Розвиток ринку страхових послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
ення СФ ринковою, держава також маСФ забезпечити конкурентний ринок цих послуг, в тому числi, визначити умови участi в ньому компанiй по страхуванню життя.
Демографiчна ситуацiя, зi збiльшеною часткою в населеннi старших вiкових груп, скороченням чисельностi населення, переходу на накопичувальну систему в пенсiйному забезпеченнi, включаючи самостiйне формування громадянами пенсiйних накопичень, потребуСФ активного залучення страхових компанiй в систему додаткового пенсiйного забезпечення шляхом розвитку колективного i iндивiдуального пенсiйного страхування. Створення стимулiв для розвитку довгострокового страхування життя, включаючи пенсiйне страхування, маСФ передбачати створення системи гарантiй застрахованим i СЧх спадкоСФмцям в отриманнi накопичених коштiв. Розвиток страхування життя веде не тiльки до спецiалiзацiСЧ страховикiв, але i до створення iнституту актуарiСЧв i появи законодавчих основ, якi б регулювали СЧх дiяльнiсть, повязану з розрахунками страхових тарифiв, страхових резервiв i страхових обовязкiв, аналiзу i прогнозуванню iнвестицiйних програм.
Тому розвиток системи страхування життя маСФ стати одним iз основних завдань держави.
По-перше, проблема вилучення iнвестицiйних засобiв i ресурсiв для реалiзацiСЧ процесу ведення особистого страхування, включаючи страхування життя СФ першочерговою проблемою.
По-друге, особисте страхування компенсуСФ дефiцит державних соцiальних гарантiй. Довгострокове особисте страхування (в тому числi пенсiйнi ануСЧтети) гарантуСФ отримання додаткового доходу, незалежного вiд розмiру державних виплат, в тому числi iз старостi та iз iнвалiдностi. Ринок страхування життя знижуСФ навантаження на витратну частину бюджету, зменшуючи витрати держави на соцiальне забезпечення громадян. Завдяки цьому держава отримуСФ можливiсть сконцентровувати ресурси на захист соцiально вразливих щаблiв суспiльства.
По-третСФ, розвиток особистого страхування потребуСФ великих людських ресурсiв i глибоких наукових дослiджень, веде до створення нових робочих мiiь.
З цiСФю метою повинна бути проведена класифiкацiя видiв страхування i визначенi особливостi органiзацiСЧ i здiйснення страхування життя i пенсiй.
ПотребуСФ розгляду питання щодо створення сприятливих умов для сплати страхових внескiв громадянами i роботодавцями, а також страховими органiзацiями, якi здiйснюють страхування життя, вiдповiдно практики краСЧн з розвиненою системою страхування.
Поряд з цим необхiдно розробити заходи по розширенню сфери i обСФмiв добровiльного медичного страхування, добровiльного страхування вiд нещасних випадкiв. Цi види страхування мають стати важливим елементом соцiального пакету, який надаСФться роботодавцем своСЧм робiтникам, за рахунок вдосконалення правового регулювання i включення витрат iз страхування (СЧх частини) до собiвартостi товарiв i послуг. Визначаючим фактором розвитку страхових органiзацiй, якi займаються дiяльнiстю iз особистого страхування, СФ наявнiсть повноцiнного вiтчизняного ринку довгострокових цiнних паперiв.
РЖснуюча система оподаткування споживачiв страхових продуктiв, в тому числi послуг по страхуванню життя, практично не стимулюСФ використання населенням послуг страхового ринку. Тому необхiдно розглянути питання перенесення витрат, в повному чи фiксованому розмiрi, повязаних iз особистим страхуванням, яке здiйснюСФться як населенням, так i роботодавцями.
Досвiд краСЧн РДвропейського Союзу показуСФ, що, не дивлячись на достатньо високий рiвень розвитку ринку страхування життя i розумiння населенням необхiдностi укладення договорiв страхування, механiзми розвитку страхування життя в цих краСЧнах встановленi законом.
У деякихi СФвропейських краСЧнах iз оподаткованоСЧ бази фiзичноСЧ чи юридичноСЧ особи (роботодавця) можуть виключатися такi види витрат:
- страховi внески, якi виплачуються за договором, що передбачаСФ виплати довiчних ануСЧтетiв i за договору, укладеному роботодавцем на користь робiтникiв;
- страховi внески, що виплачуються за iндивiдуальним договором ануСЧтетом, при страхуваннi вiд нещасних випадкiв, страхуваннi здоровя, якщо рiчний прибуток страхувальникiв менший ранiше встановленоСЧ суми чи встановленого лiмiту витрат iз страхування, який буде вiднiматися вiд оподаткованого прибутку;
- страховi внески, якi виплачуються за договором iндивiдуального страхування життя, страхування здоровя та вiд нещасних випадкiв.[20, c. 19]
В умовах, коли страхування для бiльшостi економiчних агентiв СФ одним iз основних механiзмiв гарантiСЧ захисту вiд рiзних видiв ризикiв, наявнiсть податкових обмежень, повязаних з виплатою страхових внескiв (включаючи внески на соцiальне страхування), негативно впливаСФ як на розвиток страхового ринку в цiлому, так i на економiчних агентiв, якi потребують страхового захисту.
Як показуСФ досвiд краСЧн з розвиненою ринковою економiкою, механiзм обовязкового страхування широко використовуСФться державою в цiлях гарантування соцiальноСЧ стабiльностi i прискореного розвитку економiки. Вiдповiдно, необхiдно визначити перспективи обовязкового страхування в аграрнiй, екологiчнiй i соцiальнiй сферах, а також обТСрунтувати введення нових видiв обовязкового страхування. При цьому система обовязкового страхування повинна бути направлена на захист найбiльш значущих майнових iнтересiв держави з метою пiдвищення ефективностi захисту економiки вiд великих ризикiв з мiнiмальними витратами бюджетних коштiв.