Рейкові дороги
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
дів - 1/3, , 3/5.
Перевідний механізм має ручне або автоматичне керування. Інколи використовують переводи, у яких пірїни при зашерсному русі (від хрестовини до стрілки) відтискуються ребордою колеса, а повертаються у вихідну позицію пружинним приводом. У наш час на транспорті діють системи дистанційного керування, установлені на центральному пункті або електровозі, що перебуває в русі. Такі переводи забезпечені спеціальними соленоїдами, електрогідравлічними або електродвигунними приводами.
Перевідні криві забезпечують переміщення вагонеток (поїздів) з одних колій на інші.
Контррейки направляють колеса рухомого складу при протишерсному русі-від стрілки до хрестовини-у відповідний жолоб останньої.
Умовні позначення розглядуваних пристроїв включають: букви, що характеризують даний тип (ПО, ПС-переводи односторонні або симетричні, 3 - зїзд); трьохзначне число, перша цифра якого - ширина колії в дециметрах, а дві інші - лінійна щільність рейки (кг/м); дробове число-марку хрестовини; цифру-радіус перевідної колії (м); букви П, Л або С, що відповідають правому, лівому і симетричному виконанню. Наприклад, позначення ПО 924-/4-12П читається так: перевід односторонній, колія 900мм, рейки Р24, хрестовина марки А, радіус перевідної кривої 12 м, правий. Чотири цифри в кінці позначення зїзду (З 924-У4-1218) розшифровуються так: перші дві (12) - радіус перевідної кривої (м), а останні (18) відстань між осями колії (дм).
Переносні ланки (рис.3, а,) які служать для нарощування колії, почергово укладають до довжини, що відповідає довжині основної рейки, а потім їх прибирають і настилають постійну келію.
Рис.3. Обладнання для подовження колії:
а - переносні ланки: б - висувні рейки
Висувні рейки 3 (рис.3,6), призначені для тієї ж мети, кріплять на металевих шпалах / і щільно притискують розпірками до стаціонарних колій 2. У міру просування забою рейки направляють у розпушену породу і висовують на повну довжину, після чого знімають їх і споруджують постійну колію.
4. Укладка і експлуатація рейкових колій
У підземних умовах рейкові колії настилають тільки після того, як спланований грунт, пройдена і закріплена водовідливна канавка, розбита вісь колії і через кожні 10...15 м на стояках кріплення або бічних стінках виробки закріплені репери (знаки).
Шпали розміщують таким чином, щоб їхні осі були перпендикулярні до поздовжньої осі колії. Далі розкладують рейки і скріплення, зєднують стики і кріплять рейки до шпал. Кожну з шпал занурюють в баласт на % її висоти (під нею повинен залишатись шар товщиною не менше 50 мм).
Для колій у виробках з кутом нахилу більше 10 застосовують заходи проти сповзання шпал і рейок вниз. Шпали укладають у поперечні канавки грунту на % висоти, а товщина шару баласту під цими шпалами повинна становити не менше 50 мм. Канавки по боках засипають тим же матеріалом. У похилих стволах, які мають бетонне кріплення, рейки укладають на шпали, які виступають із бетону на висоту 60...70 м.
Для центрування рухомого складу рейкам надають уклон в середину колії, рівний показнику конічності коліс. Щоб їхні реборди не затискувались під час руху, ширина рейкової колії повинна бути більшою колісної, тобто більше відстані між зовнішніми сторонами гребенів коліс. Зазор між названими коліями без врахування допусків - 10 мм.
Будь-яка схема колій являє собою комбінацію прямолінійних ділянок і вузлів сполучень (зєднань). Останні, в свою чергу, складаються із заокруглень і стрілочних переводів. Найбільш поширені види зєднань показані на рис.4.
Рис.4. Зєднання рейкових колій:
а - звичайне примикання; б - кінцеве зєднання із вигином одної колії;
в - стрілочний трикутник; г - паралельне зміщення колії
Довжину прямолінійних ділянок установлюють виходячи із гірничо-геологічних умов або за технічними даними, а основні розміри вузлів зєднань - шляхом розрахунку планіровки, при якому заокруглення замінюють комбінацією прямих ліній-двома “радіусами” або двома “тангенсами" (рис.5).
“Тангенс” (Т) - це відрізок дотичних, проведених від початку {ПК) і кінця (КК} кривої до їхнього схрещення (СД). Якщо цей спосіб використовується при розрахунку розбивки нормального кінцевого зєднання, яке має лівий однобічній перевід з розмірами ми а, b і a, криву радіусом R,
Рис.5. Схеми для розрахунків заокруглень способами “радіусів" (а, б) і “тангенсів” (в) пряму вставку ВС і ширину між коліями s (рис.5, б), то тангенс знаходять за допомогою співвідношення
Т=Rtg (a/2). (1)
Довжина відрізка AD і вставки d
АD = s/sina; d= АD-Т-b. (2)
Розміри прямої вставки сі повинні бути достатніми для розміщення локомотива (вагонетки). Довжина всього вузла сполучення
L=а+Т+sІtga. (3)
Зєднання звичайного примикання (рис.5, а) при заданих розмірах переводу а, b і куті a 1, радіусі кривої R і куті розраховують в такій послідовності. Спочатку криву СЕ замінюють “тангенсами" СD і DЕ. Потім знаходять кут між осьовими лініями a 2 =a - a 1, довжину “тангенсів” T=CD=DE=Rtg* (a 2/2), прямої вставки ВС=d, відрізків AD=b+d+Т і AО=AD*sina 2sina. Подібним чином визначають основні параметри й інших вузлів сполучень.
На прямолінійних ділянках колії рейки укладають на одному рівні. На заокругленнях виникають відцентрові (поперечні) силм, які притискують реборди коліс до зовнішньої рейки, що веде до швидкого зносу колії і рухомих частин, зростанню опору рухові, а також призводить д