Психічний стрес у спорті

Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

?, озлобленістю, упертістю, прагненням до досягнення поставленої мети;

  • інтрапунитивна форма характеризується тривожністю, обвинуваченням самого себе в невдачах;
  • імпунитивна форма характерна тим, що ситуація, що створилася, розглядається спортсменом як малозначна для нього, поправна в майбутньому, і спортсмен не загострює на ній увагу.
  •  

    3. Діагностика стану психічної готовності спортсмена

     

    Діагностику стану психічної готовності до змагання варто розглядати як одну з найважливіших сучасних проблем психології спорту. Ця проблема перебуває в самій початковій стадії розробки.

    При діагностиці стану психічної готовності до змагання варто орієнтуватися на ознаки, що входять у синдром цього стану, і отже використовувати певний комплекс діагностичних методів .У такий комплекс варто включити:

    1. Проби які можуть бути використані без обліку специфіки кожного виду спорту;

    2. Проби спеціальні, тобто відображує специфіку спортсмена.

     

    3.1 Рівень стресу

     

    Для діагностики рівня стресу перед стартом широко використовується опрісник Шкала самооцінки Ч.Д. Спілбєргєра і Ю.Л. Ханіна. Інструкція на опитному аркуші звичайно не викликає в спортсменів яких-небудь утруднень і не вимагає додаткових розяснень. Опитування проводять індивідуально без обмеження в часі. На заповнення шкали звичайно йде від 3 до 5 хв. опрісник виглядає в такий спосіб (табл. 1).

    Підсумковий показник виходить при підсумовуванні всіх балів за відповіді. Він може перебувати в діапазоні від 20 до 80 балів. Чим вище цей показник, тим вище ступінь стресу в змаганнях. Установлено, що стан спортсменів у середньому оцінюється в 41,02 9,37 (чоловіка) і в 44,109,93 (жінки).

    Кожний психічний стан виступає для людини як переживання й у теж час як прояв активності в зовнішніх діях і поводженні.

    Всі психічні стани мають тимчасовий характер, однак тривалість їх може коливатися в дуже значних межах (від секунд до багатьох днів).

    Також застосовуються наступні методи:

     

    Таблиця1.

    Прізвище_______________________Дата_______________________________

    Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених нижче тверджень і закресліть відповідну цифру праворуч під тим або іншим рядком відповідно до того, як ви себе почуваєте в цей момент. Над питаннями довго не замислюйтеся, оскільки правильних або не правильних відповідей немає.

     

    1. Я спокійний
    2. Мені нічого не загрожує
    3. Я перебуваю в напрузі
    4. Я випробовую жаль
    5. Я почуваю себе вільно
    6. Я розстроєний
    7. Мене хвилюють можливі невдачі
    8. Я почуваю себе відпочилої
    9. Я стривожений
    10. Я випробовую почуття внутрішнього задоволення
    11. Я впевнений у собі
    12. Я нервую
    13. Я не знаходжу собі місця
    14. Я напруженний
    15. Я не почуваю скутості, напруженості
    16. Я задоволений
    17. Я стурбований
    18. Я занадто збуджений і мені не по собі
    19. Мені радісно
    20. Мені приємноНі, це зовсім не такМабуть, такВірноЗроблено вірно1

    1

    1

    1

    1

    1

     

    1

    1

    1

     

    1

    1

    1

    1

    1

     

    1

    1

    1

     

    1

    1

    12

    2

    2

    2

    2

    2

     

    2

    2

    2

     

    2

    2

    2

    2

    2

     

    2

    2

    2

     

    2

    2

    23

    3

    3

    3

    3

    3

     

    3

    3

    3

     

    3

    3

    3

    3

    3

     

    3

    3

    3

     

    3

    3

    34

    4

    4

    4

    4

    4

     

    4

    4

    4

     

    4

    4

    4

    4

    4

     

    4

    4

    4

     

    4

    4

    4Обробка й підрахунок результатів проваджується шляхом оцінки кожної відповіді від 1до 4 балів за допомогою ключа.

    Ключ до шкали самооцінки

    Питання Оцінка в балах Питання Оцінка в балу

    1. 4 3 2 1 11. 4 3 2 1
    2. 4 3 2 1 12. 1 2 3 4
    3. 1 2 3 4 13. 1 2 3 4
    4. 1 2 3 4 14. 1 2 3 4
    5. 4 3 2 1 15. 4 3 2 1
    6. 1 2 3 4 16. 4 3 2 1
    7. 1 2 3 4 17. 1 2 3 4
    8. 4 3 2 1 18. 1 2 3 4
    9. 1 2 3 4 19. 4 3 2 1
    10. 4 3 2 1 20. 4 3 2 1

    Вимір статичного тремору. За допомогою цього методу виміряються тремтіння пальців рук - тремор, що, як відомо, збільшується при підвищенні рівня нервово-психічної напруги. Процедура досвіду полягає в тім, що спортсменові пропонується ввести щуп діаметром 1 мм в отвір на панелі тремометра діаметром 2 мм і втримувати його там витягнутою рукою, не торкаючись стінок отвору, 10-15 з. Кожне торкання щупа стінок отвору, викликуваний мимовільним тремтінням руки, фіксується лічильником електроімпульсів (дуже зручний для цих цілей лічильник ЕМС-54) і виражається в коливаннях у секундах.

    Вимір максимальної частоти рухів ( тепінг-тест). За допомогою цього методу можна судити про здатність людини мобілізуватися, що певним чином обумовлена його психічним станом.

    Спортсменові пропонується протягом 15 або 30 з у максимальному темпі відстукати на телеграфному ключі або щупом по контактній площадці тремометра. Частота рухів фіксується за допомогою лічильника електроімпульсів. Вимір проводять двічі - в умовах фона й безпосередньо перед виходом на старт. Збільшення максимального темпу (уд/хв) більш ніж на 3-5% є показником мобілізаційної готовності, оптимального стресу. Нездатність спортсмена в умовах змагань досягти фонового результату в тепінг-тесті розцінюється як показник збудливої форми стресу (падіння темпу не більше 5-7% стосовно тла) або як прояв гальмової форми (погіршення більш ніж на 8-10%).

    Для оцінки психічного стану спортсмена може застосовуватися наступна модифікація цього тесту. Спорт?/p>