Рацiональне харчування як фактор здоров'я
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?истання для СЧСЧ приготування свiжих плодiв, овочiв, ягiд i зеленi, обмежене споживання тваринних жирiв i цукровмiсних продуктiв при достатнiй кiлькостi рослинних олiй завжди сприяють збереженню здоровя i продовженню життя. Це багаторазово перевiрено на практицi, доведено експериментально.
ДiСФти, про якi ми згадуСФмо, в цiлому вiдповiдають багатьом цим критерiям (окрiм очковоСЧ дiСФти). У всякому випадку, всi вони винятково малокалорiйнi. Звiдси й СЧх цiлком закономiрний позитивний ефект. Одначе використовувати такi дiСФти можна тiльки обмежений час i не всiм. Слiпо йти за подiбними рекомендацiями неприпустимо, застосовувати СЧх потрiбно пiсля попередньоСЧ консультацiСЧ з лiкарем.
ДiСФта М.Бiрхер-Беннера (швейцарський лiкар-дiСФтолог).
Згiдно з теорiСФю М. Бiрхер-Беннера (1914), свiжа рослинна СЧжа (овочi, ягоди i фрукти) мiстить особливий вид акумульованоСЧ в нiй сонячноСЧ енергiСЧ у виглядi електромагнiтних хвиль. Така електромагнiтна енергiя плодiв i зеленi передаСФться людинi тiльки при споживаннi продуктiв у сирому виглядi. Теплова ж обробка знищуСФ електромагнiтну енергiю, руйнуючи ряд органiчних речовин тих продуктiв, у яких вона була акумульована у виглядi хiмiчних звязкiв. Звiдси зявилася гiпотеза, яка досi не маСФ наукового пiдтвердження, про те, що "варена СЧжа мертва СЧжа". Саме присутнiстю i засвоСФнням цiСФСЧ енергiСЧ М. Бiрхер-Беннер пояснюСФ факт високоСЧ дiСФздатностi людей i гарного СЧхнього самопочуття на початкових етапах харчування за цiСФю системою.
У той же час слiд мати на увазi, що сира рослинна СЧжа, навiть у достатньо великому обсязi, вiдрiзняСФться низькою калорiйнiстю i винятково малою кiлькiстю бiлкiв, жирiв i вуглеводiв. Викликаючи швидке насичення (за рахунок заповнення обСФму шлунка), вона не може забезпечити повноцiнну роботу органiзму, хоча спочатку люди, якi перейшли на рослинний тип СЧжi у харчуваннi почувають себе навiть добре: настаСФ вiдпочинок вiд "важкоСЧ" тваринноСЧ СЧжi, посилено витрачаються депонованi поживнi речовини, виводяться продукти обмiну. Такi ж сприятливi для органiзму змiни вiдбуваються i при короткочасних постах, розвантажувальних днях i дiСФтах. Але пiсля цього цi резерви вичерпуються i стан здоровя може погiршитися, при цьому вiдбуваСФться втрата маси тiла, можуть зявитися симптоми раннього старiння. Практика показуСФ, що такi явища спостерiгаються досить часто. Однак СЧх можна уникнути, якщо при харчуваннi за системою М. Бiрхер-Беннера забезпечувати достатньо високу кiлькiсть бiлкiв (бобовi, горiхи i деякi коренеплоди), використовуючи при цьому рiзноманiтнi засоби механiчноСЧ обробки i комбiнування продуктiв для рацiонального укладання харчового рацiону. В ньому пропонуСФться рiзноманiтний асортимент овочiв, фруктiв, листяноСЧ зеленi, коренеплодiв, горiхiв та соСЧ. При укладаннi рацiонiв i страв iз сироСЧ СЧжi слiд користуватися рекомендацiями квалiфiкованих фахiвцiв з харчування.
ДiСФта М. Бiрхер-Беннера протипоказана в перiод вагiтностi i годування дитини, а також у пiдлiтковому вiцi. У лiтнiх людей вона може прискорити процеси старiння органiзму i викликати негативнi змiни в кiстках. Цiлком очевидно, що тривале використання такоСЧ системи харчування без лiкарського контролю неприпустимо.
ДiСФта Г. Шелтона (американський дiСФтолог).
Розроблений Г. Шелтоном (1991) принцип харчування полягаСФ в розумному пiдходi до укладання рацiону з урахуванням сумiсностi рiзноманiтних видiв харчових продуктiв.
Зокрема, за його рекомендацiями не можна водночас вживати бiлковi i продукти, що мiстять крохмаль, оскiльки першi перетравлюються кислими травними соками, а другi лужними. При спiльному надходженнi таких продуктiв водночас видiляються протилежнi за свСЧм характером травнi соки, що нейтралiзують один одного, в результатi чого процес перетравлення СЧжi порушуСФться. СЧжа розкладаСФться в кишечниковi i викликаСФ отруСФння органiзму. Тому спочатку треба зСЧдати, наприклад, ковбасу, а тiльки через деякий час гарнiр до неСЧ i хлiб.
Г. Шелтон вважаСФ також, що протипоказано сумiщати яйця i молоко, рибу i сир, бо при надходженнi в органiзм рiзних за своСЧм характером бiлкiв видiляються рiзнi за своСЧм складом травнi соки, якi не повиннi перемiшуватися у шлунку, щоб не втратити свою активнiсть.
Не допускаСФться також поСФднання бiлкiв з жиром, оскiльки останнi стимулюють видiлення в дванадцятипалiй кишцi гормону ентерогастрину, який гальмуСФ продукцiю шлункового соку. Отже, швидкiсть i якiсть перетравлення бiлкiв при такому поСФднаннi знижуСФться.
Г. Шелтон рекомендуСФ вживання окремо солодкi продукти, в тому числi фрукти, ягоди, компоти, сиропи тощо. Слiд виключити поСФднання молока з будь-якими продуктами.
Дотримуватися таких принципiв у практичному харчуваннi вкрай складно. РДдина можливiсть дотримуватися цих рекомендацiй при кожному прийомi СЧжi вживати тiльки один вид продукту. Сама ж СЧжа повинна бути проста, не перероблена, оскiльки СЧСЧ склад при переробцi часто рiзко змiнюСФться за рахунок рiзноманiтного роду додаткiв.
ДiСФта П. Брегга.
П. Брегг (1966) рекомендуСФ вегетарiанськi дiСФти, при яких допускаСФться використання пiсного мяса в поСФднаннi з овочами. В цiлому ж цi дiСФти при нетривалому застосуваннi заперечень не викликають.
Крiм того, П. Брегг СФ переконаним пропагандистом лiкувального голодування. РЖ, якщо можна погодитися з його рекомендацiями про необхiднiсть i кориснiсть повного голодування раз на тиждень, що складаСФ 52 днi на рiк, то його пропозицiю з