Радянський військово–морський флот в роки Другої світової війни
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?кої затоки прибули також з Великобританії 24 торпедоносця.
Гітлерівське командування направило проти конвою РQ-18 підводні човни, більше 300 літаків (в тому числі 92 торпедоносця і 133 бомбардувальника). Першими 12 вересня почали атакувати підводні човни. На другий день почались масові нальоти торпедоносців. Німцям вдалось потопити 13 транспортів (10-авіацією і 3-підводними човнами). Значні втрати зазнав і противник - 4 підводні човни і 41 літак. Радянська авіація знищила біля 20 літаків на аеродромах. Англійське командування вважало, що операція проведена вдало, але все ж відправка чергового конвою була відкладена.
Отже, в 1941-1942 роках Північному флоту довелось виконувати різноманітні операції, але провідне місце серед них займала боротьба на морських комунікаціях і захист конвоїв союзників.
Говорячи про діяльність Радянського Військово Морського флоту у Великій Вітчизняній війні потрібно сказати і про дії, які вели окремі флотилії. Раніше вже говорилось про важливу роль, яку відіграла Ладозька військова флотилія у взаємодії з Балтійським флотом.
Пінська флотилія у звязку з загальним відступом радянських військ на схід 11 липня 1941 року розділена на три загони кораблів: Березенський і Припятський, які взаємодіяли з військами південного крила Західного флоту і Дніпровський загін, який діяв спільно з військами Південно Західного флоту.
В серпні зі складу флотилії був виділений загін кораблів і направлений на р. Десну. Флотилія брала участь в обороні Києва до 19 вересня 1941 року. виконавши завдання, моряки зірвали кораблі і створили два загони морської піхоти, прикривали відступ військ 37-ї армії з міста.
Дунайська флотилія до 20 липня вела бої на Дунаї, після чого відійшла на р. Південний Буг, де брала участь в бойових діях до середини серпня 1941р., а потім в нижній течії Дніпра до 25 вересня. В середині жовтня 1941р. вона відійшла в Керченську протоку і приєдналась до Азовської флотилії. Восени з її складу для бойових дій на р. Дон був виділений окремий загін кораблів і літом 1942р. флотилія направила загін кораблів на р. Кубань.
Восени 1941р. була створена Волзька флотилія, яка спочатку мала завдання готувати бойові кораблі для військових дій на інших ріках і озерах. Але літом 1942р. вона сама стала діючою, вступивши в боротьби з ворогами на середній і нижній течії Волги.
Створені флотилії мали в своєму складі переважно бронекатери, катери тральщики і канонерські човни, переобладнані з судів річних пароплавів. Загалом в складі озерних і річних флотилій під час війни діяло більше 2 тис. бойових кораблів, катерів і допоміжних судів.
Основним змістом бойових дій флотилії була підтримка сухопутних військ, забезпечення переправи власних військ і боротьби з переправами противника. Велике значення мала артилерійська підтримка сухопутних військ при обороні міст( Ізмаїл, Київ, Херсон, Ростов, Сталінград). Для Волзької флотилії з вересня по грудень 1942р. перевезення військ і вантажів в Сталінград було головним завданням. В період оборони бойові кораблі і допоміжні судна перевезли в Сталінград більше 62 тис. бійців і командирів і більше 15 тис. т. вантажів, біля 500 автомашин. Волзька флотилія також вирішувала завдання протимінної і протиповітряної оборони річної комунікації. В липні жовтні 1942р. по нижній Волзі було перевезено більше 2 млн. т. нафти і нафтопродуктів. Отже, перших два роки війни виявились найважливішими для ВійськовоМорського флоту, як і загалом для Радянської Армії. Період, що в радянській історіографії має назву стратегічної оборони, став часом найзапекліших боїв та найбільших втрат Військово Морського флоту. Не дивлячись на запеклу боротьбу на всіх морських театрах Військово Морський флот, як і інші радянські війська був змушений вести оборонні, відступні бої.
3. Військово-морські сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років
Не дивлячись на втрату Чорноморським флотом в 1942 році основних баз і перебазування на погано обладнані для великих кораблів порти Туапсе, Поті і Батумі, район бойових дій Чорноморського флоту як і раніше охоплював все Чорне море. Чорноморський флот на початок 1943 року мав в своєму складі 1 лінійний корабель, 4 крейсери, лідер, 7 ескадрених міноносців, 2 вартових корабля, 3 канонерських човна, 31 тральщик, 67 торпедних катерів, 29 підводних човнів. Військово повітряні сили флоту нараховували 280 бойових літаків.
Головним завданням всіх сил Чорноморського флоту була всебічна підтримка радянських військ у наступі, велике значення в цьому відводилась висадкам морських десантів, підтримка їх вогнем корабельної артилерії, забезпечення всім необхідним. Важливим було також продовжувати інтенсивну боротьбу на морських комунікаціях противника, перешкоджаючи його військовим перевезенням, наносити удари по кораблям в портах, по приморських флангах його сухопутних сил.
Масштабною операцією Чорноморського флоту була десантна операція проведена в лютому 1943р. в районі Північно Кавказького фронту в розгромі новоросійського угрупування противника і звільнення міста і порту Новоросійськ. В даній операції взяли участь основні сили флоту: гвардійські крейсери "Красний Кавказ" і "Красний Крим", лідер міноносців "Харків", есмінці "Безпощадний", "Сообразительний", "Железняков" і " Бойкий", канонерські човни "Красная Грузия", "Красная Абхазия", "Красний Аджаристан". Разом з великими кораблями флоту в десантній операції діяли тральщики, торпедні і вартові кораблі. До с