Прогнозування ПДВ
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
внутрішній" у 2,5, а в 2008 році - у 7,6 раза, тобто 88 відсотків надходжень податку отримано за рахунок імпорту. Така ситуація склалася внаслідок погіршення стану торгового балансу, недоліків у адмініструванні податку на додану вартість та збільшення кількості ухилень від сплати податку і предявлення незаконних вимог щодо його відшкодування.
За результатами 2008 року виконання планових завдань по збору основних податків становили (88% всіх надходжень ПДВ забезпечено ДМСУ):
Показникмлрд.грн.% до плануПДВ із ввезених товарів79.499%ПДВ із вітчизняних товарів (сальдо)10.674%Джерело:
У січні 2010 року органами державної податкової служби зібрано 3,8 млрд. гривень податку на додану вартість (без урахування здійсненого бюджетного відшкодування податку), тоді як у січні минулого року 4,1 млрд. гривень [1].
Обсяги відшкодування з бюджету податку на додану вартість зменшились на 1,6 млрд. гривень. Якщо у січні 2009 року з бюджету було відшкодовано 2,3 млрд. грн., то у січні цього року лише 698,4 млн. грн.
При цьому, за оперативними даними платіжного балансу за жовтень 2009 року (період, за підсумками якого відшкодування ПДВ вже могло бути здійснено у січні 2010 року) спостерігалося зростання вартісних обсягів експорту товарів, які склали 4,2 млрд. доларів США, збільшившись порівняно з попереднім місяцем на 11,9%. Таке збільшення відбулося переважно за рахунок зростання обсягів експорту металургійної (на 18,3%) та машинобудівної (на 8,8%) продукції [2].
Серед усіх податків ПДВ є лідером за кількістю змін, що вносяться до законодавчих актів, які визначають порядок його застосування. Хоча це і викликає багато нарікань у звязку з тим, що ускладнюється робота податкових органів і планування підприємцями своєї діяльності, уникнути цього неможливо, оскільки податкова система України перебуває на стадії розбудови. Найбільш важливим кроком по наближенню вітчизняного ПДВ до норм прийнятих в розвинених країнах, було прийняття в 1997 р Закону України "Про податок на додану вартість". Однак, прийняття цього Закону не досягло іншої важливої мети - створення сприятливого податкового режиму для розвитку промисловості, наслідки дії деяких положень Закону призвели в ряді випадків до посилення податкового тиску на виробництво [3, 111].
Аналіз свідчить, що в Україні більше уваги приділяється фіскальній дії ПДВ та недостатня увага відводиться його регулюючій функції, хоча кожний елемент механізму ПДВ може бути використаний з метою забезпечення позитивного регулюючого впливу податку на економічні процеси. Проте в Україні маніпулювання елементами механізму ПДВ є безсистемним, і не завжди науково обґрунтованим, а неконтрольований вплив ПДВ на економічні процеси має суттєві негативні наслідки як для споживачів, так і для виробничої сфери. Це стримує економічне зростання і тим самим негативно позначається на фіскальній дії податку.
Вплив ПДВ на споживачів у нашій державі характеризується в першу чергу суттєвим обмеженням сукупного платоспроможного попиту, що в свою чергу стримує зростання вітчизняного виробництва. У таких умовах подальше застосування ставки ПДВ у 20 % видається недоцільним і вона потребує зниження.
Негативні наслідки ПДВ для виробничої сфери проявляються у відволіканні оборотних коштів підприємств, яке відбувається внаслідок постійних затримок виплати бюджетного відшкодування та встановленого порядку сплати ПДВ за принципом першої події при великих обсягах кредиторської заборгованості. Діючи на всіх етапах виробництва і реалізації, цей податок, в умовах нестачі фінансових ресурсів для розрахунків, став гальмувати взаєморозрахунки субєктів господарювання та стримувати ділову активність. Недостатньо відпрацьований механізм оподаткування призвів до того, що ПДВ, який у західних країнах нейтральний до виробників, в наших умовах став руйнівним для виробництва [5, 32].
Аналіз чинного механізму справляння ПДВ в Україні засвідчив, що певні його деформації негативно позначаються на загальній економічній ситуації і вимагають негайного усунення, хоча в цілому цей податок залишається важливою складовою податкової системи. Наявність певних недоліків ні в якому разі не є підставою для відмови від застосування ПДВ, оскільки ідеального податку не існує. Тому треба удосконалювати його на основі накопиченого досвіду інших країн. Це сприятиме перетворенню ПДВ на дієвий інструмент регулювання економічних процесів, зберігаючи при цьому за ним роль одного з найважливіших джерел доходів бюджету.
Найбільш прийнятним слід визнати еволюційний підхід до реформування податкової системи, який передбачає збереження ПДВ в якості одного з основних її елементів і внесення ряду змін (зниження ставки ПДВ, поступовий перехід від податкових пільг до системи соціальних пільг, адаптація до європейських норм) з метою забезпечення ефективності оподаткування.
З кола заходів щодо еволюційного розвитку ПДВ, які б сприяли розширенню сукупного попиту, найбільш продуктивними с зниження ставки, розширення податкової бази. Ці заходи є взаємоповязаними. Розширення бази дозволить знизити ставки, що сприятиме зростанню сукупного суспільного попиту. А розширення бази можливе за рахунок скорочення пільг, обмеження ухилення від оподаткування. Зменшення ставки сприятиме зменшенню податкового тиску, і, от же, зменшенню ухилення від оподаткування і збільшенню бази оподаткування [7, 20].
Звичайно, після зниження ставки не відбудеться негайного зро?/p>