Психодіагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
/li>
Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:
- задоволення потреби в спілкуванні;
- самовираження і самоствердження;
- відреагування на неблагополучну обстановку в сімї і на жорстоке ставлення з боку батьків;
- досягнення значущої мети.
Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка являє собою своєрідний захисний механізм.
Враховуючи всі чинники, що беруть участь в становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити прояв форм агресії.
На основі проведеного дослідження були розроблені рекомендації, які дозволять педагогам і батькам стримувати агресивну поведінку підлітків.
- Кращий спосіб уникнути надмірної агресивності підлітка виявляти до нього більше уваги, любові і ласки, яких він так потребує.
- Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сімї. Кращий спосіб виховання дітей єдність їх дій.
- He можна застосовувати фізичні покарання.
- Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме підприємливості, активності, ініціативності , перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
- Необхідно пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.
- Враховувати у вихованні та навчанні особис-тісні властивості підлітка.
- Давати можливість підлітку задовольняти потреби у самовираженні і самоствердженні.
- Необхідно обмежувати перегляд відеофільмів зі сценами насильства. Це ж стосується й компютерних ігор.
- Необхідно спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття в спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.
Становлення агресивної поведінки складний і багатогранний процес, в якому діє ціла низка чинників.
Агресивна поведінка визначається впливом сімї, характером стосунків між батьками, між батьками і дітьми, дисгармонія в сімї є чинниками, що визначають агресивну поведінку дітей.
Особистісні характеристики також відіграють важливу роль у формуванні агресивної поведінки. До них ми відносимо підвищений рівень психопатизації, нестійкість емоційного стану, що виявляється в підвищеній збудливості, яка веде до підвищення рівня тривожності, скутості, невпевненості в собі.
ІІ.2 Психокорекція агресивної поведінки школярів експериментального класу
Проведений тренінг охоплює три блоки занять - діагностичний, реконструктивно-формуючий і закріплюючий.
Основні напрями психодіагностичної роботи на першому етапі включають:
- діагностику характеру і ієрархії взаємостосунків дітей в групі;
оцінку соціометричного статусу кожної окремої дитини в групі;
- діагностику рівня самооцінки дітей;
- діагностику рівня домагань дітей;
- діагностику властивостей темпераменту кожного учасника;
діагностику емоційної напруженості, підвищеної тривожності окремих вчаться і виявлення її причин;
- виявлення барєрів спілкування кожного учня;
- зясування неадекватних компенсаторних форм поведінки дітей.
Здійснення такої психодіагностичної роботи на кожному занятті першого блоку тренінгу дозволяє виявити причини неадекватних агресивних реакцій дітей-учасників тренінгової групи і намітити напрями групової і індивідуальної психокорекційної роботи з ними.
Вже до кінця першого блоку занять тренер-керівник на основі своїх наглядів одержує психологічний портрет групи і необхідний обєм інформації про індивідуальні якості і особові властивості кожного учасника групи.
З метою фіксації і обробки даних, одержаних психологом під час проведення діагностичного блоку тренінгу, ми запропонували хлопцям звістки невеликий Щоденничок, зроблений із звичайного учнівського зошита в клітку або лінійку, що розрізає на дві половини. В ньому діти могли писати і малювати все, про що вони думають, що відчувають, так, як їм зручно, не побоюючись "вийти за поля".
Після кожного заняття діти здавали щоденнички психологу, "щоб вони не загубилися" і щоб діти не "забували їх приносити на заняття". Така форма роботи внесла елемент зацікавленості в тренінговій роботі, зняла проблему забезпечення дітей листочками для малювання і записів на кожному занятті і виявилася вельми зручною для обробки і інтерпретації результатів, одержаних в ході занять. Фіксувати ж вербальні відповіді дітей безпосередньо на заняттях, на наш погляд, абсолютно неприпустимо. Психолог повинен розраховувати тільки на можливості своєї памяті, тому і аналіз кожного заняття буде найпродуктивнішим, якщо його проводити зразу ж після його закінчення.
Реконструктивно-формуючий блок
Задачі:
1. Самопізнання і самоусвідомлення дітьми свого "Я-образу".
2. Формування уміння розуміти емоційний стан іншої людини, адекватно виражати і регулювати своє.
3. Ігрова корекція агресивності дітей, нейтралізація негативної емоційної енергії.
4. Набуття дітьми конструктивних форм поведінки і нового досвіду спілкування.
5. Формування у дітей навиків самоконтролю.
6. Формування етичних представлень вчаться.
Протягом другого етапу тренінгу діти вчаться усвідомлювати і долати негативні риси своєї вдачі, набув