Психіатричний прогноз
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
Психіатричний прогноз
Здатність передбачення майбутнього входить у сферу обовязків лікаря. Прогноз є доповненням діагнозу. У підручниках клінічної медицини опис хвороби підрозділяється звичайно в такий спосіб: етіологія, патологія, діагноз, прогноз, терапія. Знаючи протікання якогось явища, його причину, механізми виникнення й прояву, можна з більшою або меншою ймовірністю передбачати його протікання в майбутньому. Ця ймовірність пропорційна знанню явища. Прогноз впливає на терапевтичний процес. Інакше, коли відомо, що хворому вже нічим допомогти не можна, ніж тоді, коли ще є шанси на лікування. Це - одне із найважчих рішень у професії лікаря. Тому що кожному лікареві відомо, як часто прогнози бувають помилковими. Трапляється, що по всіх канонах медицини хворий повинен був умерти, у той час як він приходить у стан найкращого здоровя.
Трапляється також, на жаль, і зворотне. Явища, повязані з життям, не вдається передбачати з такою ж ступенем імовірності, як явища неживої природи й техніки, тому що вони мають своєрідну автономію, тобто кожний живий організм має свою специфічну систему керування (генетична, ендокринна й нервова системи). Знаючи навіть всі діючі на нього фактори, що звичайно неможливо, не можна передбачати, як вони будуть інтегровані і якого рішення будуть результатом цієї інтеграції.
У випадку соціальних явищ прогноз представляється ще більш важким, тому що тут справа стосується майбутнього багатьох індивідів, а майбутнє кожного з них невідомо. Навіть якби воно було відомо, важко було б пророчити, у які структури організуються звязки між окремими індивідами. З іншого боку, однак, спостереження великої кількості індивідів краще дозволяє зрозуміти закономірності, недоступні індивідуальному аналізу. Тому іноді простіше передбачати долі цілого суспільства, ніж окремого індивіда. На тій же самій основі легше визначити шлях потоку, ніж окремої краплі.
Людина, подібно, втім, будь-якій живій істоті, повинен проектувати себе в майбутнє. Тому що рисою життя є прагнення до майбутнього. Футурологія дорівнює в магічному виданні, як і в науковому, завжди користувалася популярністю. Людина хоче знати, яким буде майбутнє, до якого він увесь час із таким зусиллям прагне. Тому що кожне його навіть саме незначне рішення й кожна активність є трансформація майбутнього часу в минуле. Одна з можливостей вибирається й реалізується. Futurum заміняється Huperfectum. Випробовуючи почуття постійного перетворення того, що було, у те, що вже стало, живучи як би на самому краї майбутнього, там, де воно в моменті теперішнього часу перетворюється в минуле, людина хотіла би заглянути в майбутнє подалі. Індивід стоїть на границі минулого й майбутнього, з яких перше є як би країною власною й знайомою, а друге - чуже і невідомої, дуже прагне з новою країною ознайомитися, але, на жаль, паспорта цієї країни не має. Втім, такий паспорт не дуже-те б і допоміг, оскільки країна увесь час перебуває зоні незведеного, і місцем її виникнення є критична границя.
З біологічної точки зору майбутнє окремого організму в загальних, принаймні, обрисах утримується в його генетичному коді. З багатьох можливостей, які він містить, у ході життя, імовірно, реалізується тільки їхня частина. Істотні зміни генетичних планів, завдяки яким виникає новий вид, є справою дуже тривалого часу. З великою ймовірністю можна прийняти, що генотип людини не змінився протягом останніх декількох десятків і навіть більше тисячоріч. Залежно від умов середовища змінюються тільки можливості його реалізації. Наприклад, розумові здатності можуть бути використані для розшукування слідів у лісі, або для проведення наукового дослідження, фізичні здатності - для боротьби з диким звіром або ворогом, або в спортивних змаганнях. Почуття агресії можуть одержати розрядку у формі вбивства або знищення супротивника безкровним способом і т.д.
Розвиток можливостей, що втримуються в генотипі, залежить, отже, від середовища. Різкі зміни середовища часто приводять до еволюційного стрибка. Тоді проявляються ті генетичні можливості, які в даному середовищі не мали можливості реалізації. Індивіди, наділені такими можливостями, мають більші шанси на виживання в порівнянні з тими, які їх не мають. Швидше створюються нові раси й види.
Біолог, що займається футурологією, не може обійтися без діагнозу й прогнозу умов середовища, у якій живе досліджуваний їм живий організм. Займаючись людиною, вона перебуває в особливо скрутному стані, тому що середовищем людини є, насамперед, інші люди й продукти їх матеріальної й духовної культури. Коло спостереження замикається; у пошуках майбутньої людини в його умовах середовища знову вертаємося до людини.
Зустрічаються люди, наділені здатністю передбачати майбутнє. Вони бачать його звичайно в образній формі. На чому ґрунтуються ці здатності - дотепер невідомо. Подібно телепатичним здатностям, здатності ясновидіння ставляться до нової, області, психології, що стала популярною в останні роки, так званої парапсихології. Спостереження за поводженням тварин указують на те, що вони іноді мають здатність передчувати майбутні події, наприклад, морозну зиму, землетруси й т.п. Імовірно, сигнали, не сприймані людиною, застерігають їх у відношенні того, що повинне відбуватися в майбутньому. Імовірно, досвідчений лікар по незначних ознаках, не сприйманим лікарем з більше слабкою спостережливістю й інтуїцією, може правильно передбачати майбутнє свого пацієнта. Історик, або соціолог, ч?/p>