Провал внутрішньої і зовнішньої політики російського царизму в роки Першої світової війни. Лютнева 1917 року революція в Росії та її історичне значення

Информация - История

Другие материалы по предмету История

Міністерство освіти України

Київський Національний Економічний Університет

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з політичної історії

на тему:

Провал внутрішньої і зовнішньої

політики російського царизму в роки

Першої світової війни.

Лютнева 1917 року революція в Росії

та її історичне значення

 

 

 

 

Виконав: студент 1 курсу

заочного факультету

спеціальності економічна

кібернетика група №2

 

Натрус В. М.

 

 

Київ 1999 рік

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

 

 

 

  1. Введення.
  2. Загострення всіх суперечностей капіталізму, у тому числі внутрішніх суперечностей країн-учасниць Першої світової війни. Створення в них обстановки революційної кризи.
  3. Політичне й моральне банкрутство російського самодержавства в роки Першої світової війни. Провал його внутрішньої і зовнішньої політики.
  4. Підготовка Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. всім попереднім ходом соціально-економічного та політичного розвитку Росії.
  5. Перша світова війна прискорювач революційного піднесення.
  6. Основні політичні сили, які діяли напередодні та в ході Лютневої буржуазно-демократичної революції.
  7. Характер та історичне значення Лютневої революції 1917 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

Російська монархія не витримала випробовувань світової війни. Вона була зметена за декілька днів бурею Лютневої революції. Причинами падіння монархії були хаос в країні, криза в економіці, політиці, протиріччя монархії з широкими верствами суспільства. Каталізатором всіх цих негативних процесів стала участь Росії в Першій світовій війні. Із-за неспроможності Тимчасового уряду рішення проблеми досягнення миру для Росії, відбувся Жовтневий переворот. Радянська влада змогла вивести Росію з світової війни, але лише ціною значних територіальних поступок. Таким чином, задачі розширення території і сфер впливу Російської імперії, які стояли перед Росією в 1914 році, не були виконані.

 

 

До 1914 року загострились політичні відношення в Центральній Європі, що згодом призвели до Першої Світової війні. Перша світова війна виникла в результаті загальної кризи капіталістичної системи світового господарства, нерівномірного розвитку капіталізму на стадії імперіалізму і прагнення ряду держав до переділу світу. Різко загострились протиріччя між найголовнішими імперіалістичними державами, викликані нерівномірністю їхнього економічного розвитку. Посилилася боротьба за сфери впливу, ринки збуту і джерела сировини.

Головними передумовами війни були економічні протиріччя союзів великих держав, політичні розбіжності і суперечки між ними.

Це була загарбницька, несправедлива війна між двома великими імперіалістичними угруповуваннями - австро-германським блоком і Антантою. Побоювання зростання революційного руху змусило імперіалістів прискорити розв`язання світової війни.

В підготовці першої світової війни винні імперіалісти всіх країн. Однак головним, ведучим імперіалістичним протиріччям, що прискорило розвязання цієї війни, було англійсько-германське протиріччя.

Кожна з імперіалістичних держав, вступаючи в світову війну, переслідувала свої загарбницькі інтереси. Германія прагнула розгромити Англію, позбавити її морської могутності і переділити французькі, бельгійські і португальські колонії, затвердитися в багатих аравійських провінціях Турції, послабити Росію, відторгнути у неї польські губернії, Україну і Прибалтику, позбавивши її природних кордонів по Балтійському морю.

Австро-Угорщина розраховувала захопити Сербію і Чорногорію, встановити свою гегемонію на Балканах, відібрати у Росії частину польських губерній, Подолію і Волинь.

Турція при підтримці Германії претендувала на територію російського Закавказзя.

Англія прагнула зберегти свою морську і колоніальну могутність, розбити Німеччину як конкурента на світовому ринку. Крім того, Англія розраховувала на захоплення у Турції багатих нафтою Месопотамії і Палестини, на захоплення яких питала надію і Германія.

Франція хотіла повернути Ельзас і Лотарингію, які забрала у неї Німеччина в 1871 р., і захопити Саарський басейн.

Росія вступила в війну з Німеччиною і Австро-Угорщиною, домагаючись вільного виходу чорноморського флоту через Босфор і Дарданелли в Середземне море, а також приєднання Галичини і нижньої течії Немана.

Італія, довго вагаючись між Троїстим союзом і Антантою, накінець звязала свою долю з Антантою і воювала на її стороні із-за проникнення на Балканський півострів.

В той час коли увага імперіалістів західноєвропейських держав була прикована до театру військових дій в Європі, хижацький японський імперіалізм надав ультиматум Германії, зажадавши негайного відведення з далекосхідних вод і Тихого океану всіх германських збройних сил і передачі Японії Німеччиною території Цзяочжоу портом і фортецею Циндао. Германія відхилила ультиматум. 23 серпня 1914 р. Японія оголосила війну Германії.

В продовж трьох років війни Сполучені Штати Америки займали нейтральну позицію, наживаючись на військових поставках обом воюючим коаліціям. Коли війна вже закінчувалась і воюючі сторони вкрай виснажили себе, США вступили в війну (квітень 1917г.), нама?/p>