Рабовласницькi державнi утворення на територiСЧ пiвнiчного причорномор'я
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ТЕМА: РАБОВЛАСНИЦЬКРЖ ДЕРЖАВНРЖ УТВОРЕННЯ НА ТЕРРЖТОРРЖРЗ ПРЖВНРЖЧНОГО ПРИЧОРНОМОРЯ
ЗМРЖСТ
- Рабовласницька держава та право скiфiв1
- Грецькi мiста колонiСЧ на територiСЧ УкраСЧни, СЧх державний устрiй9
- Державний устрiй та право Боспорського царства11
- Список лiтератури13
РЖсторiя державно-правового розвитку на територiСЧ сучасноСЧ УкраСЧни бере свiй початок вiд середини РЖ тис. до н. е., коли у народiв i племен Пiвнiчного Причорноморя зявляються першi державнi утворення. Це були рабовласницькi держави, якi виникли у процесi розпаду первiснообщинного ладу й встановлення класового суспiльства.
I. РАБОВЛАСНИЦЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО СКРЖФРЖВ
1. Географiчне розташування. Етнографiчна iсторiя.
У VIIIII ст. до н. е. у степових районах Пiвнiчного Причорноморя, на територiСЧ сучасноСЧ ПiвденноСЧ та ПiвденНо-СхiдноСЧ УкраСЧни, а частково i в Криму панували скiфськi племена. Вони займали значну територiю вiд низин Дунаю до гирла Дону i Приазовя. Бiльшiсть сучасних дослiдникiв вважаСФ, що формування скiфiв вiдбулося внаслiдок взаСФмодiСЧ як мiiевих (кiммерiйських), так i прибулих (iранських) кочових племен. Прихiд цих кочових племен у причорноморськi степи датуСФться звичайно кiнцем VIIIVII ст. до н.е.
У VII ст. до н. е. у скiфiв утворюСФться могутнiй племiнний союз. Вiдомостi про основнi племена, якi входили у цей союз, подаСФ грецький iсторик Геродот (V ст. до н. е.). Наймогутнiшим й найчисленнiшим племенем, розповiдаСФ вiн, були скiфи царськi, якi вважали iнших скiфiв своСЧми рабами. Жили вони на лiвому березi нижньоСЧ течiСЧ Днiпра, аж до Азовського моря i нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому березi нижнього Днiпра мешкали скiфи-кочiвники, мiж РЖнгулом i Днiпром разом з кочiвниками жили скiфи-землероби. У басейнi Пiвденного Бугу поблизу грецького мiста Ольвiя знаходились елiно-скiфи. Нарештi, на пiвнiч вiд царських скiфiв (мабуть, у межах степовоСЧ смуги УкраСЧни) розташовувалися скiфи-хлiбороби (орачi).
РЖ хоч у рамках скiфського племiнного союзу проживали не тiльки власне скiфи, а й iншi племена та рiзноплемiннi групи, якi вiдрiзнялися вiд скiфiв за походженням i живою, цю спiльнiсть античнi автори називали СкiфiСФю, або Великою Скiфю.
2. Суспiльний лад. Ведення господарства.
У VII - VI ст. до н. е. бiльшiсть скiфських племен вже знаходилася на останнiй сходинцi первiснообщинного ладу.
Родовi звязки все ще були сильнi. Основною суспiльною одиницею була родова община, що складалася з кiлькох патрiархальних сiмей. Рiд, родова община володiли землею, видiляючи кожнiй патрiархальнiй сiмСЧ дiлянку землi за жеребом. ПриватноСЧ власностi на землю в цей час не iснувало.
У скiфiв-кочiвникiв кожна сiмя мала свою отару, стадо корiв, але земля, як i у землеробiв, належала общинi, племенi. Родова органiзацiя вiдiгравала велику роль у кочiвникiв при розподiлi пасовищ, перекочовках i т. iн.
У скiфському суспiльствi VII - VI ст. до н. е. вже можна виявити ознаки, що свiдчать про розклад родового ладу. З середовища вiльних общинникiв кочових скотарiв i осiлих землеробiв видiлялася родоплемiнна знать (родовi старiйшини, племiннi вождi та iн.). Як свiдчать археологiчнi данi, ставала все бiльш помiтною майнова диференцiацiя. Зявляються у скiфiв i раби, яких вони добували пiд час численних воСФн i походiв. Щоправда, роль рабськоСЧ працi у СкiфiСЧ була незначною.
Досягнутiй скiфами сходинцi розвитку вiдповiдала й органiзацiя управлiння у формi вiйськовоСЧ демократiСЧ. Найважливiшi питання розглядалися на народних зборах воСЧнiв. Значним впливом користувалися ради родових старiйшин, i перш за все союзна рада. Але особлива роль у союзi належала вiйськовим вождям царям, якi очолювали скiфське вiйсько пiд час походiв. "ада царiв передавалась у спадщину, але кандидатури царя та його спадкоСФмця все ще затверджувалися народними зборами.
Розвиток виробництва, зростаюча майнова й соцiальна диференцiацiя, процес класоутворення, що розпочався, сприяли посиленню влади скiфських вiйськових керiвникiв, розвитку зародкiв спадковоСЧ знатi та дiйсноСЧ царськоСЧ влади.
Значно прискорила змiни, що назрiвали у скiфському суспiльствi, вiйна скiфiв з вiйськами перського цари Дарiя РЖ у 514513 рр. до н. е.
Згiдно з Геродотом скiфськi племена, що вступали у боротьбу з персами, складалися з трьох основних частин, угрупувань. Кожну з них очолював свiй вiйськовий вождь цар. Один з них на iмя РЖданфiрс був головним, i йому пiдкорялися iншi вождi.
Боротьба з ДарiСФм РЖ, що закiнчилася перемогою скiфiв, сприяла змiцненню скiфського союзу племен, пiднесла полiтичний авторитет СкiфiСЧ. Крiм того, у цiй боротьбi кочовi племена, у першу чергу царськi скiфи, виступили на захист всього союзу, чим забезпечили собi панiвне становище у союзi племен. Це надало СЧм можливостi експлуатувати землеробськi племена, вимагати вiд них данину. Значно змiцнилася пiсля перемоги над ДарiСФю РЖ влада царiв i вiйськово-дружинноСЧ знатi.
У пiдсумку на рубежi VIIV ст. до н. е. у СкiфiСЧ, як вважаСФ ряд скiфологiв, вiдбуваються становлення класового суспiльства та виникнення рабовласницькоСЧ держави. Саме у цей час скiфський цар Атей усунув iнших царiв i узурпував усю владу. Атей прожив довге життя i в 40 р. IV ст. до н. е. зумiв обСФднати пiд своСФю владою майже всю краСЧну - вiд Азовського моря до Дунаю, перетворивши Скiфiю на могу