Geum.ru

Речові докази в кримінальному процесі

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

районного суду м. Києва на перше півріччя 2007 р. консультантом у кримінальних справах здійснюється щомісячний контроль за веденням журналу по речових доказах, перевіряється наявність речових доказів та звернення вироків (постанов) суду до виконання, складається акт перевірки. Речові докази, які знаходяться в Дарницькому районному суді м. Києва, зберігаються в сейфі, який замкнений та опечатаний.

Висновок

 

Кримінально-процесуальний закон містить легальне визначення доказів у кримінальній справі. Процесуальні джерела доказів є формою збереження фактичних даних.

Докази встановлюються: показами свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого;висновком експерта;речовими доказами; протоколами слідчих і судових дій; протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів; іншими документами.

З метою поліпшення роботи в частині виконання вироків загалом слід направити копії даного узагальнення до районних судів м. Києва для обговорення на нараді та врахування при вирішенні кримінальних та адміністративних справ.

Направити лист ГУ МВС України в м. Києві, в якому звернути увагу слідчих на правильне зазначення речових доказів у обвинувальному висновку. Обговорити узагальнення на оперативні її нараді суддів Апеляційного суду м. Києва.

Поняття доказів належить до фундаментальних категорій у кримінальному процесі. Адже від правильного розуміння цього поняття залежить і напрям пошуку доказів, і вміння їх використовувати в процесі встановлення істини. У кримінальному процесі докази виступають як засоби доказування конкретних обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.

Потрібно констатувати, що поняття доказів досліджувалося багатьма вченими, оскільки правильне його визначення має безпосереднє відношення до якості розслідування злочинів, вирішення кримінальних справ, законності й обґрунтованості рішень, які приймаються органами досудового розслідування та судової влади. Для того щоб глибше пізнати окреслену проблему та розглянути можливі шляхи її вирішення, доцільно проаналізувати розвиток цього поняття з більш ранніх часів.

Література

 

  1. Конституція України від 28.06.96р.із змінами, внесеними ЗУ від 8.12.04 року № 2222-IV
  2. Кримінально процесуальний кодекс України // Відомості Верховної ради України 2001 №3435
  3. Закон України Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України № 807-VI від 25.12.08
  4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р.№ 11 Про додержання судами України процесуального законодавства,яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ ( зі змінами, внесеними Постановами від 4 червня 1993 року № 3, від 13 січня 1995 р. № 3 та від 3 грудня 1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. К.:Юрінком Інтер, 2004. 305с.
  5. Постанова Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про хуліганство” № 3 від 28.06.91 зі змінами внесеними постановами № 3 від 04.06.93 і № 12 від 03.12.97 // Постанова пленуму Верховного суду України у кримінальних справах К., 2004. 205с.
  6. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами, від 18.10.89.№ 34/15 із змін. і доп. // Zakon. Rada.Go.Ua- офіційний сайт верховної ради України
  7. Андросенко О. Розмежування речових доказів і документів у кримінальному процесі. Правова держава в дослідженнях працівників початківців, Матеріали 10-ї ювілейної студентської конференції ( Одеса, 18-19 травня 2007р. ) // Ред. колектив Ю.М. Оборотов та ін. - Одеса:Юрид. література, 2007. 300с.
  8. Бартащук Л.В. суддя Апеляційного суду м. Києва .Узагальнення судової практики вирішення питань щодо речових доказів, передачі у дохід держави грошей, валюти, цінностей, іншого нажитого злочинним шляхом майна або такого, що було обєктом злочинних дій, але через не встановлення законного володільця також переходить у власність держави, за 2006 р. та перше півріччя 2007 р. // Судова апеляція 2008 № 3. 402с.
  9. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. Тула, 2000. 464с.
  10. Галдецька. Судово-медичне дослідження речових доказів // Підприємство господарство і право 2009 № 3. 258с.
  11. Клименко Н.І. д-р юрид. Наук, проф. КНУ ім.. Шевченка, Роль і значення дрібних речових доказів при розслідуванні злочинів проти життя особи в працях Колмакова В.П. // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Одеса: Юрид. Література, 2003. Вип. 20 . 128с.
  12. Кримінально-процесуальний кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією В.Т. Маляренка, Ю.П. Аленіна. Х., ТОВ Одіссей, 2008. С 221
  13. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. // за редакцією Є.Г. Коваленко - К.: Юрінком Інтер 624с.
  14. Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі. К..2007 С.90
  15. Докази і доказування у кримінальному процесі. // Науково практичний посібник. За ред.. Грошевського Ю.М., Стахівського С.М. К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я.,2006. 220с.
  16. Кримінально процесуальне право України : Підручник // За загальною редакцією Ю.П.Аленіна . Х.: ТОВ Одіссей. 2009. 806с.
  17. Кримінальний процес України Навч. Посібник. За ред. Коваленко Є.Г. К..Юрінком Інтер,2004. 576с.
  18. Новий тлумачний словник української мови Т. 4. К., 2001. 501с.
  19. Великий енциклопедичний юридичний словник // За реда?/p>