Прогнозування ПДВ
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
конодавством, і вводиться в розрахунок в залежності від характеру бази оподаткування. Якщо база оподаткування не включає нарахованого податку, то застосовується нормативна ставка. У разі, коли до бази оподаткування включено суму нарахованого податку, ставка податку розраховується за формулою:
,
де: НС(в)t номінальна ставка ПДВ, за якою вираховується податок з бази оподаткування.
Коефіцієнт корекції номінальної ставки (Kк,t) є співвідношенням величин реальної і номінальної ставок оподаткування та відображає вплив чинників, умовно визначених як пільги з оподаткування, що діють відносно відповідної бази оподаткування у t-періоді. Розрахунок зазначеного коефіцієнта корекції в звітному періоді здійснюється за такою формулою:
.
У прогнозному періоді коефіцієнт корекції визначається за формулою:
,
де: Кп,t коефіцієнт зміни пільг.
Коефіцієнт зміни пільг (Кп,t) відображає зміни в чинному законодавстві щодо регулювання та адміністрування податку, що матимуть місце в t-му періоді. Коефіцієнт повинен бути більшим одиниці, якщо очікується ефект збільшення надходжень податку, та меншим одиниці, якщо очікується розширення обсягу пільг.
При наявності даних щодо оцінки обсягів пільг у прогнозному періоді розрахунок коефіцієнта зміни пільг здійснюється за формулою:
,
де Пt, Пt-1 оцінка обсягів пільг у прогнозному та базовому роках.
При прогнозуванні податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) враховується вплив динаміки кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, роздрібного товарообороту, обсягу реалізації послуг населенню, змін конюнктури доданої вартості за видами економічної діяльності. Прогноз ПДВ із ввезених в Україну товарів(робіт, послуг) здійснюється на основі динаміки імпорту товарів із врахуванням зміни обсягів пільг , сплати податків у вексельній формі та прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США.
Джерелом інформаційного забезпечення макроекономічної імітаційної моделі податку на додану вартість є дані:
- Державного комітету статистики (статистика макроекономічних показників, статистика торгівлі та інша статистична інформація);
- Державного казначейства України (звіти про виконання Зведеного бюджету України);
- Державної податкової адміністрації (дані щодо надходжень податку в розрізі видів економічної діяльності, бюджетного відшкодування податку, дані податкових декларації тощо);
- Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (прогнози економічного та соціального розвитку);
- Державної митної служби України (дані щодо імпорту товарів, що підлягають оподаткуванню, надходження податку в розрізі окремих товарних груп);
- Національного банку України (Платіжний баланс України, дані щодо офіційного обмінного курсу).
При розрахунку суми податку на додану вартість використовують прогнозні макроекономічні показники Міністерства економіки, управлінь економіки облдержадміністрацій, окремих платників податків та розрахунки по інших платежах до бюджету.
2. Позитивні та негативні аспекти оподаткування ПДВ, місце ПДВ у структурі податкових надходжень
Податок на додану вартість традиційно є основним бюджетоутворюючим податком, який забезпечує понад половину податкових надходжень.
Як видно з рисунку 2.1., в Україні у 1998 2009 рр. надходження ПДВ значно збільшилось, особливо у 2007 2009 роках. Ця тенденція була зумовлена зростанням ВВП, обсягів імпорту,встановлених обмежень на використання векселів при імпорті товарів, посиленням контролю за сплатою податків при перетині митного кордону України [8, 17]
Рис. 2.1. Надходження ПДВ до Державного бюджету України в 1998 2009 рр.
*Побудовано автором на основі [12]
У 2006 році фактичні касові надходження ПДВ до загального фонду склали 47,5 млрд. грн. (8,8% ВВП), що понад 5,7 млрд. грн.. вище за плановий показник. Таке зростання пояснювалось декількома чинниками: по-перше, це стрімке збільшення споживання, по-друге, зростання імпорту в номінальному виразі, повязане зі значним підвищенням цін на енергоресурси, а також імпортом інвестиційних товарів і товарів довгострокового використання. Також було запроваджено ставку ПДВ на рівні 20% на імпортний газ замість попередньої нульової ставки. Водночас прострочена заборгованість із відшкодування ПДВ знизилась з 0,6 млрд. грн. на початку 2006 року до 0,4 млрд. грн. в січні 2007 [11].
З таблиці 2.1., Надходження від нього у 2007 2009 рр. становили відповідно 50,9 % ,54,85 %, 56,81%.
Табл.2.1.Структура доходів Державного бюджету за 2007 2009 рр., млн. грн. [12]
Показники200720082009млн. грн. %млн. грн. %млн. грн.%Податкові надходження в т.ч.116670,8100167883,3100148 915,6100Податок на прибуток підприємств33964,829,1147456,328,2732 569,821,87Податок на додану вартість59382,850,9092082,654,8584 596,756,81Акцизний збір із вироблених в Україні товарів8990,47,71101256,0317 584,511,81Акцизний збір із ввезених на територію України товарів1495,51,2825531,523 690,02,48Ввізне мито9588,98,2211932,87,116 328,84,25Інші податки та збори3248,42,783733,62,224145,82,78
Незважаючи на зростання фіскальної ефективності податку на додану вартість протягом 2004 - 2008 років з 4,9 до 9,7 відсотка валового внутрішнього продукту, співвідношення сум такого податку з вироблених в Україні ("внутрішній" податок на додану вартість) та ввезених у країну товарів ("зовнішній" податок на додану вартість) погіршилося, зокрема в 2004 році "зовнішній" податок на додану вартість перевищував "