Ринок зерна в Україні
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ь внутрішнього ринку, вона була вищою порівняно з таким же періодом попереднього року: протягом січня-квітня 1998 р. сільгосппідприємствами було реалізовано 925 тис. т зерна, тоді як в 1999 році - 1169 тис. тонн, тобто приріст склав 26 %.
Сезонне зростання цін на зерно в останні місяці 1998/99 р. відмічалося також на біржовому ринку (табл. 1.5). Таке явище може спостерігатися до липня 1999 р. включно, в зв язку з тим, що залишкові запаси зерна значно зменшилися і на початок нового маркетингового року досягатимуть мінімальної кількості (1,6-2,0 млн т). Попит в цей період значно переважатиме пропозицію.
1.4. Ціни зернових по каналах реалізації в 1998, 1999 рр, гривень за тонну
Середня в тому числі: Термін реалізації ціна всіх продаж заготорганіза-ціям, включаю-чи продаж за прямими зв язками споживчій кооперації населенню
(в рахунок оплати праці, на громадське харчування) на ринках
(через магазини, ларки і т. ін.) за бартерними угодами зарубіжним країнам 1998 рік Липень 168,6 187,5 143,4 161,4 176,1 169,0 Серпень 157,4 181,8 145,3 135,6 160,9 163,9 174,2 Вересень 149,2 172,1 205,4 130,6 151,2 159,2 251,4 Жовтень 146,4 173,6 149,6 118,6 161,3 154,6 221,5 Листопад 159,2 170,3 183,2 150,5 155,1 160,5 240,7 Грудень 146,4 163,9 122,3 145,0 154,2 173,4 1999 рік Січень 157,2 172,6 200,0 137,2 160,2 169,7 261,8 Лютий 162,4 188,7 - 136,4 166,5 176,3 214,4 Березень 178,3 197,8 142,7 180,6 193,0 315,5 Квітень 199,2 180,9 128,5 165,9 192,3 217,9 318,7 Середня за січень-квітень 174,3 185,0 х 145,6 174,9 189,2 277,6
1.5. Рух біржових цін на зернові культури (торгівля Спот (EXW),
грн за 1 т включаючи ПДВ
Пшениця 3 кл. Пшениця 4 кл. Пшениця 5 кл. Жито
гр. А Кукурудза Ячмінь фуражний 1998 рік Липень 202 200 115 Серпень 184 107 185 125 72 Вересень 191 108 95 Жовтень 190 135 Листопад 211 153 134 155 Грудень 205 163 140 154 154 134 1999 рік Січень 220 129 139 130 Лютий 216 200 128 120 155 Березень 240 227 145 120 140 Квітень 240 215 147 Травень х 245 174 151 199 В умовах нового маркетингового року факторами відчутного впливу на цінову конюнктуру можуть стати:
- визначення Кабінетом Міністрів України розрахункової ціни пшениці ІІІ класу для відшкодування податку за землю (на рівні 290 грн/т);
- наявність попередньо укладених бартерних угод за зниженими цінами на зерно на рівні минулорічних (45-50 дол. США);
- закупівля великих обсягів зерна комерційними фірмами за готівку для подальшого вивозу за кордон (бажали б закупити пшеницю фуражну в ціні 60-65 дол. США, а фуражного ячменю 60-63 дол. (СРТ порт Чорного моря).
Динаміка середніх цін на зерно приведена на рис. 1.3.
Ситуація докорінно може змінитися від впливом дефіциту пально-мастильних матеріалів та різкого неконтрольованого подорожчання їх на час збирання урожаю, а також можливого недобору зерна від дії несприятливої погоди.
Попит на пшеницю підтримуватиметься, по-перше, недостатніми валовим збором, перехідними залишками та активізацією експорту, по-друге, необхідністю погашення заборгованості за отримані виробниками ресурси.
Рис. 1.3. Динаміка середніх цін на зернові по каналах реалізації
в 1998/99 та прогноз на 1999 рік
То ж, на відміну від попередніх років ціна пшениці та інших зернових, які надходять від урожаю 1999 року, може зростати навіть в серпні-вересні. Виробники зерна змушені в такий спосіб хоч частково врівноважувати ціни на зерно з непомірно високими цінами пально-мастильних матеріалів. На рівень цін зернопродукції впливатиме також доларовий курс гривні: його падіння зумовить підвищення цін на зерно. Можна очікувати, що ціна пшениці ІІІ класу піднімається до 300-350 грн/т не лише на позабіржовому ринку, а й на біржах.
Зберігатиметься сезонність руху цін з урахуванням перехідних запасів зерна, очікуваних видів на майбутній врожай озимини, прогнозів щодо ярих зернових культур врожаю 2000 року.
Залишається регіональна відмінність цін: вищі ціни на зерно зокрема на пшеницю, відмічають в західному регіоні - вони варіюють порівняно з південними та центральними регіонами в межах до 30 і більше процентів. Причиною такої різниці виступає також і ринковий попит, який більше виражений в центральних та південних областях - основних постачальниках товарного зерна.
Виробники мають орієнтуватися на вибір каналів збуту зерна в першу чергу за його ціною. В табл. 1.6 наведена питома вага обсягів провідних зернових культур за каналами збуту.
1.6. Питома вага позабіржових каналів реалізації зернових культур,
1998/99, 1997/98 маркетингові роки
Канали збуту Зернові всього 1998/99 1997/98 Всього реалізовано тис. тонн 13920,7 17914,2 % 100,0 100,0 в тому числі:
- заготівельним організаціям, включаючи продаж за прямими договорами, тис. тонн 2149,3 4300,1 % 15,4 24,0
- споживкооперації, тис. тонн 6,5 15,7 % - 0,1
- населенню в рахунок оплати праці та громадське харчування, тис. тонн 4007,9 4572,2 % 28,8 25,5
- на ринку, через власні магазини, ларки, палатки, тис. тонн 3170,4 3676,4 % 22,8 20,5
- за бартерними угодами, тис.тонн 4559,7 5336,4 % 32,8 29,8
- зарубіжним країнам, тис. тонн 27,0 12,6 % 0,2 0,1 Провідними каналами продажу зерна на внутрішньому ринку в 1997, 1998 р. виступають бартерні угоди, на які припадає біля третини всього реалізованого господарствами зерна 28,7-33,3 %, майже стільки пшениці (27,6-33,3 %), та біля 30 % ячменю (28,3-29,2). Порівняно великі обсяги зерна господарства продають на ринках, через власні магазини, безпосередньо з господарств чи із складів ХПП, де воно перебуває на тимчасовому зберіганні. В межах 4 млн т зерна щороку продається населенню в рахунок оплати праці, з яких пшениця становить понад 2 млн т, ячмінь - біля 1 млн тонн. Питома вага заготівельних організацій в загальному обсязі реалізованого зерна скоротилася з 25,6 % в 1997 р. до 15,0 % в 1998 р., пшениці, відповідно, з 29,3 % до 17 %, ячмен