Проведення уроків історії Україні в 11 класі
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
ої з перерв поставив питання: “Як бути з минулими розстрілами і арештами? ...Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були “ворогами народу”. Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю... Люди будуть виходити з вязниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини... Замовчати це неможливо... Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший зїзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому зїзді ми повинні щиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комітету за звітній період... Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх вязнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся XX зїзд, а нам ні про що не розповіли... Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати”.
Послухавши думки дітей стосовно цього уривку, вчитель робить висновок: Таким чином, ми бачимо, що Хрущов відверта і чесна людина. Він зробив мужній громадянський вчинок, виступивши з засудженням культу особи Сталіна. Він проявив гуманізм до українського народу, який дуже довго страждав від сталінських репресій.
1.3.3.3 Реабілітаційний процес в період Хрущовської “відлиги”
Вчитель пропонує заповнити таблицю (Зараз поки я буду читати лекцію, ви будете заповнювати таблицю, яку ви бачите на дошці. В ній вже прописані роки важливих подій, а вам треба буде знайти і записати події, які відносяться до цих дат).
Перший етап (1953-1956)рокиподії1953
1955
1954-56
Восени 1953
1954
1956Амністія, яка стосувалася осіб, засуджених терміном до 5-ти років, а також засуджених за посадові, господарські та військові злочини. Вона мало торкнулася політичних вязнів, які мали значно більші терміни увязнення.
Амністія, яка стосувалася осіб, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів.
Амністія не передбачала реабілітацію. Було реабілітовано лише 8 тис. осіб.
Було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання та увязнення.
Було сформовано Комітет державної безпеки СРСР і УРСР.
Було створено комісію Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Сталіна
Скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ “щодо підготовки й здійснення терористичних актів” та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволялися касаційні скарги в справах про шкідництво, терор і диверсії. Другий етап (1956-1959)рокиподії1956-59
1956-63
1962
1954-59Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних комісій, які мали право розглядати справи безпосередньо в таборах.
Було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб.
Комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу.
За антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб.
1.3.3.4 Зміни вищого партійного керівництва
(За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення)
Розповідь учителя.
За період правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразові зміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіці противників Хрущова, розширенням повноважень республіканських органів влади, зміною ролі УРСР в СРСР.
За період 1953 1964 рр. змінилося декілька перших секретарів ЦК КПУ.
1953 1957 рр. О. І. Кириченко. У період його правління відбувається “українізація” КПУ, проводиться кампанія по реабілітації репресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про розвиток національної науки. Його відданість Хрущову не залишилася непоміченою. Після розгрому Хрущовим “антипартійної групи” (Маленков, Каганович, Молотов та ін.) Кириченка було відкликано до Москви й призначено на посаду секретаря ЦК КПРС.
19571963 рр. М. В. Підгорний. Вихованець сталінської школи партійних кадрів був слухняним виконавцем волі вищого керівництва. У червні 1963 р. був висунутий Хрущовим на посаду секретаря ЦК КПРС. Є відомості, що саме Підгорний згодом відіграв вирішальну роль в усуненні Хрущова від влади в жовтні 1964 р. Він був одним з претендентів на посаду першого секретаря ЦК КПРС.
1963 1972 рр. П. Ю. Шелест. Своєю карєрою зобовязаний підтримці Хрущова і Підгорного. Коли постало питання про усунення Хрущова, Шелест вважав, що обєктивної необхідності замінювати Хрущова на Брежнєва не було: “Це моє тверде переконання, хоча сам брав участь у тому, що сталося”.
1.3.3.5 Розширення повноважень союзних республік
(За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення)
Розповідь учителя.
У період хрущовської “відлиги” було здійснено низку заходів, які розширили права республік, у тому числі й УРСР.
Українці стали частіше висуватися на керівні посади в республіці, а також в Союзі.
Розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ.
Активізувалась діяльність УРСР на міжнародній арені. Так, якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організаці