Розгляд глобальних проблем дисципліною "Безпека життєдіяльності"
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
? територіях щільність пилу у повітрі настільки велика, що це позначається на зміні мікроклімату та сприяє формуванню смогів. З пилом в атмосфері розсіюється досить велика кількість шкідливих важких металів - свинцю, мишяку, кадмію, цинку та інших.
забруднення гідросфери. Вода є неймовірно цінною сировиною та невідємно важливим для життя елементом у тому випадку, коли не містить значної кількості розчинених речовин. Непридатною вважається вода, в якій навіть у не значних кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні елементи.
Найбільш забрудненими є річкові та озерні води. Кілька десятиліть тому (50-70-ті роки XX століття) в найгіршому стані перебували поверхневі води Західної Європи (річки Рейн, Ельба, Маас, По) і США (річки басейну Міссісіпі, р. Гудзон, Великі Американські озера), на сьогоднішній момент часу найбільше нечистот спостерігається в ріках Східної Європи (Дунай в середній і нижній течії, Дніпро, Волга).
Використання в господарстві та побуті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду та майже не розчиняються в природних умовах, призвело до їх суттєвого нагромадження у водах Світового океану. Неодноразово наголошували вчені - дослідники А. Бомбар, Ж. - І. Кусто, Тур Хейєрдал про те, що Атлантичний океан досить забруднений. Як наслідок маємо, що пластикові вироби потрапляючи у стравохід і дихальні шляхи морських організмів досить часто стають причиною їх загибелі.
деградація земель. Усі знають про те, що кількість земельних ресурсів обмежена, до того ж їх неможливо замінити жодними іншими ресурсами. Із року в рік, під час активного використання земель, з них вилучаються близько мільйона гектарів, тоді як втрата кожного гектара родючої землі зменшує можливості людства вирішити сировинну, продовольчу, соціальну та інші глобальні проблеми.
На нашу думку, серед факторів, які породжують деградацію земель можна виділити наступні: 1) гірничі розробки; 2) посилення водної і вітрової ерозії; 3) хімічне забруднення ґрунтів міндобривами та отрутохімікатами. Відкритий видобуток корисних копалин , сильна ерозія ґрунтів все це призводять до втрати родючого шару землі. Населення, за рахунок внесення мінеральних добрив, гербіцидів і пестицидів намагаються підвищити урожайність сільськогосподарських культур та родючість земель, але не задумуються проте, що з плином часу в ґрунті нагромаджуються шкідливі хімічні сполуки. При споживанні цих культурних рослин, які вирощенні за таких умов, шкідливі речовини надходять до організму людини внаслідок чого, породжуються захворювання різного роду та смертність.
Розглядаючи групу економічних проблем, слід виділити енергетичну, сировинну та продовольчу. Водночас сировинна та енергетична проблеми мають багато спільних рис. Викликані вони, недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і нераціональним їх використанням. На сьогоднішній момент, уже експлуатуються родовища, які знаходяться у небезпечних гірничо-геологічних умовах (Сибір, Канадська Арктика, пустелі Африки і Австралії), з низьким вмістом корисних компонентів у рудах. Як результат, маємо подорожчання сировини та енергії, отже, і всієї продукції галузей господарства.
З метою економії сировини використовуються вторинні матеріали, такі як металобрухт, макулатуру, пластмасу. Запаси їх у багатьох країнах настільки великі, що можна компенсувати дефіцит природних ресурсів. Прикладом високоефективного використання вторинної сировини виступають "малі" високорозвинені країни Західної Європи. Вони використовують близько 80-90 % щорічного надходження металобрухту, 50-70 % макулатури та багатьох видів пластмас, до 75% побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.
Нині спостерігається численні глобальні проблеми в галузі взаємовідносин між людиною і суспільством. Серед яких слід виокремити охорони здоровя, освіти, культури, злочинності та інші. Можливості розвязання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливо гостро постає дане питання у слаборозвинених регіонах світу.
Не дивлячись на ліквідацію багатьох масових епідемій (віспа, чума, холера), стан охорони здоровя у багатьох країнах викликає тривогу. Більшість хвороб сучасності (серцево-судинні, легеневі, ракові) виникають у звязку з погіршенням екологічної ситуації, малорухомого способу життя, психологічних стресів. На терені існуючих, виникають і нові епідемії, найнебезпечнішою серед яких є СНІД.
У країнах, що розвиваються, основною причиною смертності залишаються інфекційні хвороби (шлунково-кишкові і гострі респіраторні захворювання, туберкульоз). У промислово розвинених країнах значна частина населення помирає від серцево-судинних і ракових захворювань.
Таким чином, виділяють низку глобальних проблем, які в тій чи іншій мірі торкаються кожного аспекту суспільного життя. Вони взаємодіють між собою та є взаємозалежними. Наприклад політична проблема може призвести до негативних економічних наслідків тощо. Тому вирішувати глобальні проблеми сучасності необхідно в комплексі, усі разом.
Розділ 2. Ключові напрямки вирішення глобальних проблем
Загострення глобальних проблем для всього суспільства потребує розробки та реалізації колективних програм, за умови дотримання узгоджених дій з їх розвязання, спільної розробки альтернативних варіантів розвитку для забезпечення майбутнього людської цивілізації. Людство може протистояти цьому лише обєднавши зус?/p>