Прогнозування податку на додану вартість (ПДВ)
Доклад - Экономика
Другие доклады по предмету Экономика
? адміністративно територіальних утворень.
Використовуються методи оцінки обсягів податкових надходжень, які базуються на застосуванні регресійних моделей, а також моделей з використанням методів головних компонентів та метод кластеризації.
Потужним інструментарієм для прогнозування обсягів податкових надходжень є економетричні моделі. Найбільш відомі з них:
Словацька економетрична модель для фіскального сектора;
Модель MPS спільна економетрична розробка Федерального резервного бюро Міністерства зовнішньої торгівлі США та Пенсильванського університету;
Модель DRI, яку розроблено на основі Брукінгської моделі та моделі Уартона;
Модель Дьюзенбері-Екстейна-Фромма (або DEF-модель), яка описує поквартальний розвиток економіки США в умовах рецесії;
Модель BEA квартальна модель, яку розроблено в Бюро економічного аналізу США;
Мічіганська квартальна економетрична модель (MQEM), яку сформовано на базі моделі Сьюта. Складається з шести основних блоків, які описують: рівень заробітної плати і цін, виробництва і зайнятості, витрат і доходів, відсоткових ставок та обсягу виробництва.
Можна виділити два основні підходи до класифікації методів прогнозування податкових надходжень ( у тому числі ПДВ). В основі першого економічний підхід до закономірності розвитку процесу. Другий підхід базується на використанні економіко-математичних методів прогнозування. Між собою вони переплітаються, адже моделі, побудовані на економічному підході, реалізовуються через економіко-математичні методи.
До першої групи можна віднести такі:
метод реальної(ефективної) ставки;
метод репрезентативної податкової системи;
метод макроекономічних показників;
макроекономічний інтегрований метод;
метод міжгалузевого балансу;якісні методи.
До другої групи відносяться:
аналітичні методи динамічних рядів (аналіз тимчасових рядів);
каузальні (причинні) методи;
балансові методи.
Рішення про вибір методу прогнозування податку на додану вартість залежить від багатьох факторів, які потребують великої кількості ретроспективних даних. Якщо вони відсутні, або ж їх одержання повязане з великими витратами, то використання таких даних є недоцільним. Іншим релевантним фактором є горизонт прогнозування. Одні методи більш придатні для складання короткострокових прогнозів, інші для довгострокових.
На виконання Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671 „Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість ” Державною податковою адміністрацією разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Державною митною службою, а також за участі Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів, Академії Державної податкової служби України, Національного Інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, Інституту економічного прогнозування НАН України розроблено Методику прогнозування надходжень податку на додану вартість,згідно якої розраховуються прогнозні надходження податку на додану вартість при формуванні проекту державного бюджету.
Метою розроблення єдиної Методики є підвищення обґрунтованості прогнозних розрахунків надходжень податку на додану вартість до Державного бюджету України, а також досягнення узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів податкових надходжень.
На основі Методики прогнозування надходжень податку на додану вартість розроблено функціональну макроекономічну імітаційну модель податку на додану вартість.
В макроекономічній імітаційній моделі ПДВ реалізовано механізм залежності між показниками соціально-економічного розвитку країни та надходженнями податку, що дає можливість не тільки підвищити обґрунтованість та точність прогнозів податкових надходжень, а й забезпечити комплексність та узгодженість прогнозів економічного та соціального розвитку країни.
Імітаційна модель прогнозування ПДВ дозволяє відстежувати вплив показників соціально-економічного розвитку України на обсяги його надходжень. Визначення динаміки ПДВ здійснюється в розрізі таких кодів бюджетної класифікації:
ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
ПДВ з ввезених на територію Україну товарів;
Бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами.
Загальний підхід, що застосовується в імітаційній моделі, ґрунтується на визначенні розрахункової бази оподаткування ПДВ на основі показників соціально-економічного розвитку та відносної реальної ставки оподаткування. Остання враховує вплив додаткових чинників (наприклад, пільг) на обсяги надходжень податку. Реальна ставка податку відображає фактичний рівень оподаткування, що склався відносно відповідної бази. Співвідношення реальної ставки та ставки, визначеної законодавством відображає вплив чинників, умовно визначених як пільги з оподаткування. Динаміка цього співвідношення відображає зміни в нормативному регулюванні та адмініструванні ПДВ.
Модель дозволяє враховувати вплив динаміки та змін конюнктури внутрішнього попиту (кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, роздрібного товарообороту підприємств, обсягів реалізації послуг населенню, валового нагромадження основного капіталу на надходження податку). Особливістю моделі є врахування сегментів вітчизняних товарів та послуг у складі компонентів внутрішнього попиту.
Враховується також вплив динаміки