Ринок зерна в Україні
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?спорт у розмірі не менше 3,8 млн т. Провідними експортерами зерна в Україні виступають члени Зернової асоціації та спільні підприємства. Вони мають непогано відлагоджену експедиційну службу, матеріально-інформаційне забезпечення, мають достатні обігові кошти, тому забирають на себе 90 % експортованого з України зерна, формують експортну ціну.
В експорті до 75 % займає пшениця. Вона вивозиться переважно морським транспортом в країни Азії (36 %), з них в Ізраїль і Корею - біля 30 %. Біля третини зерна відвантажується в європейські країни: Англію, Угорщину, Швейцарію, Польщу, стільки ж закуповують країни південно-американського континенту. До країн колишнього СРСР (в основному Білорусь, Грузія, Туркменистан та Росія) експортується близько 4 % пшениці.
Продовжує мати місце неконтрольований вивіз зерна, борошна, круп у приграничні райони Росії. Однак він збережеться в межах не більше 300-400 тис. тонн.
На другому місці стоїть експорт ячменю та кукурудзи, обсяги яких майже однакові, по 500-600 тис. т. Ячмінь в основному закуповують Ізраїль, Кіпр, Туреччина, Алжир, а кукурудзу - Білорусь, країни Азії та Балтії.
Можна прогнозувати, що напрямки експорту певною мірою стабілізувалися і збережуться в 1999/2000 маркетинговому році з можливим зменшенням обсягів на 7-8 % порівняно з минулорічним періодом.
На рис. 1.2, 1.2а наведена динаміка цін світового ринку на основні зернові культури за 1998 та 1999 роки.
Цінова ситуація на ринку зернопродукції
Рух цін на вітчизняному зерновому ринку відбувається під певним впливом руху цін світового ринку, в першу чергу світових цін на пшеницю та кукурудзу. Цінова ситуація на провідних біржах Європи, США, в країнах Азії характеризується усталеною тенденцією до загального пониження, хоча зберігаються нетривалі сезонні ” сполохи” . Так сталося, що дефіцит попиту на зерно, який склався в Росії на кінець попереднього маркетингового року в розмірі біля 4,7 млн т погашено закупівлями пшениці із США і Європейського співтовариства без особливих цінових зрушень. Знизилась імпортна активність Китаю і Тайваню. В стабілізації та подальшому зниженні світових цін на зерно певну роль відіграло призупинення фінансової кризи в Росії та країнах азіатського регіону, очікування відносно непоганого урожаю зернових в країнах - традиційних експортерах.
Рис. 1.2. Світові ціни провідних зернових культур, грн/т
Рис. 1.2а. Світові ціни провідних зернових культур, дол.США/т
Згідно прогнозів виробництво зернових культур в Європі в сезон 1999/2000 року очікується на рівні 195-199 млн т проти минулорічних 205 млн т, тобто із зменшенням на 3-5 %, яке на фоні достатніх світових запасів продовольчого зерна навряд чи призведе до суттєвого зростання цін.
На внутрішньому ринку України протягом 1998/99 р. відбулося 10%-ве зниження середньої ціни на зерно проти попереднього маркетингового року. У табл. 1.3 представлені ціни товаровиробників по різних каналах збуту за два останні календарні роки. По окремих культурах (ячменю, житу) зниження досягло 20 %.
1.3. Ціни продажу зернових культур в розрізі каналів збуту
(господарства суспільного сектору), грн за 1 т
Серед- Спів- в тому числі: Культури ня ціна відно-
шен-ня цін заготі-вельним організа-ціям за прямими зв яз-ками спо-жив-коопе-рації населен-ню, че-рез си-стему громад-ського харчу-вання та в оплату праці на ринку через власні мага-зини, ларки за бар-терни-ми уго-дами зару-біж-ним країнам 1998 рік (на 1.01.99 р.) Зернові всього 154,2 1,0 173,1 152,4 131,4 157,7 162,4 195,9 в тому числі: пшениця 158,0 1,02 178,6 147,1 135,8 157,8 165,1 189,4 жито 165,7 1,07 173,8 157,2 164,0 161,7 158,7 х ячмінь 125,7 0,82 119,2 145,8 117,6 132,7 133,0 596,0 кукурудза 140,3 0,91 162,3 102,9 111,4 144,7 151,2 194,7 1997 рік (на 1.01.98 р.) Зернові всього 176,1 1,0 216,6 194,9 130,9 176,0 179,8 252,9 в тому числі: пшениця 177,8 1,01 213,6 201,6 132,6 176,8 180,7 213,7 жито 206,6 1,17 223,3 210,3 160,8 191,8 189,3 х ячмінь 155,1 0,88 204,5 171,7 122,9 159,3 168,0 211,8 кукурудза 159,4 0,91 266,3 159,2 116,7 162,7 165,1 302,9 Крім зовнішнього впливу, відміченого вище, такі зміни цін обумовлені рядом причин внутрішнього характеру:
- заготівельні організації знизили на третину ціну пшениці ІІІ класу, яка надходила від виробників в рахунок погашення вартості наданих їм авансом матеріально-технічних засобів (з 270 грн без ПДВ ціна пшениці впала до 220 грн з ПДВ). Вказана позиція суттєво вплинула на формування цін пшениці, реалізованої за іншими каналами, та цін на зерно інших культур;
- в умовах дефіциту ресурсів посилюється груповий монополістичний тиск з боку власників пального, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, а неплатоспроможність господарств змушує їх до укладання бартерних угод, за якими ціни формуються здебільшого не на конкурентних засадах;
- залишаються високими тарифи на маркетингові послуги (зберігання, транспортування, сертифікація зерна) при формуванні партій зернопродукції на експорт, тому трейдери і інші посередники захищають свій зиск, гранично знижуючи ціну попиту на зерно.
Відстеження руху цін на зерно на внутрішньому позабіржовому ринку показує, що під кінець 1998/99 маркетингового року напередодні нового урожаю мало місце суттєве зростання середньої ціни по більшості каналів збуту (табл. 1.4). Наприклад, в лютому 1999 р. середня ціна зернових складала 162,4 грн за тонну, в березні - 178, то в квітні - 199,2 грн. Ціна реалізації зерна на ринках населених пунктів та через власні магазини зросла в квітні, порівняно з січнем, на 20 % (32,1 грн), проданого за бартерними угодами - на 28,4 % (48,2 грн), продано зарубіжним країнам - на 22 % (15,8 грн).
Зростання цін стимулювало активніс?/p>