Професійна освіта у вищих навчальних закладах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ю, використовується на занятті.
Структурними елементами проблемного навчання виступають наступні методичні прийоми:
- актуалізація вивченого матеріалу;
- створення проблемної ситуації;
- постановка навчальної проблеми;
- побудова проблемної задачі;
- розумовий пошук і вирішення проблеми (формулювання гіпотези чи декількох гіпотез, заснованих на припущеннях і уже відомих фактах; доказ гіпотез, аналіз можливих помилок, пророкування природних наслідків з кожної гіпотези, узагальнення);
- перевірка рішення проблеми і повторення.
"Проблемна ситуація", "навчальна проблема" і "проблемна вдача" основні поняття цієї дидактичної технології.
Проблемна ситуація усвідомлене субєктом утруднення, шляхи подолання якого вимагають пошуку нових знань, нових способів дій. Проблемна ситуація джерело мислення. Але з цього не випливає, що всяке психологічне утруднення неодмінно спонукує мислення. Так, якщо у студента, який не вивчав електротехніку, запитати: "чи буде ротор асинхрон-ного двигуна з розімкнутим фазним ротором обертатися при підключенні об-мотки статора до мережі?" процес мислення не виникне, тому що в субєкта немає для цього необхідних вихідних даних. Щоб проблемна ситуація стала джерелом мислення, вона повинна бути прийнята субєктом до рішення. А це можливо, якщо в субєкта є достатні вихідні знання, що відповідають предметному змісту ситуації.
Крім того, проблемна ситуація може виникнути:
- коли студенти зустрічаються з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах;
- коли є протиріччя між теоретично можливим шляхом вирішення проблеми і його практичною нездійсненністю;
- унаслідок протиріччя між практично доступним результатом і відсутністю знань для теоретичного обґрунтування;
- якщо студент не знає способу вирішення поставленої задачі, не може дати пояснення новому факту в навчальній і життєвій ситуації, тобто усвідомлює недостатність колишніх знань для такого пояснення. У цьому випадку проблемна ситуація переростає в навчальну проблему.
Навчальна проблема це проблемна ситуація, прийнята субєктом до вирішення на основі наявних у нього засобів (знань, умінь, досвіду пошуку). Навчальна проблема зазвичай виражається у формі питання. Ознаки навчальної проблеми: наявність проблемної ситуації, визначена готовність субєкта до пошуку рішення, можливість неоднозначного рішення.
Проблемна задача це навчальна проблема, розвязувана за визначених умов чи параметрів. Прикладом проблемної задачі може бути таке завдання: "Визначіть чинники інтегрованого захисту зернових культур від хвороб та шкідників". (Зрозуміло, таке завдання буде проблемним, якщо відповідь ще невідома студентам).
Усяка навчальна проблема і проблемна задача є штучною дидактичною конструкцією, оскільки вони спеціально будуються з навчальною метою.
Постановка проблемної ситуації, створення умов для її переходу в навчальну проблему, конструювання проблемної задачі це лише початковий момент у проблемному навчанні. Далі студенти під спрямовуючим впливом викладача повинні самостійно виконати наступні творчо-розумові операції:
- висунути можливі варіанти вирішення пізнавальної проблеми, висловити гіпотези;
- теоретично чи практично перевірити гіпотези;
- сформулювати пізнавальний висновок.
Проблемне навчання складається з двох взаємозалежних елементів: проблемного викладання і проблемного навчання.
Проблемне викладання це діяльність викладача, яка забезпечує умови проблемного навчання студентів шляхом навмисного створення системи послідовних проблемних ситуацій.
Проблемне навчання особлива структура творчої навчальної діяльності студентів щодо засвоєння знань і способів діяльності з наявністю аналізу проблемних ситуацій, формулювання проблем та їх вирішення за допомогою висування припущень, обґрунтування і доказів гіпотез.
У педагогічній практиці розрізняють три методи проблемного навчання, що характеризуються своїми системами дій викладача і студентів: проблемне викладення навчального матеріалу, частково-пошуковий і дослідницький метод.
Сутність проблемного викладення навчальної інформації полягає в тому, що, створивши проблемну ситуацію, викладач не просто повідомляє кінцеві висновки науки, а показує "ембріологію істини" (А.І. Герцен), тобто відтворює якоюсь мірою шлях до відкриття, розкриває внутрішні протиріччя, демонструє сам шлях наукового пошуку.
Методику взаємодії викладача і студентів при проблемному викладі представлено у табл.1[74].
1.Бінарний процес при проблемному викладі навчального матеріалу
Дії викладачаДії студентівАктуалізація досліджуваного матеріалуВідтворення раніше вивченого матеріалуПостановка задачіСприйняття й усвідомлення метиСтворення проблемної ситуації, постановка навчальної проблемиУсвідомлення проблемиДемонстрація шляху наукового відкриття:
- розкриття внутрішніх протиріч, що виникли при вирішенні проблеми,
- міркування вголос,
- висловлення гіпотез (пропозицій),
- аналіз їх і обговорення Слухання і сприйняття логічно стрункого викладуДоказ істинності за допомогою досвіду, або розповіді про експеримент, проведений вченимиВідповіді на окремі питання викладачаУзагальнення, формулювання висновківСпівпереживання результатів експериментівПередб?/p>