Промивка пСЦщаноi пробки
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?ького СЦ Бориславського блокСЦв.
Основним обСФктом розробки СФ Бориславська глибинна складка, де зосереджено 90% запасСЦв нафти.
Вперше запаси нафти Бориславськоi глибинноi СЦ Насуву (дСЦлянка МСЦрСЦам) були затвердженСЦ ДКЗ 27.05.1950р. СЦ 27.04.1951р. У 1959 ДКЗ затвердила запаси нафти Бориславськоi глибинноi складки, ПСЦднасуву СЦ дСЦлянок Насуву (МЕП та МСЦрСЦам). У 1969 роцСЦ ЦКЗ прийняла на баланс запаси нафти та газу Попельськоi та Нижньо-Попельськоi складок.
1.2 ОрогСЦдрографСЦя
КлСЦмат помСЦрно-континентальний з дещо пСЦдвищеною вологСЦстю. РСЦчна кСЦлькСЦсть опадСЦв складаСФ 800-900мм. ТривалСЦсть перСЦоду з середньодобовою температурою +10С складаСФ у передгСЦрi 160-165 днСЦв, у гСЦрськСЦй частинСЦ-135-150 днСЦв. В орографСЦчному вСЦдношеннСЦ територСЦю Бориславського родовища можна подСЦлити на двСЦ частини: ПСЦвденно-захСЦдну, що характеризуСФться гСЦрським рельСФфом СЦ пСЦвнСЦчно-схСЦдну, виражену передгСЦрям.
ГСЦрська частина району характеризуСФться типовим ландшафтом гСЦр середньоi висоти. Система орСЦСФнтована на пСЦвнСЦчний схСЦд СЦ складаСФться з ряду паралельних хребтСЦв. Головним геоморфологСЦчним елементом системи СФ Магурський хребет з горою ДСЦл ВерхнСЦй (801м) СЦ СЦншими висотами з абсолютними вСЦдмСЦтками 735-620м. У передгСЦрi абсолютнСЦ вСЦдмСЦтки коливаються в межах 360-400м. ГСЦдрографСЦчна сСЦтка району представлена р.Тисменицею з мСЦлкими притоками СЦ струмками.
1.3 СтратиграфСЦя
В геологСЦчнСЦй будовСЦ родовища приймають участь крейдовСЦ, палеогеновСЦ СЦ неогеновСЦ вСЦдклади, якСЦ належать до Скибовоi зони Карпат, Бориславсько-Покутськоi (РЖ , II СЦ III яруси антиклСЦнальних структур) та СамбСЦрськоi зон Передкарпатського прогину.
НайбСЦльш детально вивчений стратиграфСЦчний розрСЦз в РЖ структурному ярусСЦ Бориславсько-Покутськоi зони. Опис його приводиться у вСЦдповСЦдностСЦ з унСЦфСЦкованою схемою УкрНДГРРЖ, запропонованою для Передкарпатського прогину в 1965 роцСЦ.
Структурно-тектонСЦчна одиниця Бориславсько-Покутськоi зони в Бориславському нафтопромисловому районСЦ складена флСЦшовими крейдо-палеогеновими та моласовими неогеновими вСЦдкладами.
РЖ структурний ярус в стратиграфСЦчному вСЦдношеннСЦ представлений вСЦдкладами стрийськоi свСЦти верхньоi крейди, ямненськоi свСЦти палеоцену, манявськоi, вигодськоi СЦ бистрицькоi свСЦт еоцену, нижньоменСЦлСЦтовоi пСЦдсвСЦти олСЦгоцену, поляницькоi та воротищенськоi свСЦт мСЦоцену.
Крейдова система представлена вСЦдкладами стрийськоi свСЦти, що складена комплексом тонкоритмСЦчного глинисто-пСЦщаного флСЦшу у виглядСЦ сСЦрих до свСЦтло-сСЦрих вапнистих, дрСЦбнозернистих пСЦсковикСЦв, алевролСЦтСЦв та темно-зелених аргСЦлСЦтСЦв з рСЦдкими проверстками мергелСЦв, вапнякСЦв СЦ конгломератСЦв. Розкрита товща вСЦдкладСЦв РЖ ярусу структур 37-332м.
Палеогенова система представлена палеоценовим, еоценовим та олСЦгоценовим вСЦддСЦлами. ПалеоценовСЦ вСЦдклади вираженСЦ ямненськими грубоуламковими свСЦтло-сСЦрими та сСЦрими вапнистими пСЦсковиками, рСЦдше аргСЦлСЦтами, вапняками та конгломератами. ВСЦдклади ямненськоi свСЦти чСЦтко вСЦдбиваються за промислово-геофСЦзичними матерСЦалами СЦ служать хорошим репером у Бориславському нафтопромисловому районСЦ. Товщина свСЦти змСЦнюСФться вСЦд 45 до 125м у Бориславсько-ПокутськСЦй зонСЦ та вСЦд 62 до 167м у БереговСЦй зонСЦ Скибових Карпат.
ЕоценовСЦ вСЦдклади представляють собою пСЦiано-глинистий флСЦш, в якому видСЦляСФться товща тонкоритмСЦчного флСЦшу манявськоi свСЦти, вище -пСЦсочнСЦ вСЦдклади вигодськоi свСЦти СЦ зверху - тонкоритмСЦчнСЦ бСЦльш глинистСЦ утворення бистрицькоi свСЦти.
ЕоценовСЦ пСЦсковики свСЦтло-сСЦрСЦ, кварцевСЦ, великозернистСЦ алевролСЦти та аргСЦлСЦти темно-сСЦрСЦ СЦз зеленуватим вСЦдтСЦнком. Середня товщина еоценових вСЦдкладСЦв РЖ ярусу структур складаСФ 355м.
ОлСЦгоценовСЦ вСЦдклади представленСЦ, в основному, нижньоменСЦлСЦтовою пСЦдсвСЦтою, складеною чергуванням проверсткСЦв аргСЦлСЦтСЦв, алевролСЦтСЦв та пСЦсковикСЦв з перевагою аргСЦлСЦтСЦв у верхнСЦй частинСЦ СЦ пСЦсковикСЦв у нижнСЦй. АргСЦлСЦти чорнСЦ, темносСЦрСЦ, з коричневим вСЦдтСЦнком, невапнистСЦ. АлевролСЦти СЦ пСЦсковики сСЦрСЦ, темносСЦрСЦ до чорних, вапнистСЦ, дрСЦбнозернистСЦ, кварцевСЦ.
СереднСФ значення товщин нижньоменСЦлСЦтовоi пСЦдсвСЦти РЖ та II ярусСЦв структур дорСЦвнюСФ вСЦдповСЦдно 156м, 173м, у СкибовСЦй покрСЦвлСЦ - 161м. На прозмитСЦй поверхнСЦ менСЦлСЦтових вСЦдкладСЦв незгСЦдно залягають флСЦшевСЦ утворення поляницькоi свСЦти, вСЦк яких СФ перехСЦдним палеоген-неогеновим.
ПоляницькСЦ вСЦдклади представленСЦ, в основному, свСЦтло-сСЦрими СЦ темно-сСЦрими вапнистими аргСЦлСЦтами СЦз рСЦдкими проверстками свСЦтло-сСЦрих, сСЦрих алевролСЦтСЦв СЦ сСЦрих, темно-сСЦрих до чорних, вапнистих пСЦсковикСЦв. РЖнколи зустрСЦчаються гравСЦйно-геологСЦчнСЦ конгломерати, якСЦ складаються СЦз уламкСЦв пСЦсковикСЦв, вапнякСЦв, аргСЦлСЦтСЦв, фСЦлСЦтСЦв. РозмСЦр уламкСЦв - вСЦд 0,3 до 2,5 см.
Середня товщина поляницьких вСЦдкладСЦв РЖ та II ярусСЦв структур вСЦдповСЦдно 389 та 217м.
Неогенова система представлена воротищенською свСЦтою мСЦоцену, лСЦтологСЦчно складеною глинами, аргСЦлСЦтами, у верхнСЦй частинСЦ -грубоуламковими породами СЦз проверстками пСЦсковикСЦв, алевролСЦтСЦв, аргСЦлСЦтСЦв та глин.
СереднСЦ товщини у РЖ та II ярусах структур складають вСЦдповСЦдно 157 СЦ 677м.
1.4 ТектонСЦка
У тектонСЦчному вСЦдношеннСЦ Бориславське родовище повязане СЦз зоною стикування двох великих тектонСЦчних елементСЦв: Скибовою зоною Карпатськоi складчатоi областСЦ та Бориславсько-Покутською зоною Передкарпатського прогину.
Скибова зона в межах Бориславського родовища представлена двома крайнСЦми пСЦвнСЦчно-схСЦдними скибами - ОрСЦвською та Береговою, якСЦ