Прогнозування податку на додану вартість (ПДВ)
Доклад - Экономика
Другие доклады по предмету Экономика
°рактерна значна кількість ризиків. Це в першу чергу повязано зі значною часткою експорту у ВВП України.
Поняття ризик прогнозування ПДВ позначає ймовірність недовиконання прогнозних показників ПДВ на деяку фіксовану відносну величину
Р?=P(x?xпр(1-?)),
де ? набуває значення 0,01, 0,05, 0,1, 0,2.
Якщо як прогнозний показник використовується очікувана величина надходжень за будь-якою моделлю обробки статистичної інформації на базисному інтервалі, ймовірність недовиконання Р0=0,5. У міру збільшення величини недовиконання відповідна величина ймовірності прямує до 0. Тобто ймовірність суттєвих недовиконань, (? =>1) прогнозних сум надходжень ПДВ до бюджету незначна, якщо не існує обєктивних причин, які призводять до цього.
Досвід планування та прогнозування ПДВ в Україні свідчить про наявність значних ризиків, властивих цьому процесу. Це в свою чергу призводить до недовиконання планових показників бюджету. Зменшення ступеня ризику прогнозування та планування бюджету можливе з допомогою введення кількісних показників граничного ступеня ризику планування бюджету. Законодавче введення таких показників за умов використання сучасних методів прогнозування податкових надходжень (аналізу числових рядів) може суттєво покращити бюджетне планування.
Причини виникнення ризику прогнозування та планування надходжень ПДВ, за характером, поділяються на обєктивні та субєктивні. До обєктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування та прогнозування ПДВ можна віднести:
значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;
нестабільність та мала потужність внутрішнього ринку;
зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ окремим галузям та регіонам (вільні економічні зони та регіони пріоритетного розвитку);
нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;
тінізація економіки та розповсюдження схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету;
заполітизованість прийняття економічних рішень тощо.
До субєктивних причин невідповідності планових та фактичних показників належать такі:
недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;
завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;
відсутність в наявних прогнозах врахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.
Прогнозування та динаміка надходжень від податку на додану вартість залежить від механізму його адміністрування, який потребує перегляду та вдосконалення.
У процесі адміністрування ПДВ застосовуються різні схеми ухилення від його сплати та отримання незаконного права па відшкодування його з бюджету.
Для унеможливлення створення "фіктивних" підприємств та їх використання для ухилення від сплати ПДВ і його незаконного відшкодування слід, на нашу думку, удосконалити порядок реєстрації підприємств. Зокрема, пропонуємо ввести до законодавства норми щодо позбавлення права на збільшення податкового кредиту платників податку, які мають безпосередні господарські відносини з субєктом господарювання, діяльність якого у судовому порядку визнана фіктивною та припинена. На нашу думку, необхідно
також: нормативно визначити поняття "фіктивний субєкт господарської діяльності", "фіктивне підприємництво"; надати правоохоронним та контролюючим органам права щодо здійснення контролю над державною реєстрацією субєктів підприємницької діяльності , зокрема щодо перевірки достовірності наданої інформації; передбачити норми про адміністративну і кримінальну відповідальність за подання для державної реєстрації документів, що містять недостовірні дані, за використання для реєстрації чужого паспорта, а також про притягнення за протиправні діяння до юридичної відповідальності осіб, які здійснили державну реєстрацію з порушенням законодавства; створити дані автоматизовані бази фіктивних фірм та загублених паспортів, які були б доступні для правоохоронних, контролюючих органів та cубєктів підприємницької діяльності.
Аналіз законодавства переконує у потребі удосконалення норм Закону України від 4 квітня 1997 р. "Про податок на додану вартість", який містить численні правові колізії у сфері адміністрування ПДВ, а сам механізм його адміністрування є невиправдано складним, непрозорим та неефективним. Зокрема, його принциповими недоліками є наявність економічно невиправданих пільг з ПДВ та недосконалого механізму контролю за їх застосуванням; складність систем податкового та бухгалтерського обліку, не уніфікованих між собою[ 1,113].
На мою думку, потрібно:
1. Установити диференційовані ставки ПДВ. Введення диференційованої шкали ПДВ ( зменшення ставок на товари поширеного попиту) давно вже стало актуальним завданням для України. Витрати на товари поширеного попиту складають значну частку в бюджеті малозабезпечених верств населення. Немає сумніву, що такий крок приведе до підвищення добробуту більшості членів суспільства.
2. Увести помісячне звітування платників ПДВ, що застосовують спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільних надходжень до Державного бюджету.
3. Привести у відповідність до діючих законодавчих актів нормативні документи податкової служби, що позитивно вплине на взаємовідносини між платниками податків та органами податкової служби.
4. З метою збільшення надходжень податку на додану вартіс