Розподільча логістика
Методическое пособие - Маркетинг
Другие методички по предмету Маркетинг
стемну оптимізацію матеріальних потоків, досягаючи ефекту масштабу, ефекту спеціалізації, ефекту синергії.
З погляду функціонального призначення в існує така класифікація логісти-тих центрів (Крикавський, 2004):
міжнародні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання 100-150 га, радіус дії 500-800 км);
локальні логістичні центри дистрибуції як закінчення сучасної системи дистрибуційної мережі;
галузеві логістичні центри дистрибуції, сформовані для обслуговування певної галузі чи підприємців;
центри логістичних послуг як проміжна фаза в напрямку вищого рівня логістичних центрів дистрибуції.
Основні завдання центрів зумовлені необхідністю забезпечення: стандартизації транспортних та складських систем; автоматизації завдань з переміщення логістичних продуктів; інформатизації процесів прийняття рішень та інтеграції інформаційних систем; координації дій учасників дистрибуційної мережі.
Результати діяльності логістичних центрів високоефективні завдяки можливості швидкого реагування на зміни величини та структури попиту, значному зниженню питомих логістичних витрат, в т.ч. інвестиційних витрат, що є наслідком ефекту масовості та ефекту системи (інтеграції).
Створення логістичних центрів повинно відповідати просторовим (70-100 га), функціональним (концентрація обєктів з надання всіх логістичних та супутніх послуг), технологічним (доступність транспортно-складських технологій), інформаційним (інтеграція інформаційних систем учасників мережі) вимогам.
До основних завдань центрів відносять:
цілодобове, всебічне обслуговування логістичного продукту;
надання різноманітних послуг у сфері складування, в т.ч. процедур комплектації та декомплектації вантажів, упакування, позначення, фітосанітарного контролю, а також забезпечення принципу "першим при йшло, першим вийшло";
забезпечення можливості перевантаження товарів з одного засобу транс порту на інший; надання послуг ремонтними закладами, автозаправками, автомийками і спеціалізованими автомагазинами;
надання фінансових та консультаційних послуг при виборі форм та методів обслуговування вантажу, юридичного та митного обслуговування.
10.5 Логістичні системи розподільчої логістики. Поняття про системи DRP
Під логістичною системою розподільчої логістики слід розуміти сукупність взаємоповязаних логістичних ланцюгів, що створюють організаційно-економічну єдність господарських субєктів, обєднаних у збутовому процесі.
При побудові логістичних систем розподільчої логістики необхідно керуватися такими основними принципами (Кальченко, 2004):
узгодженість технологій виробництва і збуту продукції;
організаційне забезпечення системи на основі спеціальних функціональних підрозділів;
інформаційне забезпечення системи, наявність технологічних і програмних засобів обробки інформації;
кадрове забезпечення системи, включаючи висококваліфікованих маркетологів;
правове забезпечення системи і налагодження надійних господарських звязків між усіма її учасниками;
відсутність протиріч інтересів учасників системи або досягнення їх паритету на основі взаємних компромісів;
постійна націленість системи на вдосконалення.
Будь-яка логістична система розподільчої логістики функціонує як відкрита, гнучка, адаптивна система організації збутової діяльності. На рівні підприємства вона містить сукупність підсистем:
матеріально-технічну;
організаційно-економічну;
соціально-психологічну;
нормативно-правову (рис. 10.3).
Рис. 10.3. Принципова схема логістичної системи розподільчої логістики
Матеріально-технічна підсистема - це складське і тарне господарство, транспортні та інформаційні комунікації, засоби пакування і підготовки продукції до споживання, системи ремонту та обслуговування, а також інші матеріальні і технічні компоненти збутової діяльності.
Організаційно-економічна підсистема ґрунтується на взаємодії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулювання збутової діяльності.
Соціально-психологічна підсистема обєднує такі взаємоповязані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мотиви, інтереси учасників збутового процесу тощо.
Нормативно-правова підсистема створює нормативну базу логістичної системи і має в основі закони, підзаконні акти, а також внутрішні нормативи підприємства, що регламентують порядок організації збутової діяльності.
Останнім часом в логістиці та маркетингу ряду західних країн застосовується система управління та планування розподілу продукції DRP (Distribution requirement planning) - планування розподілу), що дає змогу не тільки враховувати конюнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі звязки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, застосовуючи елементи MRP. При управлінні на першому рівні здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів та даних про замовлення, що фактично надійшли. На другому рівні формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. На третьому рівні за допомогою системи MRP здійснюється розрахунок потреби у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях під графік виробництва.
Система DRP є базою для планування логістичних та маркетингових функцій, ?/p>