновиробничі витрати2948570,9552948570,95513. Позавиробничі витрати 2805158,762787427Всього17030052,1616976856
2.7 Розрахунок величини річного економічного ефекту
Розрахуємо суму проведених витрат:
- за базовим варіантом за формулою 7.1.
, (7.1)
де С1 собівартість продукції при застосуванні старого технологічного процесу, грн.;
К1 додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн.;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних затрат (Ен = 0,22).
(грн.)
- за проектом за формулою 7.2.
, (7.2)
де С2 - собівартість продукції при застосуванні модернізованого технологічного процесу, грн.;
К2 додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн..
(грн.)
Розрахуємо величину річного економічного ефекту за формулою 7.3.
(7.3)
Якщо технологічний процес 1 (базовий) удосконалюється (модернізується), внаслідок чого зявляється удосконалений техпроцес 2 (проектний), то в цьому випадку ведеться розрахунок додаткових капітальних вкладень на модернізацію техпроцесу, а також зменшення собівартості продукції, що буде виготовлятися при застосуванні модернізованого техпроцесу в порівнянні з базовим.
Механізм порівняння додаткових капітальних вкладень та економії на собівартості продукції зводиться до розрахунку терміну окупності додаткових капітальних вкладень за формулою 7.4.
, (7.4)
де С зменшення собівартості продукції, грн.
(року)
Оскільки термін окупності Т є рівним нормативному, тобто дорівню 45 років, то модернізація технологічного процесу економічно не виправдана.
ВИСНОВКИ
В ході виконання даної курсової роботи вивчено основні закономірності в організації виробництва та організації виробничого процесу, закріплено навики застосування системного підходу до вирішення задач організації виробництва та засвоєно методику організаційних розрахунків.
За базовим та проектним варіантами розраховано календарно-планові нормативи: ефективний фонд часу роботи обладнання; кількість та розмір партій деталей відповідного найменування; число переналагоджень обладнання за плановий період часу; річний фонд часу, який витрачається на переналагодження обладнання; періодичність чергування партій деталей; число одиниць обладнання за варіантами; тривалість виробничого циклу обробки партії деталей; величину незавершеного виробництва; число одиниць транспортних засобів; чисельність виробничого персоналу.
Враховуючи відповідні статті калькуляції, було визначено собівартість виготовлення продукції за базовим (С1 = 17030052,16 грн.) та проектним (С2 = 16976856 грн.) варіантами. Оскільки собівартість обробки деталей річного випуску проектного варіанту менша ніж базового, то це означає, що проектний варіант виправдовує вкладені інвестиції. Тобто проектний варіант організації виробництва за поданими початковими даними є економічно вигідним.
Отже, економічно вигідним є другий варіант організації виробництва, який передбачає розробку гнучкої автоматизованої дільниці, яка укомплектована роботизованими комплексами та верстатами з ЧПК.
Список використаної літератури
1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи “Організація виробничої діяльності підприємства” з дисципліни “Організація виробництва” для студентів спеціальності ”Менеджмент організацій”/В.В. Кавецький, В.О. Козловський. Вінниця: ВДТУ, 2003 36 с.
2. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання. Львів: Світ, 1996. 352с.
3. Организация, пл?/p>