Регулювання валютного курсу в період фінансово-економічної кризи
Статья - Экономика
Другие статьи по предмету Экономика
ю стабілізації курсу гривні Національний банк України був змушений ввести прямі обмеження на операції з купівлі-продажу валюти, а саме:
1. Привязати офіційний курс гривні до курсу готівкових продажів, тобто останній не повинен відхилятися від офіційного на 1,5%.
2. Проводити аукціони з купівлі-продажу валюти. Заявки на купівлю валюти мають ціну відсікання, і якщо ціна перевищує курс, за яким Національний банк України продає валюту, заявка не задовольняється.
3. Виходити комерційним банкам на міжбанківській ринок тільки з нетто-продажем або нетто-купівлею іноземної валюти.
Разом з тим заходи Національного банку України на шляху стабілізації курсу гривні були малоефективними і призвели до появи певного дефіциту іноземної валюти, у звязку з чим гривня продовжувала знецінюватися. Припинити падіння курсу гривні стало можливим лише за обмеження рефінансуванні Національного банку України, скорочення термінів надання кредитів і підвищення відсоткових ставок за ними.
Таблиця 1
Обсяг рефінансування банків
№Назва банкуОбсяги рефінансування НБУ, млн.грн.Обсяги купівельної валюти на міжбанківському ринку, млн.дол. СШАСтаном на 08.12.2009Станом на 15.12.2009жовтеньлистопадразом1ВАТ КБ "Надра"7100,07100,099,1438,3537,42ВАТ "Ощадбанк"4600,74000,0408,51183,97592,483КБ "Приватбанк Дніпро"3410,03410,0332,9296,7629,64ВАТ "Укрексімбанк"632,01408,0326,39214,2540,595"Райфайзен Банк Аваль"400,0573,084,12146,13230,25 6ТОВ "Укрпромбанк"1348,01348,0117,787,3230,07ВАТ АБ "Укргазбанк"1228,51228,581,154,7135,8Всього21408,221765,51534,521508,43042,92
Проведений аналіз дозволяє зробити висновки. Для стабілізації ситуації на валютному ринку є необхідністю проведення наступні заходів:
встановлення жорсткого контролю за коштами, які отримують банки через канал рефінансування;
суттєво посилити роль валютних обмежень у системі валютного регулювання Національного банку України до моменту стабілізації ситуації на ринку;
обмежити розрахунки на території України в іноземній валюті. Єдиним засобом платежу повинна стати національна валюта.
Сучасні процеси валютного курсоутворення відіграють значну роль в економічному житті держави. В залежності від валютної політики це може як стимулювати так і стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції свідчать про те, що на сьогоднішній день залишається нерозвязаною проблема проведення ефективної валютно-курсової політики і визначення оптимального рівня валютного курсу. Для вирішення цих проблем необхідним є вибір оптимальної системи регулювання валютного курсу в сучасних умовах, що і стало обєктом дослідження даної статті.
Під валютно-курсовою політикою ми розуміємо складову частину валютної політики, що представляє собою законодавчо закріплені повноваження Національного банку по здійсненню комплексу заходів у сфері регулювання, контролю й адміністрування валютного курсу, спрямованого на забезпечення його ефективної динаміки, для досягнення цілей грошово-кредитної політики держави [2]. Вона реалізується через державне регулювання валютного курсу і спрямовується на стабілізацію курсових коливань, а також підвищення або зниження валютного курсу у відповідності до її цілей та задач. Слід зазначити, що валютно-курсова політика не розглядається як самостійний компонент програмних документів, а реалізується як складова валютної політики у межах заходів загальної монетарної політики [2].
Щодо поняття "валютний (обмінний) курс", то це є вартість грошової одиниці однієї країни, що виражена у валюті іншої країни, групі валют або міжнародних грошових одиницях. Таким чином, обмінний курс є одним із найбільш важливих елементів національної валютної системи, оскільки його рівень відображає динаміку основних макроекономічних показників розвитку країни і він сам може активно впливати на їх зміну.
Валютний курс є важливим елементом монетарної політики, він виконує активну функцію в грошово-кредитному механізмі і може виступати у таких категоріях як: інструмент, методи якого можна розподілити на ринкові та адміністративні; індикатор, тобто складова частина трансмісійного механізму, яка поряд з іншими параметрами відображає стан економіки та монетарної сфери та використовується при аналізі економічної та грошово-кредитної політики; монетарна ціль, для досягнення якої використовують засоби грошово-кредитної у взаємозвязку із заходами економічної політики.
Отже, згідно класифікації Міжнародного валютного фонду, існують такі види систем регулювання валютного курсу як: режим фіксованого, режим плаваючого, проміжний режим валютного курсу [8].
Режим фіксованого валютного курсу передбачає установлення Національним банком обмінного курсу національної валюти до певної іноземної валюти або системі валют, відповідно, при обмеженій грошово-кредитної політики.
Деякі економісти вважають, що даний режим можна використовувати як головний інструмент антиінфляційної політики, але, на нашу думку, це твердження є помилковим, оскільки встановлення фіксованого курсу, який не відповідає цілям підтримки зовнішньої рівноваги може призвести до підвищення реального валютного курсу, погіршення платіжного балансу та підвищення ризику виникнення валютної кризи.
При режимі плаваючого валютного курсу визначальним фактором ?/p>