Розподіл ролей в сім'ї як фактор тривалого шлюбу
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?енні соціальної пристосованості дитини, а також його взаємин з оточуючими.
Методика є візуально-вербальною, складається з 42 картинок із зображенням дітей або дітей і дорослих, а також текстових завдань. Її спрямованість - виявлення особливостей поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях, що є важливими для дитини і зачіпають його відносини з іншими людьми.
Перед початком роботи з методикою дитині повідомляється, що від нього чекають відповідей на питання по картинках. Дитя розглядує малюнки, слухає або читає запитання і відповідає.
Дитина повинна вибрати собі місце серед зображених людей, або ідентифікувати себе з персонажем, що займає те або інше місце в групі. Вона може вибрати його ближче або далі від певної особи. У текстових завданнях дитині пропонується вибрати типову форму поведінки, причому деякі завдання будуються по типу соціометричних. Таким чином, методика дозволяє отримати інформацію про відношення дитини до різних людей, що оточують його (до сімейного оточення), і явищ.
Простота і схематичність, що відрізняють методику Р. Жіля від інших проектних тестів, не лише роблять її легшою для досліджуваної дитини, але і дають змогу щодо більшої її формалізації. Окрім якісної оцінки результатів, дитяча проектна методика міжособових стосунків дозволяє представити результати психологічного обстеження по ряду змінних і кількісно.
Психологічний матеріал, що характеризує систему особових стосунків дитяти, можна умовно розділити на дві великі групи змінних.
1) Змінний, який характеризує конкретно-особистісні стосунки дитини: відношення до сімейного оточення (мати, батько, бабуся, сестра і ін), відношення до друга або подрузі, до авторитарного дорослого і ін.
2) Змінні, що характеризують самого дитяти і виявляється в різних стосунках: товариськість, відгороджена, прагнення до домінування, соціальна адекватність поведінки.
Всього автори, що адаптували методику, виділяють 12 ознак:
відношення до матери;
відношення до отця;
відношення до матери і отця;
відношення до братів і сестер;
відношення до бабусі і дідуся;
відношення до друга;
відношення до вчителя;
допитливість;
прагнення до домінування;
товариськість;
відгороджена;
адекватність.
Відношення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань, які направлені на виявлення відповідних відносин.
Методику Р. Жіля не можна віднести до чистих проектних, вона є перехідною формою між анкетою та проектними тестами. У цьому її велике перевага. Вона може бути використана як інструмент глибинного вивчення особи, а також в дослідженнях, що вимагають вимірів і статистичної обробки.
Крім тестування в дослідженні сімейної пари можна використовувати опитування, анкету, інтервю.
Метод опитування дозволяє практичному психологу виявити соціально-економічні та демографічні характеристики сімейної пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вік подружжя і різницю у віці, освіту, чим займаються у вільний час, кількість і вік дітей. Позитивний вплив на шлюб хороші матеріальні та житлові умови, приблизно рівність у віці або більш старший (3 - 7 років) вік чоловіка, відсутність різниці в освіті, кількість дітей від одного до чотирьох.
Метод бесіди або інтервю можна використовувати у випадку необхідності вивчення мікросередовища родини. Цей фактор також має значення у стабілізації шлюбу і родини в цілому. Крім цього, необхідно знати на якій стадії знаходиться подружжя, так як для кожної стадії характерні типові проблеми, структура відносин, образ родини. Ці знання психолог може отримати тільки після вільної бесіди.
Цілеспрямовано після кожного комплексного дослідження дошлюбного і шлюбного періоду сімейної пари складати психограму подружжя (А.Н. Волкова, Т.М. Трапезникова) по наступним напрямкам:
зони конфліктів подружжя, потенційний ініціатор в кожній із зон;
ступінь особистої сумісності;
загальна міра взаєморозуміння і згідності по різним сторонам сімейного життя;
загальний прогноз відносин в парі;
рекомендації по формам та змісту колекційної роботи з парою в цілому та з кожним із подружжя окремо.
В основі психограми подружжя лежить порівняльний аналіз результатів, які були отримані в процесі всебічного дослідження сімейних взаємовідносин.
Одним із головних напрямків роботи практичного сімейного психолога являється діагностика, вона дозволяє отримати повну і надійну інформацію про взаємовідносини членів родини на різних етапах їхнього життя.
Психологи використовують різноманітні методи соціально-психологічної діагностики: опитування, спостереження, експеримент, метод соціометрії, кількісно-якісний аналіз документів, тестування.
2.4 Методи терапії у вирішенні сімейних проблем
В даний час родинна терапія є досить гнучким підходом і може включати індивідуальні зустрічі з членами сімї, роботу з окремими родинними підсистемами (подружньою, дитячо-батьківською діадою, тріадою - батьки плюс проблемне дитя, підсистемою сибсов і т.д.), нуклеарною або багатопоколіньою, поширеною сімєю, роблячи при цьому акцент на спільні зустрічі і плануючи створення умов для зміни у всій родинній системі.
Мету роботи з сімєю можна розподілити по чотирьох основних рівнях. До мети першого рівня відносяться індивідуальну мету членів сімї. До мети другого рівня - те, чого вся сімя в цілому хотіла б до?/p>