Geum.ru


Рабовласницькi державнi утворення на територiСЧ пiвнiчного причорномор'я

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



ТЕМА: РАБОВЛАСНИЦЬКРЖ ДЕРЖАВНРЖ УТВОРЕННЯ НА ТЕРРЖТОРРЖРЗ ПРЖВНРЖЧНОГО ПРИЧОРНОМОРЯ

ЗМРЖСТ

  1. Рабовласницька держава та право скiфiв1
  2. Грецькi мiста колонiСЧ на територiСЧ УкраСЧни, СЧх державний устрiй9
  3. Державний устрiй та право Боспорського царства11
  4. Список лiтератури13

РЖсторiя державно-правового розвитку на територiСЧ сучасноСЧ УкраСЧни бере свiй початок вiд середини РЖ тис. до н. е., коли у народiв i племен Пiвнiчного Причорноморя зявляються першi державнi утворення. Це були рабовласницькi держави, якi виникли у процесi розпаду первiснообщинного ладу й встановлення класового суспiльства.

I. РАБОВЛАСНИЦЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО СКРЖФРЖВ

1. Географiчне розташування. Етнографiчна iсторiя.

У VIIIII ст. до н. е. у степових районах Пiвнiчного Причорноморя, на територiСЧ сучасноСЧ ПiвденноСЧ та ПiвденНо-СхiдноСЧ УкраСЧни, а частково i в Криму панували скiфськi племена. Вони займали значну територiю вiд низин Дунаю до гирла Дону i Приазовя. Бiльшiсть сучасних дослiдникiв вважаСФ, що формування скiфiв вiдбулося внаслiдок взаСФмодiСЧ як мiiевих (кiммерiйських), так i прибулих (iранських) кочових племен. Прихiд цих кочових племен у причорноморськi степи датуСФться звичайно кiнцем VIIIVII ст. до н.е.

У VII ст. до н. е. у скiфiв утворюСФться могутнiй племiнний союз. Вiдомостi про основнi племена, якi входили у цей союз, подаСФ грецький iсторик Геродот (V ст. до н. е.). Наймогутнiшим й найчисленнiшим племенем, розповiдаСФ вiн, були скiфи царськi, якi вважали iнших скiфiв своСЧми рабами. Жили вони на лiвому березi нижньоСЧ течiСЧ Днiпра, аж до Азовського моря i нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому березi нижнього Днiпра мешкали скiфи-кочiвники, мiж РЖнгулом i Днiпром разом з кочiвниками жили скiфи-землероби. У басейнi Пiвденного Бугу поблизу грецького мiста Ольвiя знаходились елiно-скiфи. Нарештi, на пiвнiч вiд царських скiфiв (мабуть, у межах степовоСЧ смуги УкраСЧни) розташовувалися скiфи-хлiбороби (орачi).

РЖ хоч у рамках скiфського племiнного союзу проживали не тiльки власне скiфи, а й iншi племена та рiзноплемiннi групи, якi вiдрiзнялися вiд скiфiв за походженням i живою, цю спiльнiсть античнi автори називали СкiфiСФю, або Великою Скiфю.

2. Суспiльний лад. Ведення господарства.

У VII - VI ст. до н. е. бiльшiсть скiфських племен вже знаходилася на останнiй сходинцi первiснообщинного ладу.

Родовi звязки все ще були сильнi. Основною суспiльною одиницею була родова община, що складалася з кiлькох патрiархальних сiмей. Рiд, родова община володiли землею, видiляючи кожнiй патрiархальнiй сiмСЧ дiлянку землi за жеребом. ПриватноСЧ власностi на землю в цей час не iснувало.

У скiфiв-кочiвникiв кожна сiмя мала свою отару, стадо корiв, але земля, як i у землеробiв, належала общинi, племенi. Родова органiзацiя вiдiгравала велику роль у кочiвникiв при розподiлi пасовищ, перекочовках i т. iн.

У скiфському суспiльствi VII - VI ст. до н. е. вже можна виявити ознаки, що свiдчать про розклад родового ладу. З середовища вiльних общинникiв кочових скотарiв i осiлих землеробiв видiлялася родоплемiнна знать (родовi старiйшини, племiннi вождi та iн.). Як свiдчать археологiчнi данi, ставала все бiльш помiтною майнова диференцiацiя. Зявляються у скiфiв i раби, яких вони добували пiд час численних воСФн i походiв. Щоправда, роль рабськоСЧ працi у СкiфiСЧ була незначною.

Досягнутiй скiфами сходинцi розвитку вiдповiдала й органiзацiя управлiння у формi вiйськовоСЧ демократiСЧ. Найважливiшi питання розглядалися на народних зборах воСЧнiв. Значним впливом користувалися ради родових старiйшин, i перш за все союзна рада. Але особлива роль у союзi належала вiйськовим вождям царям, якi очолювали скiфське вiйсько пiд час походiв. "ада царiв передавалась у спадщину, але кандидатури царя та його спадкоСФмця все ще затверджувалися народними зборами.

Розвиток виробництва, зростаюча майнова й соцiальна диференцiацiя, процес класоутворення, що розпочався, сприяли посиленню влади скiфських вiйськових керiвникiв, розвитку зародкiв спадковоСЧ знатi та дiйсноСЧ царськоСЧ влади.

Значно прискорила змiни, що назрiвали у скiфському суспiльствi, вiйна скiфiв з вiйськами перського цари Дарiя РЖ у 514513 рр. до н. е.

Згiдно з Геродотом скiфськi племена, що вступали у боротьбу з персами, складалися з трьох основних частин, угрупувань. Кожну з них очолював свiй вiйськовий вождь цар. Один з них на iмя РЖданфiрс був головним, i йому пiдкорялися iншi вождi.

Боротьба з ДарiСФм РЖ, що закiнчилася перемогою скiфiв, сприяла змiцненню скiфського союзу племен, пiднесла полiтичний авторитет СкiфiСЧ. Крiм того, у цiй боротьбi кочовi племена, у першу чергу царськi скiфи, виступили на захист всього союзу, чим забезпечили собi панiвне становище у союзi племен. Це надало СЧм можливостi експлуатувати землеробськi племена, вимагати вiд них данину. Значно змiцнилася пiсля перемоги над ДарiСФю РЖ влада царiв i вiйськово-дружинноСЧ знатi.

У пiдсумку на рубежi VIIV ст. до н. е. у СкiфiСЧ, як вважаСФ ряд скiфологiв, вiдбуваються становлення класового суспiльства та виникнення рабовласницькоСЧ держави. Саме у цей час скiфський цар Атей усунув iнших царiв i узурпував усю владу. Атей прожив довге життя i в 40 р. IV ст. до н. е. зумiв обСФднати пiд своСФю владою майже всю краСЧну - вiд Азовського моря до Дунаю, перетворивши Скiфiю на могу