Розвиток природничих наук в стародавньому Єгипті
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?фів, вирубаних на стінах гробниці під малюнками молодої принцеси, вчені дізналися, що її свого часу лікували від білих плям в очах. Фахівці вважають, що такий опис характерно для катаракти, а дана суміш смоли і сульфіду свинцю могла допомогти при цьому захворюванні.
Цікаво відзначити, що лікарі Стародавнього Єгипту прекрасно знали про існування звязку між захворюваннями очей і вух.
У звязку з цим примітно такий засіб: Ліки від сліпоти. Візьми воду з обох очей свині, справжню чорну фарбу для очей - 1 частина, червоної охри - 1, продукт бродіння меду - 1. Все ретельно розтерти, приготувати суміш і всипати у вухо людини. Він негайно стане здоровим .
Стоматологія
Обстеження черепів, знайдених під час розкопок могил III тисячоліття до н.е., показало, що єгипетські дантисти виробляли операції з видалення гною при запаленні окістя, скріплювали хитаючийся зуб з сусіднім золотий дротом.
Ці лікарі в давньоєгипетських текстах називалися ті, які піклуються про зуби.
Для оздоровлення порожнини рота, зміцнення зубів та припинення процесу запалення ясен лікарі рекомендували прикладати пасти і проводити полоскання рота розчинами і настоями деяких трав.
Танатологія
Наука про смерть і її ознак, про проблеми полегшення передсмертних страждань хворого. У Єгипті смерть вивчалася тисячоліттями.
Існувало спеціальне керівництво Книга мертвих. Крім міфологічних описів у ньому містяться настанови вмираючому, а також правила поведінки для тих, хто проводжає людину в останню путь. У звязку з тим, що людина, як вважали єгиптяни, повинен померти у свідомості, то жерцям наказували активні маніпуляції з його сонною артерією.
Єгипетська танатологія і теоретично і практично розробила основні положення того світогляду, який позбавляє людину від страху перед смертю. Неможливо вигадати щось краще для заспокоєння відходить душі, ніж пропонована давньоєгипетської релігією ідея продовження життя в іншому світі.
За смертю слідував новий вид життя, який має продовжуватися за барєром смерті за допомогою збереження тіла, уваги, що виявляється до мумії, і всього того, що передбачалося в соціальних, економічних і релігійних звичаях. З цієї причини єгиптяни і досягли величезних успіхів у бальзамуванні трупів.
Потрібно прочитати це двічі, щоб зрозуміти лякаючу неймовірність наступних результатів наукових досліджень: біологи Оклахомському університету в березні 1963 р. встановили, що шкірні клітини мумії єгипетської принцеси Мене, зберегли життєздатність до наших днів. Але ж смерть принцеси настала кілька тисяч років тому! Слід зазначити, що цей висновок американських біологів оскаржують інші вчені. Їхні аргументи: якщо в клітинах муміфікованої шкіри і виявлені ознаки життя, то мова може йти тільки про життя сторонніх істот, наприклад, про бактеріях, що влаштувалися там. Отже, два підходи для остаточних висновків, мабуть, потрібні додаткові експерименти.
Перші спроби бальзамування відносяться до III тисячоліття до нашої ери. Це підтверджується розкопками стародавнього поховання цього періоду, проведеними англійським археологом Джеймсом Квібеллом. У процесі цих розкопок і був виявлений труп молодої жінки, який вважається найдавнішою єгипетської мумією.
Про сам процес бальзамування було відомо тисячам людей, але до наших днів дійшло єдине повідомлення очевидця. Їм зявився Геродот, грецький мандрівник,що був у Єгипті у V столітті до н.е. Багато що в описах Геродота піддається сумнівам і переосмислення, але процедуру бальзамування він в цілому описав вірно, крім одного важливого нюансу. Геродот написав, що труп на тривалий час поміщали у ванни водних розчинів солей.
РОЗВИТОК ІНШИХ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
Хімія в стародавньому Єгипті
Близько II тисячоліття до н. в країнах Межиріччя, а також у Єгипті зявилися і фаянсові вироби. Давньоєгипетський фаянс за складом значно відрізнявся від звичайного фаянсу і приготовлялся із глини в суміші з кварцитний пісковиком. До теперішнього часу не зясовано, яким матеріалом користувалися давні майстри під час виготовлення і формуванню фаянсових сумішей. Припускають, що використовувалося якесь органічна речовина, вигоряють при випаленні. Поливання фаянсових виробів спочатку вироблялася сумішшю соди і фарбувальних добавок оксидів металів, переважно малахітової або азурітовой борошна. Пізніше стали готувати спочатку суху глазур сплавом соди, місцевого піску, завжди містить (в Єгипті) солі кальцію, і фарбувальних добавок.
Інші галузі ремісничої хімічної техніки
З інших галузей ремісничої хімічної техніки слід згадати перш за все найдавніше мистецтво фармації і парфумерії.
Незважаючи на те що ці рецепти не можуть бути названі суто хімічними, оскільки вони присвячені способам витяги з рослин різних соків і масел, вони дають уявлення про операції виварювання, настоювання, вичавлювання, зброджування, проціджування і т.д
У Стародавньому Єгипті отримало широке поширення ремесло муміфікацпі трупів померлих.
В якості будівельного вяжучого матеріалу в Стародавньому світі застосовували зазвичай гіпс.
Крім такого гіпсового цементу, при кладці будівель в якості вяжучих речовин застосовувався асфальт та бітум.
Кілька слів скажемо про засоби для письма, що застосовувалися в Стародавньому світі. Давньоєгипетський папір -папірус- ши