Ресурсно-рекреаційний паспорт Городнянського району
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
орить М. Б. Щукін наша словяно-сарматська експедиція якраз і шукає ці памятки.
11 членів експедиції справжні ентузіасти своєї справи. Окремі з них студенти Ленінградського університету, інші вже закінчили його І. А. Бажан, А. О. Мултаален, А. Д. Авдєєв працюють зранку до вечора.
Для нас важливо знати предмети становлення словян. І якщо навіть нічого не знайдемо на археологічній карті зникне ще одна біла пляма.
На території городища виявлено уламки глиняного посуду, прясельце із ткацького веретена, серп, вудила. Перші розкопки дають підстави говорити про специфічну конструкцію жител давніх поселенців. В ній поєднані типові елементи кількох культур.
Археологічні розкопки робота сама по собі унікальна. І треба мати неабияке терпіння щоб пласт за пластом, скрупульозно знімати грунт, просіювати його через решето, віднаходити в ньому звук століть. Науковий співробітник Ермітажу О. І. Семенов показує на темну смугу землі в розрізі розкопу:
По всьому видно: це засипаний давній рів типовий для словянських городищ. Що спонукало людей вдатися до нього це таємниця, яку розгадати не просто.
Хто-зна, які таємниці будуть розвідані в розкопках мощенського городища. Для науки однаково важливим є і позитивний, і негативний результати, підтвердження чи заперечення припущень. Але в цих археологічних дослідженнях для нас є неодмінний краєзнавчий пріорітет. Він окреслений не тільки географічно, а й сягає у товщу століть, протягом яких відбулось становлення Київської Русі колиски трьох братніх народів.
3.7 Біосоціальні ресурси
Павло Миколайович Писарєв, купець І гільдії, Городнянський міський голова. Завдяки його благодійницьким внескам було побудовано в 1732 році церкву Святої Троїці, що була справжньою окрасою міста.
Грузинський князь Іліодор Миколайович Орбеліані на його замовлення седнівський архітектор Якубович збудував чайну, яку Орбеліані через кілька років переобладнав в народний дім, створив театр, став його керівником і режисером. Іліодор Миколайович збудував у Городні електростанцію, мельницю, відкрив кінематограф, підтримував місцеву футбольну команду.
В Городні прожив останні роки і похований український етнограф і фольклорист Степан Данилович Ніс.
В Городні народилися:
- народний художник УРСР О.М.Лопухов,
- український радянський хірург, академік Мико??ла Маркія?нович Волко?вич (18581928) учений-хірург, академік ВУАН (з 1928). У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923 завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.
- поет Олег Мартинеко,
- поет Петро Іванович Пиниця,
- поет Абрам Ісакович Кацнельсон. Український поет, літературознавець, перекладач. Народився 1 січня 1914 року в місті Городні в родині вчителя. Після закінчення Городнянської школи в переїхав до м. Чернігова, працював у редакції обласної газети.
В місті жив і дарував своє мистецтво заслужений артист Молдавської РСР Михайло Федорович Павлусенко.
Варті пошани ті визначні городнянці, які сьогодні живуть поряд із нами. Це:
- художник і письменник Георгій Олександрович Шпунт,
- художниця Ірина Миколаївна Михалькевич,
- ветеран Великої Вітчизняної війни, людина, яка внесла вагомий внесок у виховання дітей та молоді міста Микола Федорович Гречухо,
- ветеран Великої Вітчизняної війни, громадський діяч Михайло Павлович Бабаєв,
- письменник, краєзнавець Іван Петрович Дудко,
- благочинний Городнянського округу протоієрей настоятель Святомиколаївської церкви Мирон Степанович Ковалевський,
- заслужений лікар України Михайло Степанович Мітько,
- лікар-педіатр Тетяна Іванівна Ходико,
- художник, виконавець робіт по спорудженню каплички Святої Покрови Михайло Степанович Трухан.
В Києві зараз живуть і працюють наші земляки:
- заслужений артист України Анатолій Федорович Кобзар,
- артист оригінального жанру Михайло Твердий,
- народна артистка України, член спілки театральних діячів України Лідія Іванівна Кондрашевська.
городня памятник археологічний
РОЗДІЛ VI. ВИДИ ТУРИЗМУ
Найбільшого поширення на Городнянщині набув неорганізований зелений туризм за грибами, ягодами та відпочинком на природі. Із приходом весни та до кінця осені не сотні, а тисячі людей і не тільки місцевих, а й із столиці Києва та інших великих міст України проводять свій відпочинок у дружбі з природою Городнянщини, яка поки що збереглася від небажаних наслідків цивілізації і яку минуло Чорнобильське лихо.Поступово зелений туризм набуватиме все більшої популярності. У селах Гніздище - батьківщині Соловя Розбійника, Лютежі, Черецькому, Моложаві, біля яких найбільше грибів та ягід ; Невклі, Дроздовиці, Гасичівці, Сутоках, які знаходяться в лісах і ще зберегли свою самобутність, планується обладнати будинки для зеленого (сільського)туризму та організувати рибну ловлю та полювання, супровід по грибних, ягідних місцях.
Культурно-пізнавальний туризм
У перспективі планується:
- екскурсійна діяльність "Наша історична спадщина" за маршрутом:
- по віковічних українських землях, територією повітів тодішньої Чернігівської губернії Стародубському, Мглинському, Суразському, Новозибківському, які тепер є частиною Росії;
- екскурсійна діяльність "Старообрядництво: історія та сучасність"