Редагування спецдокументації
Методическое пособие - Журналистика
Другие методички по предмету Журналистика
?ідомо, незалежно від змісту повідомлення в цих районах емоційне значення цього слова в середньому є негативним. У результаті, більшість реципієнтів негативно сприйняли повідомлення (маючи мету дати реципієнтам позитивний образ дійових осіб та знаючи такі особливості сприйняття в східних регіонах, редактор повинен був замінити слово бандерівець на нейтральне - боєць чи партизан).
8.4.6 Тезаурусні помилки
Помилки стосовно тезауруса виникають у реципієнтів, тоді, коли в повідомленні вживаються знаки (слова), які відсутні в їх тезаурусі або не мають жодних звязків з іншими словами тезауруса. Такі помилки можна ще назвати релятивними (вони є помилками лише якоїсь певної групи реципієнтів).
Наприклад. Для учнів основної школи підготували підручник з етики, в якому є певна кількість термінів, що відсутні в тезаурусі школярів і не пояснені в його тексті. Ця книга буде містити помилку для учнів основної школи, проте не для її студентів.
8.4.7 Сприйняттєві та атенційні помилки
Сприйняттєві помилки виникають лише в момент первинного сприймання повідомлення. У процесі остаточного сприймання вони, як правило, зникають.
Наприклад. У повідомленні вжито речення „Лист матері надійшов учора.1-а модель передбачає, що на першому місці стоїть обєкт дії, а на другому - субєкт. Лист /від мене до/ матері надійшов учора. Під час первинного сприймання близько 80% реципієнтів використовують першу модель сприйняття, хоча автор повідомлення міг вжити другу, в результаті чого й виникає сприйняттєва помилка.
Атенційні помилки виникають внаслідок порушення в повідомленні контактної функції мови й переключення уваги реципієнтом на інші обєкти. Автор намагається змусити реципієнтів сприймати повідомлення, а реципієнти або не почали його сприймати, або, розпочавши, припинили внаслідок переключення уваги. Наявність таких помилок особливо небезпечна для тих повідомлень, що розраховані на випадкове сприйняття (рекламні, агітаційні та пропагандистські).
Наприклад. У рекламному повідомленні в газеті з кольоровим друком автори подали текст: Підприємство реалізує олію соняшникову. Крупи різні. Ціни помірні. (далі адреси та телефони) . Текст надруковано чорними літерами на білому фоні, гарнітура Arial. Повідомлення має форму квадрата (5х5 см). Довкола цього повідомлення подано кілька інших, оформлених у такому ж стилі.
Таке повідомлення, по-перше, приверне увагу дуже малої кількості реципієнтів, оскільки воно нічим не виділяється серед інших (традиційна рамка, часто вживана гарнітура), а, по-друге, навіть привернувши увагу, не втримає її надовго, оскільки сам текст не має внутрішньої інтриги, що могла б заволодіти увагою читачів.
8.4.8 Копіювальні помилки (спотворення)
Копіювальні помилки виникають тоді, коли повідомлення копіюють (наприклад, авторський оригінал передруковують у ЗМІ після редагування, проект видання передають каналом звязку із ЗМІ в друкарню тощо). Для пошуку й видалення спотворень з повідомлень у видавничій справі проводять коректуру.
Виділяють два типи спотворень: внутрілексемні та полілексемні.
Внутрілексемне спотворення - це ланцюжок літер у межах слова в копії повідомлення від першої їх розбіжності стосовно оригіналу до найближчого збігання.
Поліксемне спотворення - це ланцюжок літер у копії повідомлення (у межах усього повідомлення) стосовно його оригіналу від першої їх розбіжності до найближчого їх збігання.
Наприклад. У тексті авторського оригіналу написано: „Мама купила цікаву книгу". Внаслідок дії випадкових чинників оператор набрав таку копію: „Мама купила цікаву книгу". Отже, в тексті копії наявні спотворення.
Існують такі причини виникнення спотворень, які вносять до певних етапів опрацювання повідомлень:
сприймання уривку тексту (20-35%);
інтерпретація уривку тексту, що повязана з процесом його запамятовування, коли вступає в дію механізм асоціації (20-35%);
відтворення, тобто набирання уривку тексту на клавіатурі;
слідкування за наступним уривком тексту, повязане з процессом фіксації та переключення уваги (20-25%).
8.4.9 Нормативні помилки
Нормативні помилки виникають тоді, коли в повідомленні є відхилення від конкретних норм, встановлених суспільством (конкретно державою).
Наприклад. Зараз згідно зі стандартом у бібліографічному описі назву міста Києва подають як К. (згідно з колишнім радянським стандартом назву „Київ" не скорочували); скорочення назви міста Львів - Л. (у радянському стандарті цим скороченням позначали місто Ленінград); скорочена назва Харкова - Х. (у радянському стандарті такого скорочення не було взагалі).
8.5 Реконструкція помилок реципієнтами
Існують такі типи реконструкцій (виправлень), що їх здійснюють реципієнти:
правильна повна (реципієнти правильно відновлюють як зміст, так і форму компонента повідомлення, що містить помилку;
правильна неповна (реципієнти правильно відновлюють лише зміст компонента);
фрагментна варіантна (реципієнти відновлюють зміст компонента в кількох варіантах, один з яких є правильним, але який вони не знають);
фрагментна часткова (правильне відновлення змісту частини компоненту);
неправильна (реципієнти неправильно відновлюють зміст компоненту);
нульова (реципієнти не можуть запропонувати жодного варіанту виправлення компоненту повідомлення).
Дослідження показують, що 70-75% спотворень реципієнти реконструюють достат?/p>