Промивка пСЦщаноi пробки
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
насунутСЦ СЦз значними амплСЦтудами на вСЦдклади ВнутрСЦшньоi зони Передкарпатського прогину.
ОрСЦвська скиба складаСФться СЦз ряду перекинених асиметричних складок, що насунутСЦ одна на одну, котрСЦ беруть участь у побудовСЦ Бориславського та СхСЦдницького родовищ.
ВСЦдклади Берегового насуву перекривають Глибинну складку ВнутрСЦшньоi зони Передкарпатського прогину, котра СЦменуСФться Бориславською Глибинною складкою. Складка представляСФ собою лежачу антиклСЦналь СЦз крутим пСЦдвернутим СЦ зрСЦзаним насувом пСЦвнСЦчно-схСЦдним крилом СЦ похилим пСЦвденно-захСЦдним. Складка ускладнена серСЦСФю порушень. З пСЦвнСЦчного заходу Бориславська Глибинна складка обмежена Раточинським скидо-зсувом, а на пСЦвденному сходСЦ по тектонСЦчному порушенню Трускавецький скид граничить з дСЦлянкою ПомСЦрки. ПСЦвденною границею покладу СФ контурнСЦ води.
Поклади нафти Бориславськоi Глибинноi складки повязанСЦ з воротищенськими, поляницькими, менСЦлСЦтовими, попельськими, витвицькими та ямненськими вСЦдкладами.
У воротищенськСЦй свСЦтСЦ нафтоносними СФ пСЦсковики, що залягають серед алевролСЦтСЦв СЦ аргСЦлСЦтСЦв. Загальна товщина 90-340м.
НафтоноснСЦ пСЦсковики поляницькоi свСЦти залягають лСЦнзовидно СЦ представляють нафтоносну товщу в 100 СЦ бСЦльш метрСЦв при ефективнСЦй товщСЦ 2м СЦ пористостСЦ 9,9%.
У менСЦлСЦтовСЦй свСЦтСЦ нафтоносними СФ пСЦсковики, ефективна товщина окремих пластСЦв яких змСЦнюСФться вСЦд 0,5 до 10м. Середня сумарна товщина пластСЦв складаСФ 90м, пористСЦсть-10,1%.
У пСЦдошвСЦ менСЦлСЦтових вСЦдкладСЦв залягаСФ "бориславський пСЦсковик" -основний промисловий обСФкт розробки Бориславського родовища. Середня глибина залягання його 1200м, товщина - 10-40м, ефективна потужнСЦсть -17,5м, пористСЦсть - 11,7%.
ПростежуСФться "бориславський пСЦсковик" по всСЦй площСЦ родовища. Представлений пСЦсковиками вСЦд дрСЦбно- до великозернистих, слабовапнистими, кварцевими з невеликою домСЦшкою глауконСЦту, мСЦсцями -щСЦльними пСЦсковиками та алевролСЦтами. Пласт "бориславського пСЦсковика" неоднорСЦдний по потужностСЦ. В ньому зустрСЦчаються глинистСЦ прошарки товщиною вСЦд 0,5 до 5м.
ПопельськСЦ нафтоноснСЦ вСЦдклади еоцену Глибинноi складки представленСЦ пСЦсковиками, що залягають двома горизонтами в товщСЦ глинистих порСЦд на глибинах 1275м СЦ 1350м. ЕфективнСЦ товщини горизонту змСЦнюються вСЦд 3 до 48м, складаючи в середньому 18,6м. пористСЦсть-10,1%.
Нафтоносний поклад у витвицьких вСЦдкладах повязаний з проверстками СЦ лСЦнзами пСЦсковикСЦв. Середня глибина залягання 1400м; ефективна товщина 2-30м, при середнСЦй - 9,6м, пористСЦсть-11,8%.
Найнище на родовищСЦ залягаСФ ямненський пСЦсковик. Загальна товщина його - 40-60м, ефективна - 24,7м, пористСЦсть - 12.2%.
ВНК покладСЦв Глибинноi складки проходить по СЦзогСЦпсах 1080м в пСЦвденно-захСЦднСЦй частинСЦ, 960-1000м - в пСЦвденнСЦй.
1.5 НафтогазоводоноснСЦсть
Визначення колекторських властивостей порСЦд проводилося, в основному, за керновим матерСЦалом свердловин, що були пробуренСЦ пСЦсля 1945 року, в лабораторСЦях ЛьвСЦвського фСЦлСЦалу АН УРСР та ЦНДЛ НПУ тАЮБориславнафта". Але зважаючи на недостатню кСЦлькСЦсть даних побудови карт пористостей не проводилося.
ПрямСЦ визначення параметрСЦв нафтонасиченостСЦ в лабораторних умовах пСЦсля довготривалоi розробки родовища давали результати, якСЦ характеризували величини залишковоi нафтонасиченостСЦ, ще й до того ж занижувалися СЦз-за недосконалостСЦ самоi методики. Тому величини початковоi нафтонасиченостСЦ, якСЦ були прийнятСЦ при пСЦдрахунку запасСЦв, визначалися як похСЦднСЦ вСЦд параметру насиченостСЦ звязаною водою.
РЖз-за недостатнього висвСЦтлення продуктивного розрСЦзу керновим матерСЦалом СЦ геофСЦзичними дослСЦдженнями побудова статистичних рядСЦв розпродСЦлення проникностСЦ неможлива.
1.6 КолекторськСЦ властивостСЦ продуктивних горизонтСЦв
У БориславськСЦй СЦ ПСЦвденно-БориславськСЦй глибинних складках продуктивними СФ пСЦсковики ямненських, нижньоеоценових, верхньоеоценових, менСЦлСЦтових, поляницьких та воротищенських вСЦдкладСЦв.
ЯмненськСЦ вСЦдклади складенСЦ пСЦсковиками з прошарками алевролСЦтСЦв. Керн вСЦдбирався з 13 свердловин (39 зразкСЦв). ПСЦсковики характеризуються добрими колекторськими властивостями СЦ, як правило, слабо зцементованСЦ. Товщина пСЦсковикСЦв ямненськоi свСЦти змСЦнюСФться вСЦд 34 до 109м, середня -67м. Ефективна товщина, видСЦлена на основСЦ каротажу, змСЦнюСФться вСЦд 12 до 64м, середня-31,1м. ПористСЦсть, за даними аналСЦзСЦв, змСЦнюСФться вСЦд 0,28% до 13,4%, проникнСЦсть (0,1 - 6,8) 10-15м2. КоефСЦцСЦСФнт пСЦщанистостСЦ 0,479, коефСЦцСЦСФнт розчленування 7. Пласти мають складну будову.
В нижньоеоценових вСЦдкладах, якСЦ складенСЦ пСЦсковиками, алевролСЦтами, аргСЦлСЦтами, продуктивними СФ прошарки пСЦсковикСЦв невеликоi товщини, якСЦ часто залягають лСЦнзовидно. Ефективна товщина пСЦсковикСЦв змСЦнюСФться вСЦд 4 до 45м, середня - 14,4м. Керн вСЦдбирався з 17 свердловин (56 зразкСЦв). ПористСЦсть змСЦнюСФться вСЦд 0,8% до 14,9%, проникнСЦсть (0,1-28,9) 10-15м2. КоефСЦцСЦСФнт пСЦщанистостСЦ 0,064, коефСЦцСЦСФнт розчленування 9. Пласти мають складну будову.
ПСЦсковики верхньоеоценовоi свСЦти часто перешаровуються аргСЦлСЦтами, на в розрСЦзСЦ переважають, а також алевролСЦтами. Ефективна товщина икжшишв змСЦнюСФться вСЦд 4 до 24м, в середньому складаСФ 12м. ПСЦсковики вСЦдносно добре прослСЦдковуються по площСЦ, особливо в верхнСЦй частинСЦ розрСЦзу. Керн вСЦдбирався з 23 свердловин (56 зразкСЦв). ПористСЦсть змСЦнюСФться нд 2% до 15,6%, проникнСЦсть (0,01-10,6) 10-15м2. КоефСЦцСЦСФнт пСЦщанистостСЦ 00,84 коефСЦцСЦСФнт розчленування 7. Пласти мають складну будову.
Бориславський пСЦсковик складений дрСЦбно-, середньо- СЦ крупнозерни