Проблеми чоловСЦчого клСЦмаксу
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Проблеми чоловСЦчого клСЦмаксу
Вступ
ДовгСЦ роки активно дискутувалося питання про правомочнСЦсть термСЦну чоловСЦчий клСЦмакс. ВСЦдносно жСЦнок клСЦмакiСЦтко звязуСФться з припиненням овуляцСЦi СЦ втратою репродуктивноi здатностСЦ. Що стосуСФться чоловСЦкСЦв, то описано велику кСЦлькСЦсть випадкСЦв збереження у них фертильностСЦ до глибокоi старостСЦ. Проте, заперечувати наявнСЦсть певноi перебудови чоловСЦчого органСЦзму не можна. ЗмСЦни з боку нервовоi, ендокринноi, серцево-судинноi СЦ СЦнших систем, в основСЦ яких лежить так звана часткова андрогенна недостатнСЦсть у чоловСЦкСЦв (PADAM) СЦ виявляСФться зниженням продукцСЦi вСЦльного тестостерона, пСЦдвищенням змСЦсту естрогену СЦ глобулСЦнСЦв, що звязують статевСЦ гормони, СЦ порушеннями андрогенно-естрогенного балансу, дозволили видСЦлити поняття чоловСЦчого клСЦмаксу.
КлСЦмакс у чоловСЦкСЦв може наступити в будь-якому вСЦцСЦ. Прийнято розрСЦзняти раннСЦй клСЦмакс до 45 рокСЦв, звичайний вСЦд 46 до 60 рокСЦв СЦ пСЦзнСЦй пСЦсля 60 рокСЦв, вСЦн обумовлений впливом багато кого ендо- СЦ екзогенних чинникСЦв. Перш за все, це природжена неповноцСЦннСЦсть нейрогуморальноi регуляцСЦi статевих функцСЦй, порушення статевого дозрСЦвання, гСЦпогонадСЦзм, крипторхСЦзм. Важливе значення мають супутнСЦ захворювання: гСЦпертонСЦчна хвороба, атеросклероз, цукровий дСЦабет, всСЦ види кастрацСЦi (травматична, хСЦрургСЦчна, медикаментозна, променева), алкогольна СЦ СЦншСЦ хронСЦчнСЦ СЦнтоксикацСЦi.
З бСЦологСЦчноi точки зору клСЦмакс необхСЦдний СЦ неминучий механСЦзм, що дозволяСФ вивести старСЦючСЦ особини з вСЦдтворювання, що доцСЦльне для збереження вигляду. СпСЦльнСЦсть проявСЦв клСЦмаксу у чоловСЦкСЦв СЦ жСЦнок була доведена клСЦнСЦчно, це дозволяСФ вважати його фСЦзСЦологСЦчним синдромом, обумовленим вСЦковими зсувами в гормональному балансСЦ СЦ обмСЦнСЦ речовин СЦ, перш за все, вСЦковим згасанням функцСЦi статевих залоз. У чоловСЦкСЦв клСЦмакс наступаСФ пСЦзнСЦше, нСЦж у жСЦнок, протСЦкаСФ менш помСЦтно, його часто розцСЦнюють як старечСЦ змСЦни органСЦзму.
РЖснуСФ велика кСЦлькСЦсть теорСЦй старСЦння. Багато учених пСЦдкреслюють, що старСЦння не тСЦльки результат загальних СЦ мСЦсцевих СЦнволюцСЦйних процесСЦв, що протСЦкають в органах СЦ системах, але СЦ пристосування старСЦючого органСЦзму до них. При фСЦзСЦологСЦчному старСЦннСЦ вСЦдбуваСФться координована перебудова рСЦзних рСЦвнСЦв регуляцСЦi. Цей процес багато в чому залежить вСЦд конституцСЦональних особливостей СЦндивСЦда. В тих випадках, коли старСЦння протСЦкаСФ нерСЦвномСЦрно, порушуСФться функцСЦонування регуляторних механСЦзмСЦв СЦ виникаСФ клСЦнСЦчний патологСЦчний клСЦмакс андропауза. Пусковим механСЦзмом ii СФ зниження чутливостСЦ гСЦпоталамСЦчних центрСЦв до рСЦвня гонадотропСЦнСЦв СЦ статевих гормонСЦв, що приводить до дисбалансу секрецСЦi гСЦпофСЦзом лютеотропного гормону (ЛГ), фолликуло-стимулюючого гормону (ФСГ) СЦ змСЦнСЦ коефСЦцСЦСФнта ФСГ/ЛГ.
ЗовнСЦшнСЦ СЦ внутрСЦшнСЦ статевСЦ органи чоловСЦкСЦв
У чоловСЦка розрСЦзняють зовнСЦшнСЦ СЦ внутрСЦшнСЦ статевСЦ органи. До зовнСЦшнСЦх належать статевий член, мошонка СЦ сечСЦвник.
Мошонка складаСФться з шкСЦри СЦ пСЦдшкСЦрноi клСЦтковини. У нСЦй мСЦстяться яСФчка, iх придатки СЦ початкова частина сСЦмявивСЦдного каналу. Температура в мошонцСЦ на 34 нижча, нСЦж у черевнСЦй порожнинСЦ, що маСФ значення для нормального розвитку сперматозоiдСЦв. Звичайно яСФчка опускаються в мошонку через паховСЦ канали в кСЦнцСЦ сьомого мСЦсяця внутрСЦшньоутробного розвитку. При неопущеннСЦ з черевноi порожнини або затримцСЦ в паховому каналСЦ функцСЦя яСФчок буваСФ зниженою.
Статевий член утворюють три печеристих тСЦла, оточенСЦ клСЦтковиною СЦ покритСЦ дуже рухливою шкСЦрою. Довжина незбудженого статевого члена зрСЦлого чоловСЦка дорСЦвнюСФ 910 см, збудженого 1416 см.
СечСЦвник являСФ собою трубку довжиною 1222 см, яка проходить через стСЦнку сечового мСЦхура, передмСЦхурову залозу (простату), стСЦнку тазового дна СЦ нижнСФ печеристе тСЦло члена. На заднСЦй поверхнСЦ вСЦдтинка, що проходить через передмСЦхурову залозу, СФ сСЦмяний горбик. У нього вСЦдкриваються отвори сСЦмявипорскувальних каналСЦв СЦ передмСЦхуровоi залози.
До внутрСЦшнСЦх чоловСЦчих статевих органСЦв вСЦдносяться яСФчка, придатки яСФчок, сСЦмянСЦ мСЦхурцСЦ, передмСЦхурова залоза.
ЯСФчко парна чоловСЦча статева залоза. За величиною СЦ зовнСЦшнСЦм виглядом яСФчко нагадуСФ голубине яйце, дещо сплющене з бокСЦв. Довжина яСФчка 44,5 см, товщина 22,5 см, маса 1525 г. У яСФчках виробляються сперматозоiди СЦ чоловСЦчий статевий гормон тестостерон, що впливаСФ на виробСЦток сперматозоiдСЦв, функцСЦю сСЦмяних мСЦхурцСЦв, передмСЦруховоi залози, а також на функцСЦю нервовоi системи, залоз внутрСЦшньоi секрецСЦi СЦ тонус усього органСЦзму.
Сперматозоiди починають продукуватись у 1317 рокСЦв, тобто в перСЦод статевого дозрСЦвання. Цей процес може тривати до глибокоi старостСЦ. Так, у вСЦцСЦ до 70 рокСЦв сперматозоiди виявляються в спермСЦ бСЦльшостСЦ чоловСЦкСЦв, в 71-80 - в 50%, в 8190 рокСЦв в 25%, понад 90 рокСЦв в поодиноких випадках. Ендокринна функцСЦя яСФчок рСЦзко пСЦдвищуСФться в перСЦод статевого дозрСЦвання СЦ досягаСФ максимуму в 25 рокСЦв. ПСЦсля 25 рокСЦв СЦ до 50 рокСЦв продукцСЦя яСФчками тестостерону поступово зменшуСФться, а у вСЦцСЦ 5070 рокСЦв рСЦзко знижуСФться ендокринна функцСЦя яСФчок.
Придаток яСФчка являСФ собою трубку, в яку впадають протоки вСЦд яСФчка. Трубка придатка переходить у сСЦмя-провСЦдну протоку, яка проходить через паховий канал в черевну порожнину, де розмСЦщуСФться за сечовим мСЦхуром. У кСЦнцСЦ протоки СФ розширення, в яке впад